Валерий Плеханов: "В новом сезоне Суперлиги будут доминировать две команды"

Насичений баскетбольний сезон для головного тренера БК "Запоріжжя" Валерія Плеханова продовжився влітку співпрацею з молодіжною збірною України U-20, яка виступала на Чемпіонаті Європи і виконала своє головне завдання. Паралельно наша команда вже проводила комплектацію, де безпосередню участь брав сам Валерій Плеханов. Прес-служба БК "Запоріжжя" розпитала у Валерія Миколайовича про оновлення колективу, виступ на Чемпіонаті Європи та рівень нинішніх легіонерів, які в новому сезоні представлятимуть запорізький клуб.

– Валерій Миколайович, влітку ви залишилися майже без відпочинку. Встигли хоч трохи перевести подих та скучити за баскетболом?

– Літо було дійсно не простим, баскетболу вистачало і відпочити від нього особливо не вдалося. Після завершення клубного сезону було трохи більше двох з половиною тижнів до підготовки зборів з молодіжною командою України U-20. Розпочали ми роботу наприкінці травня, а завершили вже в останніх числах липня. Після цього я поїхав до Німеччини на курси тренерів, я кожного року намагаюся вчитися, слідкувати за світовими трендами, бути на тій хвилі, де “роздають” якісь новинки, говорять про щось прогресивне і так далі. Часу було менше ніж зазвичай, але я радий, що зміг побувати там, де й планував. У новому сезоні хочеться знову бути в числі команд, які прогресують і перемагають, тому на роботу налаштований. Щодо відпочинку, тиждень у мене був лише з сім’єю, коли ми з дружиною і двома синами поїхали в Грецію. Потім я повернувся і навіть примудрився спізнитися на перший збір команди в Запоріжжі. Ось власне і все моє літо.

– Вам ближче, коли ви постійно в баскетболі, чи все ж таки маєте кілька місяців на відпочинок і спокійний ритм життя влітку?

– Насправді є три варіанти проведення літа. Як було позаминулого року, коли ми першого березня опинилися поза грою і чекати наступного збору довелося дуже довго. Так, я відвідував різні курси і семінари, але то було аж занадто багато вільного часу. Другий варіант – це як зараз. З одних зборів ти потрапляєш на інші, тому літа немає взагалі. Тут важче морально налаштуватися на другий сезон поспіль, тому відпочити все одно треба. І третій варіант, як це було в минулому році – найбільш сприятливий. Є відпочинок, є курси, встигаєш провести час з сім’єю. Тоді і новий сезон починаєш працювати як вперше. Останній варіант мені й подобається найбільше.

– Літній досвід з моложікою U-20 приніс більше позитивного досвіду чи були й негативні моменти?

– Негативних абсолютно не було. Коли ти працюєш з молодими, сам трансформуєшся в їхню свідомість. Це люди, які знаходяться на шляху формування особистості, професіонала, баскетболіста, тому бувають перепади настрою. До цього потрібно звикнути, адже у роботі з дорослою командою ти прекрасно усвідомлюєш, чого і від кого варто чекати. З молодими трохи навпаки. Наприклад, ми працюємо увесь тиждень, все засвоїли, а як тільки минають два дні вихідних, вони раптом все забувають і ми знову працюємо над пройденим матеріалом. Але хлопці молодці, я вдячний хлопцям їм за ставлення, було приємно працювати, ніхто не лінувався, всі хотіли потрапити до складу і довести, що вони сильніші. Поява в останній момент Іссуфа Санона з одного боку нам сплутала карти, тому що він приїхав без жодного тренування, але з іншого – це індивідуально дуже сильний гравець. Він допоміг нам в організації нападу, у наборі очок, взагалі був одним з кращих на Чемпіонаті Європи. Його появу я розцінюю як позитивний момент. Багато хто не вірив, що збірна цієї вікової категорії зможе зберегти прописку в найсильнішому дивізіоні Європи, але ми зробили це достатньо впевнено. Могли стати й дев’ятими. У цілому, нам трохи не вистачило фізики, на фоні інших збірних ми виглядали маленькими юнаками. Такі команди як Франція, Англія, Сербія мають вже сформованих чоловіків. Це кремезні хлопці, які біжать, кидають, пресингують, вони грають в дорослий баскетбол. Я вдячний своїм хлопцям за серйозне ставлення, що бились через не можу, вони були справжньою командою бійців.

