Лаки Джонс: "Для меня всегда вызов игра в новом чемпионате"

Американский защитник Лаки Джонс готовится к новому сезону в составе Черкаських Мавп, адаптируясь к новой стране и чемпионату. Впечатлениями от хода подготовки американец поделился с пресс-службой украинского клуба.

– Лакі, ти вже в Черкасах кілька тижнів. Як тобі в нашому місті та команді?
– Мені подобається в Черкасах. Я вже адаптувався. У нас гарний колектив. Мене добре прийняли і з кожним днем командна хімія зростає. У нас всіх одна мета. Я був без баскетболу з лютого, тому головне для мене, повернутися і грати.

– Ти в лютому залишив фінську команду Каухайокі. Розкажи, як ти підтримував форму весь цей час?
– Я дуже ретельно працював у міжсезоння. Знаю, у багатьох людей не було можливості займатися у залі. Мені пощастило мати місце для тренувань. Я працював у баскетбольній і тренажерній залі. Намагався використати цю паузу найкраще для себе. Хочу покращити свою гру в атаці, працював над моментами, які, можливо, не проявляв минулого року. Хочу ставати кращим, тому я багато працював. Я радий, що в мене є нові можливості проявити себе у новому чемпіонаті.

– Ти проживаєш в Меріленді. Розкажи, яким карантин був у тебе вдома? І яка там ситуація зараз?
– На час карантину я намагався бути подалі від людей наскільки це можливо. Виходив на вулицю тільки за покупками. Також ходив до зали. Але там працював індивідуально, дотримувався усіх норм. Зараз ситуація також погана. Багато людей не слідують нормам, не дотримуються настанов медиків. Я знаю, що сидіти вдома кілька місяців, не зустрічатися з людьми – це непросто й вимагає певного терпіння. Але зараз така ситуація, потрібно перетерпіти, аби не наражати на небезпеку себе й оточуючих людей. У мене є кілька знайомих, у котрих був коронавірус, вони розповідали мені різні історії. Люди не можуть дихати, не відчувають смаку, у кожного хвороба проходила з різними симптомами. Це дуже важко. Тому треба одягати маску, слідувати правилам і все буде добре. Перед від’їздом до України я проходив кілька тестів, після прильоту теж робили тести. Я хвилювався. Але все пройшло добре. Тому продовжуємо працювати. Читайте: Андрій Агафонов: у Тернополі домовилися попалити нерви багатьом тренерам.

– Як твої рідні тебе відпустили до України під час пандемії? Дуже хвилювалися?
– Так, рідні хвилювалися. Зараз непростий час. Втім, я гадаю, що Європа зараз більш безпечне місце в цьому плані, ніж США. Тому що ви більш дисципліновано ставитеся до всіх правил. Економіка європейських країн не така міцна, як США, тому тут жорсткий карантин не може бути довго. Раніше відкрилися ресторани, супермаркети, торгові центри. Але я бачу, що люди слідують правилам. Ви добре справляєтеся з цією ситуацією.

– У тебе великий досвід гри у європейських країнах. Чим тобі подобається європейський баскетбол?
– В Європі баскетбол відрізняється від США. Є певні речі, які краще працюють в Європі, а не працюють в США, деякі нюанси в правилах, стилях гри. В Європі більш командна гра, менше гри 1 на 1, ніж в США. Значно більше командних схем. Я вже призвичаївся до цього. У мене ніколи не було проблем із цим. Я завжди вдало вливався в якісно організовані команди.

– Часто американські баскетболісти не можуть заграти в Європі. Чому так складається?
– Я думаю це момент ментальності. Тому що гравці можуть мати гарну фізичну форму, атлетизм, інші якості. Але не можуть перелаштуватися під нюанси європейського баскетболу та деякі відмінності в правилах. Також не розуміють тренерів, погано виконують вимоги та не слідують схемам гри. Таке трапляється. Втім у мене з цим проблем немає. Мені подобається грати в Європі, я адаптувався до цього стилю.

– Ти пограв у Німеччині, Греції, Фінляндії та інших країнах. Тепер будеш грати в Україні. Що ти знав про наш чемпіонат перед переходом?
– Я дізнався, що раніше українська ліга була вкрай сильною в Європі. Потім був певний спад, але зараз з кожним роком ліга знову стає все сильнішою. Також я знаю, що Черкаські Мавпи кілька сезонів тому були чемпіонами України. Це хороша організація з переможними традиціями. Тому я тут. Стосовно країн, то у кожній своя специфіка, дещо відрізняється чемпіонат. Для мене це завжди виклик пограти у новій країні, з новими людьми, відчути новий менталітет. Хочу побачити на власні очі український чемпіонат. Хочу проявити себе з найкращого боку.

– Які очікування від прийдешнього сезону Суперліги Парі-Матч?
– Після того як приїхав, я чув, що в Україні є 4-5 досить сильних команд. Зараз ми відіграли низку товариських матчів, я побачив рівень. Команди поки тільки готуються до сезону, але помітно, що буде цікаво. Кілька моїх знайомих гратимуть в Україні. Зокрема Маркіз Рід з Прометея, ми разом грали ще у коледжі і живемо недалеко один від одного. Цікаво буде зіграти проти нього і загалом випробувати себе в цій лізі.

– Зараз ти відіграв із командою п’ять матчів. Як оціниш рівень гри Черкаських Мавп на цей момент?
– Ми поступово прогресуємо. Мені дуже подобається команда. Ми постійно разом, підтримуємо один одного. Комунація покращується. У нас є багато роботи. Ми маємо грати краще, особисто я повинен покращити свою гру. Так, у нас багато молодих гравців, але є і досвідчені баскетболісти, котрі мають їм допомагати швидко прогресувати. Ми маємо триматися разом. Грати всі 40 хвилин, не 20, не 35, а всі 40 хвилин віддаватися грі. Тому що зараз ми часто провалюємося на старті і потім вимушені наздоганяти. Я намагаюся допомогти команді, використати свій досвід та енергію, бути прикладом для гравців.

– У нас чимало молодих гравців, зокрема передня лінія. Тобі комфортно грати з молодими баскетболістами?
– Грати з молодими гравцями цікаво, але водночас на майданчику ти маєш бути ще й ментором. Молоді гравці завжди дають енергію, бажання. Коли я був молодим, то завжди хотів грати і тренуватися із найсильнішими, хотів тренуватися зі старшими, тому що знав, вони роблять мене сильнішим. Тепер ми, як більш досвідчені гравці, повинні допомогти молодим хлопцям. У нас хороші центрові. Так, нам є над чим працювати. Потрібно покращити гру в захисті, додати концентрації й налаштування на всі 40 хвилин матчу. Грати з більшою енергією.

– Розкажи про своє ім’я - Лакі. При народженні тебе назвали Лусіус. Як виникло ім’я Лакі?
– Я народився із рідкісною хворобою серця. Не в багатьох людей є така. У зовсім юному віці я провів у лікарні близько двох років. Моя тітка й бабуся дали мені ім’я Лакі (Щасливчик). З того часу коли я був дитиною мене всі називали Лакі і називають до тих пір. Тому я залишив собі це ім’я.

Источник: БК "Черкаськи Мавпы"