Майк Фрателло: "У сборной Украины прекрасное будущее"

«Втрата Гладиря безумовно дуже значима. Він наш найкращий снайпер, він один з найкращих захисників у нас, він був серед найкращих на підбираннях на минулому чемпіонаті Європи, він має хороший зріст для того, щоб на позиції атакуючого захисника грати проти інших ростових захисників, як Пені у Нової Зеландії. Його втрата серйозно ослабила нашу команду.

Поразка від Нової Зеландії, дуже дошкульна, якби ми перемогли, пройшли би, якби пропустили на один кидок менше, то теж мали би шанси. Цю умову ми не виконали під час гри. Ми зробили на 23 підбирання менше, 18 підбирань у нападі це дуже багато, такий поганий день нам коштував можливості продовжити чемпіонат.

Так, треба подивитися на те, хто і як з хлопців у нас грав у цьому компоненті рік тому і хто і як зіграли зараз. Поглянувши на статистику в підбираннях за минулий рік, порівняти з тим, що ті самі гравці зробили цього року. Ми не зробили радикальних змін цього року в порівнянні з минулим. Команда лишилася майже тою ж самою, за винятком Михайлюка, просто слід подивитися, які у кого були досягнення на ЄвроБаскеті і подивитися на їхні досягнення тут. Проте, слід пам`ятати, що це вже серйозніший рівень, і ЄвроБаскет був відбором до чемпіонату світу. Тут разом зібралися найкращі команди з усього світу. Почасти причина і в тому, що тут усі команди краще боролися на підбираннях.

Слава Кравцов приїхав до нас після травми, і коли ми почали працювати, він не міг тренуватися повною мірою з нами. Він мав берегти руку, він мав уникати будь-якого контакту через травму руки, тому він відставав на початку зборів, але він намагався зі своїм зап`ястям, яке було проопероване, зі зв`язками, які були не настільки функціональні, але він бажав бути з нами, бажав грати. У Кирила Натяжка цей сезон відрізнявся від попереднього в збірній. Усіх причин цього я не можу знати, але тоді він точно був більш продуктивним і мав усі показники кращі, ніж у цьому році.

Святослав Михайлюк приїхав до нас пізніше тому, що був задіяний у збірній гравців віком до 18 років. На жаль, з самого початку він не міг бути з нами. Тож йому довелося наздоганяти, починати пізніше робити те, що ми вже почали робити, я не говорю про його функціональну підготовку, я зараз кажу про наші схеми гри в захисті, які відрізнялися від того, що він робив у попередній збірній. Якби він був від самого початку з нами, це було би добре для нього, проте, він встиг показати, що ми маємо звернути на нього більшу увагу і зберегти його, що він може допомогти нам. Наступний рік для Святослава має стати дуже важливим. Він вирушає до Канзаса і буде грати за команду місцевого університету, у дуже хорошого тренера Біла Селфа, у прекрасному турнірі. Цей рік важливий з точки зору фізичного змужніння, зміцнення, йому слід буде грати з дуже атлетичними хлопцями. Наступного літа він має додати в якості своєї гри, ми маємо подивитися на нього через рік. Він отримає дуже хороший досвід, частина його – академічна, займатися в університеті, виконувати все, що необхідно в навчальній програмі, інша – це життєва. Він опиниться у чужій країні, сам, цей рік дасть йому це відчути з повна. Крім того, він буде йти по чудовій баскетбольній програмі, змагатися у хорошому турнірі. Мені, звісно, буде цікаво спостерігати за тим, яким буде його прогрес протягом року, як він гратиме, я буду радий поспостерігати за ним після цього, коли він, сподіваюся, повернеться до національної команди наступного літа.

Дмитро Забірченко і Слава Кравцов були капітанами минулого року і цього теж. Я гадаю, з голосом Заби рахуються всі у команді. Його поважають, він професіонал і у нього відмінна самовіддача. Пух веде команду на майданчику і не боїться говорити про речі, які слід озвучувати, в той же час він поважає думку Заби і Слави. Знаєте свій внесок у лідерство можуть робити різні люди, але якщо згадати цих трьох, кого я назвав, то більш молоді гравці дивляться за ними, прислухаються до них і слухають, що вони говорять.

На плечах Пуха величезна відповідальність на майданчику. Кожна команда прагне зупинити його. Якщо ті, хто поруч із ним роблять свій внесок, його завдання полегшується. Якщо цього внеску не вистачає і все лягає на його плечі, йому дуже важко. Це непросто, коли команда суперника вся сконцентрована на тобі. Він здійснив визначну роботу для нас і не лише на майданчику, а в подорожах, у готелях, на командних обідах, для загальної атмосфери у команді. Команда сприймає його і спілкується з ним, він може говорити з гравцями не лише про баскетбол. Він унікальна людина, таких людей дуже мало, як Пух Джетер, серед багатьох такі зустрічаються не часто, він дійсно унікальний».