– Як ви вважаєте, без Іссуфа Санона ця збірна виконала б головне завдання на турнір – зберегти прописку?

– Важко сказати, шансів мабуть було б менше, тому що Санон додав нашій команді впевненості якраз в організації, де у нас виникали труднощі. Хлопці, які грали в збірній на позиції першого номера, у своїх клубах відповідної практики не мають. Наш основний розігруючий Вадим Козак відіграв останні два сезони на позиції другого номера. Тому в нас і траплялося, що ми втрачали багато м’ячів на веденні. Наш позиційний напад не був доведений до логічного завершення. Ми атакували коротко, не використовуючи по 20 секунд, а хто м’яч отримав, той і кидає. Труднощі в організації нападу виникали через те, що не було класичного чистого першого номеру. Навіть Іссуф Санон, який не є класичним першим номером, але він допоміг прибрати нашу проблему при переведенні м’яча, коли нас пресингували. Також він змусив великих гравців розігрувати пік-н-ролли. Ось ці моменти нам теж дуже допомогли.

– А як відзначилися на Чемпіонаті Європи представники БК “Запоріжжя”?

– Яків Тітов всі збори провів достатньо рівно, але треба констатувати той факт, що він вперше потрапив до розташування збірної. Можливо, через це йому не вистачало впевненості в собі. Постійно виникали помилки на рівному місці. До списку відібраних 12-ти гравців він потрапив упевнено, а ось ігрового часу на турнірі отримав замало через своїх ж помилки. По-іншому себе проявив Іван Мєхєєв. Він якраз розпочав не надт впевнено, я навіть вагався чи брати його у список 12-ти гравців, але на чемпіонаті він став основним третім номером нашої команди. Його прогрес за той час змусив на цього гравця трохи під іншим кутом. Власне через це ми й запропонували йому контракт у БК “Запоріжжя”. Він перспективний і працездатний хлопець, це ж саме хочу сказати про іншого молодого гравця – Іллю Нємцу. За цими гравцями майбутнє. Я вважаю, через рік-два вони повинні закріпитися на провідних ролях у нашому клубі.

– Зважаючи на завантаженість у роботі зі збірною України, чи вдавалося вам ретельно відбирати новачків для БК “Запоріжжя”?

– Відповісти на це питання можуть лише легіонери, яких я обрав. Скажу чесно, часу приділив не менше, ніж у минулому році. Насправді доводилося поєднувати. Коли вже тримали матчі Чемпіонату Європи, паралельно передивлявся легіонерів для клубу. Це було не просто, довелося не одну ніч провести за переглядом. На даний момент я задоволений тим, кого обрав. Найголовніше – це те, як вони будуть виглядати на фоні інших. У цьому році схоже буде рекорд за кількістю легіонерів у Суперлізі, не дивлячись на те, що команд зараз менше. Для нас важливо як нові американці будуть виглядати на фоні своїх співвітчизників з інших клубів. Якщо у минулому році ми чітко розуміли, що у нас є один фрешер – Трент, людина, яка пограла в Європі – Холтон, я знав, хто такий Хілл, то тепер у нас два фрешера і двоє гравців, що проводитимуть у Європі другий сезон. Це не пов’язано з тим, що ми не хочемо брати досвідчених, наш бюджет, як і раніше, мінімальний на фоні більшості клубів, тому ми обираємо з нижнього кошика. Кожен з наших новачків-легіонерів був одним із лідерів у своїх клубах та університетах. Наше завдання – не просто продовжити зберігати їх лідерські якості, а спробувати поєднати. Треба, щоб вони були сумісні між собою. Поки що в комунікації ніяких проблем з ними немає. Ставленням до справи я задоволений, ніхто не лінується, всі працюють. Проте вже контрольні матчі все покажуть. Скоро домашній турнір, де ми зможемо перевірити власний рівень.

