Джордан Свинг: "Хочу выиграть с "Киев-Баскетом" побольше матчей во всех турнирах"

Новачок Київ-Баскета Джордан Свінг минулого тижня дебютував в Україні: спершу допоміг киянам здолати бельгійський Антверпен в Кубку Європи ФІБА, а потім пройшов хрещення Суперлігою Windrose переможним гостьовим поєдинком проти Дніпра.

Після повернення в столицю американець поділився враженнями про життя у новій країні та відчуття від перших матчів під керівництвом Айнарса Багатскіса з клубною кресслужбою.

— Розкажи, яким чином ти опинився у Києві?
— До переїзду виступав у Латинській Америці за команду Солес Мексикалі – мексиканські сонечки, майже як Фінікс у НБА (усміхається). Ми дійшли до півфіналу, але серію до трьох перемог віддали у вирішальному матчі. Після чого постало питання, куди рухатися далі. Хотів продовжити кар’єру в Європі, тож попросив агента розглянути цікаві варіанти. Надійшли пропозиції від кількох команд із різних чемпіонатів. Але я переговорив із тренером, потім навів довідки про Україну у кількох знайомих баскетболістів — і вирішив, що найкраще завершити ігровий рік буде саме у Київ-Баскеті. Відгуки і про клуб, і про колектив, і про організацію роботи тут виявилися найпозитивнішими. Тому особливо не сумнівався, чи погоджуватися на контракт чи ні.

— Якщо чесно, звучить як виклик: залишити сонечко Мексики, щоб вирушити до холодного Києва…
— О так, різницю в температурах відчув одразу після прильоту! Але готував себе морально і до снігу, і до того, що доведеться носити три светри одночасно. Проте я знав, з якими умовами доведеться зіткнутися. Тому обійшлося без шоку: день за днем ​​поступово адаптуюсь і до погоди, і до тутешнього способу життя.

 — Чи знав ти когось із Київ-Баскета до переїзду?
— Ні, якщо чесно. Але коли познайомився з хлопцями, з’ясувалося, що Джеффрі Гарретт також родом з Алабами – його будинок хвилинах за 45 хвилин від місця, де я живу. Ми ще посміялися: до чого ж тісний світ, що сусіди Штатами подорожують через півпланети, щоб зустрітися за тисячі кілометрів від рідних місць.

— Тренер Айнарс Багатскіс регулярно повторює, що у Київ-Баскеті зразка сезону-2020/21 зібралася команда-родина. Вже встиг у ній стати своїм?
— Це може прозвучати дивно, мовляв, скільки я там у колективі, але так. З першої хвилини як зайшов у роздягальню, хлопці поводилися максимально дружелюбно: тепло вітали, підтримували, готові були допомогти порадою чи якимись діями у побуті. І такими ж душевними залишаються досі. Знаєте, зазвичай влитися у вже сформований колектив у ході сезону досить складно. Тут все позитивно і демократично. І так, про «команду-сім’ю» — це не перебільшення. Нам круто спілкуватися один з одним, після ігор багато часу проводимо разом із членами сімей, з дітьми. У такому форматі адаптуватися і в Україні, і в місті, і у Київ-Баскеті набагато легше.

— Розкажи, як проходили перші тренування у новій команді?
— Дуже цікаво та інтенсивно. Намагався якнайшвидше повернутися до ігрового ритму, оскільки після від’їзду з Мексики практично місяць залишався без змагальної практики. «Пристрілювався» до улюблених точок, звідки найстабільніше набираю очки, вчив комбінації. Упевнений, що дуже скоро зможу на повну котушку розкритися у Київ-Баскеті та приносити команді користь.

 — Хвилювався перед дебютним матчем, першим кидком?
— Ні, зовсім. Професійно граю в баскетбол вже восьмий сезон, тому всі емоції вже пережив, навчившись справлятися з тим, що зазвичай ментально вибиває молодих чи недосвідчених хлопців. Швидше, я натхненний тим, що прийшов у новий клуб, отримую нові враження, допомагаю вирішувати найамбітніші завдання. Розумію, що для виконання своєї роботи з максимальною ефективністю маю зберігати концентрацію. Тому спрямовую енергію в інше русло.

— Як оціниш рівень суперників, із якими довелося зіткнутися?
— Дуже гарний. З Антверпеном грав, знаючи, на що вони спроможні, оскільки на старті кар’єри сезон провів у чемпіонаті Бельгії. У команди чудова організація, яка завжди здорово підбирає гравців, команда бореться в кожному матчі. Дніпро також здався командою дуже збалансованою та готовою карати навіть за дрібні помилки. Якщо тут у решти команд середній рівень плюс-мінус такий самий, то Суперлігу безперечно можна називати хорошим європейським чемпіонатом.

— Які цілі ставиш собі на решту сезону?
— Грати тут так добре, як можу. Хочу допомогти Київ-Баскету провести чудовий сезон. Виграти максимальну кількість матчів, які тільки будуть у нашому календарі. Пройти якнайдалі по турнірній сітці всіх змагань, де беремо участь. І разом із медалями та кубками отримати в скарбничку чудові спогади про Україну.

Источник: БК "Киев-Баскет"