Вадим Чечуро: "У женского баскетбола Украины есть будущее"

Трохи більше двох тижнів залишається до чемпіонату Європи серед жіночих збірних. У рамках підготовки до нього наша команда вже провела товариські матчі в Литві та Словаччині. Про те, як пройшли ці спаринги для української команди розповів головний тренер жіночої збірної Вадим Чечуро.

- Вадиме Геннадійовичу, поділіться, будь ласка, своїми враженнями від турнірів у Литві та в Словаччині.

- На 60 відсотків наша команда інша в порівнянні з минулим роком, середній зріст гравців нижчий, тим не менше, ми намагаємося міняти тактику і грати набагато швидше, ніж торік. Минулого року нам, можливо, і не потрібно було грати так швидко, адже у нас була перевага в зрості.  Цього сезону більше низьких гравців, тому намагаємося прискорити темп гри. У першому матчі з Литвою ми виграли зі значною перевагою. Збірна Литви в цій грі вирішувала свої завдання, вони виставили другу «вісімку». Ми добре зіграли, виграли 18 очок. Наступного дня  команда Литви вже була в повному складі, гра була рівна протягом усього матчу, але наприкінці Аліна Ягупова отримала незначну травму, у Катерини Дорогобузової було вже 5 фолів, але непогано проявила себе молодь і в підсумку ми програли лише 4 очки.

Тиждень перед турніром у Словаччині у нас був найударнішим у сенсі підготовки — дуже великі силові навантаження, ми тренувалися двічі на день по дві з половиною години, і штанга була, і різні інші вправи на фізичну витривалість, — тому дівчата були дещо втомлені. Але це було необхідно, щоб до 11 червня, першого нашого матчу на чемпіонаті Європи, бути на піку форми. Перша половина першої гри зі Словаччиною була  рівна, але суперниці грали дуже жорстко. Вони почали підготовку 27 квітня, були на іншому етапі підготовки, тому різниця у швидкості була помітна. У Аліни Ягупової було найбільше ігрового часу, загалом у однієї-двох гравців було по 26-30 хвилин, інші  отримали більш-менш рівну кількість часу, відіграв практично увесь склад, крім Вікторії Шматової, у котрої була сильна застуда. В першому матчі суперниці дуже жорстко грали, практично на межі фолу, після гри ми з дівчатами обговорили цю ситуацію, вони мають бути готові до того, що на чемпіонаті Європи судді теж можуть дозволити дуже жорстку гру. Тому наступного дня ми теж грали дуже жорстко, іскри летіли, тим не менше гра була рівна, були «гойдалки». Ми програли лише третю чверть – 14:21. В кінці у нас вибули декілька гравців. У підсумку ми програли 7 очок, розрив міг бути меншим, просто в останні секунди ми застосували тактику фолів. Ці ігри нам дали дуже багато. В матчах з Литвою дівчата повірили у себе і в те, що й нинішнім складом ми можемо вирішувати наші завдання. Якщо ж говорити про Словаччину, то там ми відчули всі «переваги» домашнього суддівства і зрозуміли, що на чемпіонаті Європи потрібно буде «гризти паркет». Також дівчата побачили, що зараз не втечеш від захисника, тому не потрібно забувати про деталі, на яких будується баскетбол: вирватися з-під заслону, вийти за м’ячем вчасно, передати вчасно, зняти м’яч і т.д. і т.д. Ось над цим і працюємо.

- А як під час цих спарингів показали себе молоді гравці?

- З дуже хорошого боку. Я, чесно кажучи, приємно здивований, дівчата хоча і вперше грали з топовими командами Європи, але попри легкий мандраж, дуже добре показали себе під час цих ігор і ми можемо впевнено сказати, що у нашого жіночого баскетболу є майбутнє.

- На турнірі в Білорусі ви зустрічатиметеся зокрема і з командою Румунії – одним з суперників  збірної України в груповому раунді чемпіонату Європи. Наскільки це доцільно?

- З одногу боку, можна ховатися один від одного, а з іншого боку ми живемо в 21 сторіччі, коли інформації більш ніж достатньо. Ти можеш знати комбінації суперника, але все залежатиме від того, як ти гратимеш, як будеш читати гру. Ось і все. В груповому етапі чемпіонату Європи ми граємо передостанній матч з Румунією. Перед цим буде дві гри, за які можна встигнути розібрати детально суперника. Я, приміром, дивився відео спарингу, в якому Румунія виграла у Молдавії, близько 80 очок. Те, що вони гратимуть вдома, можливо і краще для нас. Домашні трибуни не лише допомагають, а й тиснуть  більшою відповідальністю. Щодо двох інших суперників на турнірі в Білорусі, то і господарки, і збірна Росії — безумовно сильні команди і бажані суперники напередодні чемпіонату Європи. 

- Зігравши кілька спарингів, побачивши гравців у дії, що можете сказати про свою команду, якщо порівнювати з минулим сезоном?

- Передусім, як я казав, нам бракує зросту. Минулого сезону у нас була і висока, і мобільна команда. Але нестачу зросту компенсуватимемо іншими елементами. Дівчата прекрасно розуміють, що всі повинні брати участь у підбиранні м’яча, маленькі гравці теж мусять допомагати — іншого виходу у нас немає. Кожна з дівчат, котра приїхала до збірної, прекрасно усвідомлює, що результат залежить і від неї зокрема. Тому працюють всі по-максимуму, намагатимемося показувати швидку і агресивну гру. Молодь продовжує вливатися в колектив, днями до нас приєднається Олександра Чек. У тому, що цього сезону додалися молоді гравці, теж є свої плюси — дівчата поїдуть і спробують свої сили на дорослому чемпіонаті Європи. Наразі в команді 14 гравців, після турніру в Білорусі їх залишиться 12, вони шліфуватимуть свою майстерність уже безпосередньо перед чемпіонатом Європи.

Источник: ФБУ