– У цьому сезоні деякі клуби проводять дуже потужну комплектацію. Як ви вважаєте, Суперліга залишиться такою ж конкурентною і непередбачуваною, як це було в минулому році, чи ми повертаємося в часи “великих” і “маленьких” клубів?

– Вважаю, що в цьому сезоні все ж таки невеликий розподіл між клубами буде. “Київ-Баскет” виділяється серед інших. Можливо, поки що вони не такого рівня, як наприклад “Азовмаш” чи БК “Київ” того часу, але думаю, що домінувати точно будуть. Також виокремлю “Дніпро” з Генрі Дугатом і Іссуфом Саноном. Ось ці дві команди будуть флагманами нинішнього сезону. Без сумніву, “Прометей” не поступається за своєю ротацією, цим вони власне і показали, що будуть розраховувати на найвищі місця, але моя думка, що в нинішньому чемпіонаті домінуватимуть “Київ-Баскет” і “Дніпро”.

– Ви говорили про те, що після програних матчів довго їх аналізуєте. Зараз, коли вже минуло скільки часу, як ви вважаєте, чому наша команда не зуміла пройти “Київ-Баскет” у півфінальній серії минулого сезону?

– Я передивився цю серію. Найбільша проблема – не зуміли налаштуватися і погано провели перший матч Кіндалл Хілл та Малік Трент. Не можна було втрачати перевагу свого майданчика, тоді ми винесли вирок самі собі. Ми втратили свою впевненість, а “Київ-Баскет” цим скористувався. Зараз я б трохи по-іншому зіграв у захисті, ми багато очок отримали з “фарби”. Можливо, тими гравцями, що тоді були, глобально нічого змінити не вдалося б, але якби Хілл і Трент зіграли на своєму рівні у першому матчі, все склалося б по-іншому.

– Для вас перший підготовчий збір з БК “Запоріжжя” розпочався з травми. Розкажіть, як це сталося?

– Зазвичай, коли у нас втягуючий збір на стадіоні, то з’являється багато монотонної фізичної роботи. Для того, щоб розрядити обстановку, ми вирішили командою пограти в футбол. Звісно, я теж долучаюся в такі моменти, єдине, що я не збирався стояти у воротах. Ми поділилися на три команди і коли нічийний рахунок, б’ємо по одному пенальті. Я свій пенальті забив, потім треба було самому відстояти у воротах. На удар наче зреагував, до м’яча дістав, але рука після цього якось перестала працювати. Поїхали в лікарню, на щастя, обійшлося без перелому. Ходив з лангеткою на руці, але зараз все нормально.

– Як ви оціните комплектацію БК “Запоріжжя” на новий сезон?

– Із того фінансового становища, яке у нас зараз є, це максимальний варіант. Можливо, хотілося б ще й нових досвідчених українських гравців, а не тільки молодих, але що стосується легіонерів – це оптимальний варіант. Ми дуже довго підписували Брендона Рендольфа – майже три місяці. У нас весь час виникали якісь труднощі, ми його першим запросили до клубу, але приїхав він останнім. Простіше було з підписанням “фрешерів” – ми їх підписали буквально за тиждень. Мені вистачило переглянути буквально вісім матчів, коли я побачив те, що хотів, ми їх одразу підписали. Стосовно Сіммонса, все було не так просто. Спочатку я переглядав на цю позицію теж “фрешера”, ми вже майже домовилися, однак в останній момент він поїхав грати в Чехію в команду з єврокубками. Сіммонс вагався, чи їхати в Україну, але я зміг його переконати. Це дуже відповідальний і старанний гравець, я серйозно на нього розраховую у цьому сезоні. Що стосується тих легіонерів, які у нас були в минулому сезоні, зберегти їх для нас було не реально. Вони виросли у ціні в три-п’ять разів, тому бажаю їм грати ще краще, а ми в новому сезоні будемо відкривати нові імена в баскетболі.