«Все буде залежати від роботи, яку виконають гравці цього сезону, коли кожен з них гратиме у своїх клубах. Цей сезон має бути дуже важливим для них. Кожному з них потрібно більше хвилин, більше часу на майданчику, більше впевненості, їм треба ставати кращими, просто ставати сильнішими після роботи в залі. Я сподіваюся, що у молодих хлопців з цієї команди дуже багато хороших сезонів ще попереду. Для багатьох це лише другий чи третій сезон з національною командою, сезон відчуття, що це таке. Коли вони приїжджають до тренувального табору, вони вже можуть пригадати, чого вони досягли торік, де вони були рік тому, чого їм слід досягти в наступному сезоні. Це залишковий ефект, необхідний на другий, на третій, на четвертий рік для створення команди, яка здатна чогось досягти. Хороший приклад – збірна Іспанії, яка створювалася довгі роки. Багатьох гравців зібрали ще, можливо, 10 років тому. Зараз це вже 10 років досвіду, і можна побачити що вони стали єдиним цілим, можна бачити їхнє взаєморозуміння. Ви бачите Наварро, По Газоля, Марка Газоля, Руді Фернандеса – це все люди, які зіграли разом величезну кількість матчів за збірну. До них з часом долучалися нові, такі як Ібака, Рубіо, вони ставали частиною цього покоління, той же Кальдерон. Збірна України з гравцями, яким зараз 21-22-23 роки, має чудове майбутнє. До цієї команди можуть долучатися нові обличчя. Можливо, ці нові українські гравці допоможуть команді, ми сподіваємося, що вони стануть частиною команди, допоможуть їй зростати і ставати краще.

Чи є хтось, хто міг би підсилити цю команду? Певно, що це гравець НБА Олексій Лень. На жаль, Хоель Боломбой травмував своє коліно. Ми мали змогу побачити, що він собою являє, та у нього сталася ця травма, швидкої реабілітації, як це не прикро, бути не могло. Та добре, що це не серйозне ушкодження, нічого не розірвано, нічого не зламано, але він потребував 6-8 тижнів відновлення, для того, щоб бути знову в формі. Отже, я сподіваюся, що в майбутньому він повернеться і зможе допомогти, це було би хорошим доповненням. Є ще деякі молоді гравці молодше 18 років, навіть 16, які на шляху і можуть розвиватися.

Дві команди, які ми змогли переграти – Туреччина і Домініканська Республіка – пройшли до наступного кола. З Фінляндією ми відстали дуже сильно, але повернулися, мали шанс, адже різниця була 4 очки. Проте, наприкінці ми не змогли зупинити їх там, де треба, і не змогли довести атаку. У США ми виграли першу чверть, так, наприкінці другої чверті вони відірвалися в рахунку на 12 очок, але, можливо, ми грали проти найкращої команди світу, побачимо. Я все ж гадаю, що найбільшим розчаруванням став виступ проти Нової Зеландії. Навіть враховуючи те, що ми повернулися на початку другої половини і навіть трішки повели в рахунку, у нас не було того відчуття, яке було притаманне нам в інших матчах і, що цікаво, обидві поразки були після перемог. Перший день нормально, другий значно важче – це питання сили, стабільності. Треба ставати потужнішими, набирати вагу. Багато молодих гравців ще не готові до такого, їм слід додавати вагу, ставати потужніше. Їм 21-23 роки, але за три наступні роки мають додавати по 6-7 кілограмів щосезону, мають ставати сильнішими, більш змужнілими. Тоді після переможних матчів, зможуть перемагати і на наступний день.

Добре, що нам не потрібно було здобувати путівку на чемпіонат Європи. Наступного року замість України буде чотири країни-господарки ЄвроБаскету. Люди, котрі ніколи не проходили відбір на ЄвроБаскет, наприклад, із НБА, якщо вони постійно за цим не стежать, вони навіть не здогадуються, наскільки це може бути важко. Лише після того, як пройдеш весь цей шлях, як це було з нами, розумієш, як воно. Що це може означати для гравців, котрі грають за свої клуби протягом сезону, а потім грають ще й за свою країну. Тренери в клубах жадають, щоб вони були максимально корисними для команди, в тому числі і в НБА, коли треба грати з найкращими баскетболістами з усього світу, а потім приїжджають до збірних грати відбір, маючи незначну перерву між одними змаганнями та підготовкою до інших. І тут тренер теж вимагає максимальної корисності. Це дуже важко для гравців. Вони мають бути готовими до цього психологічно. Вони повинні мати фізичні кондиції, дбати про себе, щоб вберегтися від травм. Зараз я надзвичайно це ціную, бо знаю, що це таке безпосередньо. Щороку ми сідаємо з Олександром Волковим і спілкуємося про майбутнє ще до того, як я поїду додому. Він говорить про свої плани, про завдання, і ми вирішуємо, як будувати роботу надалі».

Источник: ukrbasket.net