Малик Трент: "В Запорожье чувствую себя комфортно"

Малік Трент – один з найяскравіших гравців української Суперліги Парі-Матч. Приєднавшись до БК “Запоріжжя” перед початком сезону, американський легіонер швидко вистрілив у чемпіонаті. У жовтні Малік був визнаний кращим гравцем Суперліги, а його 39 набраних очок у матчі з “Черкаськими Мавпами” є рекордними у цьому сезоні. Напередодні Матчу Зірок, де гравець БК “Запоріжжя” вийде у стартовій п'ятірці команди “Легіон”, він поспілкувався з клубною прес-службою.

– Малік, у цьому сезоні ти неодноразово проводив дуже яскраві матчі, робив справжнє шоу на майданчику. У студентській лізі в Америці теж було багато таких поєдинків?
– Я завжди граю на межі своїх можливостей, викладаюся у кожній хвилині гри на майданчику, дію з великою інтенсивністю. Звісно, що такі матчі були і в Америці. Країни хоч і різні, але гра одна.

- Розкажи трохи більше про свою сім'ю і коли почав грати у баскетбол?
– Я виріс у дуже бідній сім'ї, поруч була мама, троє братів і сестра. Вони і зараз мене дуже підтримують, я відчуваю це кожного дня. Грати у баскетбол почав десь в 12-річному віці, вже тоді я зрозумів, що заробляти гроші важко, а баскетбол може бути єдиним способом вийти зі злиднів і почати допомагати родині.

– Граючи в баскетбол у коледжі міста Хемптон, ти паралельно вивчав кримінальне право. Ти був хорошим студентом?
– Може і не вірити, але так. Мені чудово вдавалося поєднувати навчання і тренування. Взагалі в Америці добре облаштована система освіти. Нормальне ставлення до спортсменів-студентів допомагає їм нормально вчитися.



– Ти амбітна людина?
– Так, і завжди таким був. Я рано зрозумів, що в житті треба намагатися в будь-якій ситуації докладати максимум зусиль. В усіх справах, якими ти займаєшся. Тим більше, якщо мова йде про спорт. Тут потрібно постійно прогресувати, показувати результат. Те, чим мене наділив Бог, я повинен розвивати і кожен день працювати над собою.

– Яка головна мрія твого життя?
– Прожити найкраще життя, яке тільки можна, бути кращою версією самого себе, гідно представляти свою сім'ю і бути зразком для інших. Ось така моя мрія.

– За короткий час в Запоріжжі ти став улюбленцем публіки. Відчуваєш теплу підтримку?
– Це велике благословення приносити стільки радості людям з іншої країни. Особливо для мене, зважаючи в яких умовах і якому місці я виріс. Ви навіть не уявляєте у якому кварталі я жив і що значить для мене зараз підтримка і любов уболівальників.


– Але рідні та друзі з Америки теж висловлюють свою підтримку, залишаючи коментарі у соцмережах.
– Так, у мене багато друзів і велика родина в Америці, всі дійсно стежать за моїм Instagram і Facebook, вони щиро радіють, що цей хлопець з нашого району зумів ось так пробитися. Це надає мені додаткових сил і мотивації на нові звершення.

– Те, що ти дуже емоційний, це допомагає на майданчику та в житті, чи навпаки, заважає?
- Емоції мене підживлюють. Я розумію, наскільки важко працюю, але потрібно постійно йти лише вперед, пробиватися. Ці емоції якраз дають мені поштовх. У звичайному житті також бувають позитивні, негативні моменти - я плачу, сміюся, але за допомогою емоцій я відчуваю життя.

– Це твій перший сезон в якості професійного гравця. Які помилки і висновки після них ти вже зробив?
- У нас багато матчів, постійні тренування, так, я помиляюся в іграх, і на тренуванні, але грунтовний аналіз можна зробити після відеопереглядів. Ми збираємося командою, нам вказують на помилки і ми намагаємося їх усунути. Так, я багато думаю про речі, які потрібно змінити в собі. Вважаю, не варто так сильно засмучуватися, опускати руки прямо під час матчів, трохи стримувати негативні емоції. І навпаки, більше отримувати насолоди від гри.



– Які поради тобі дають більш досвідчені партнери по команді?
– У першу чергу Майкл Холтон мені порадив бути собою, тобто, показувати ту гру, яку я вмію. Кіндалл так само сказав, що потрібно просто демонструвати свій максимальний рівень у кожній грі. Це мій перший сезон у статусі професіонала, я повинен всім довести свою якість та заявити про себе. Джервон Пресслі мені порадив не створювати супершуму навколо свого імені, але і не залишатися дуже тихим і непомітним, просто бути стабільним і тримати свою лінію.

– Коли гра у тебе йде, ти можеш дозволити навіть трохи танців прямо на ігровому майданчику. А в житті ти любиш танцювати?
– Я танцюю кожного дня, я обожнюю музику, відчуваю ритм. Я виріс у такій культурі, де танці музика, сміх, постійне спілкування, тому це нормально. А на майданчику танці допомагають мені бути в тонусі у будь-якій ситуації і за будь-якого рахунку на табло.

– Тренер може тебе похвалити за гру в нападі, але в захисті є проблеми. Ти над цим працюєш?
– Згоден, мені треба бути більш стабільним саме у захисті. Не просто спостерігати, що там відбувається на сильній стороні та як суперник тримає м'яч, а бути більш сконцентрованим під час персональної опіки.

– Ти швидко звик до ритму життя в українському місті – Запоріжжі?
– Я почуваю себе тут досить комфортно, багато гуляю по місту, по вулицях. У моєму районі, де я живу, до мене часто підходять люди, запитують, коли наступна гра. Багато кафе і ресторанів я відвідав просто сам, намагаючись дізнатися вашу культуру.

– Ти будеш брати участь у Матчі Всіх Зірок української Суперліги Парі-Матч. Готуєш якісь сюрпризи для глядачів?
– Це велике благословення бути в чужій країні і брати участь у такому заході. Мене обрали великою кількістю голосів, за це я безмежно вдячний кожному. На Матч Зірок заздалегідь сюрпризів не буду готувати, що прийде у голову, те і буду робити, тобто, імпровізувати. Можливо, щось вигадає і підкаже наш тренер.

– Що значить ця подія у твоєму житті – Матч Всіх Зірок?
– Ви вже знаєте, з якого місця я зумів вирватися і стати професійним гравцем, для мене це велике благословення брати участь у такому шоу в іншій країні. Я вірю, що гарні речі трапляються з хорошими людьми, і тому я зараз тут і в суботу буду грати у Матчі всіх Зірок.