Андрей Лебедев: "Положительные эмоции сокращают процесс восстановления вдвое"

Найрезультативнішим гравцем у складі господарів у матчі FreezeOil Кубку України Каштан - Запоріжжя став Андрій Лебедєв. Той самий менеджер національної збірної Лебедєв, що у нульових сам успішно виступав у ній. Майстерність з роками не зникає. 21 очко набрав Андрій у звітному поєдинку, обстрілював кошик суперників з різних відстаней, ще й п’ять перехоплень зробив – це теж найкращий показник Каштанів. Да з такою статистикою – пряма дорога до Суперліги, він точно у ній не загубився б. Але бувалий гравець Лебедєв пояснив, чому цією дорогою більше не піде, а перед цим прокоментував результат матчу (Каштан поступився 85:89).

- Ми грали проти команди Суперліги, яка перебуває у ритмі, у режимі. У неї розпочався чемпіонат, "Запоріжжя" вже зіграло не одну, не дві і навіть не три гри. До Києва суперник приїхав у піднесеному настрої після перемоги у Черкасах. Звісно, у нього була певна неналаштованість на нашу команду. Ми цим скористалися. Щось вийшло, щось ні. Але нав’язавши боротьбу ми змусили їх поставитися до нас більш серйозно. Полетіло – це добре! Прикро, що не закинули з двох останніх кидків хоча б один триочковий. Так різниця була б два очки Це вже рівний рахунок. Можна було їхати у Запоріжжя грати, як за рахунку 0:0. Хоча і такий результат прийнятний. Треба їхати, отримувати від гри задоволення, не думати про рахунок. Це ми намагалися робити і у першому матчі. Щось вдалося щось ні. Але це досвід, це гарні емоції. Я думаю, що і глядачам сподобалося.

- Ви у баскетболі побачили багато чого. Та й зараз граєте в одній команді із Забірченком, Нерушем ще й під керівництвом Станіслава Медведенка. Мали можливість пересвідчитися у рівні підготовки порівняно з гравцями Суперліги?
- Ми себе не порівнюємо. Я можу ще грати у Лізі монстрів (аматорська Ліга Києва – ред.). А грати у Суперлізі? Думаю вже навряд чи. Тут треба щось обирати. Або грати або тренуватися. Я думаю, якщо ми почнемо тренуватися, ми закінчимо грати. В усякому разі я. Не знаю, Заба (Забірченко – ред.) і Неруш ще молоді, дай Боже, щоб вони ще побігали пару років. Я точно – ні. Я можу приходити, грати, і то не завжди, а коли гарно себе почуваю, виспався і зірки склалися (посміхається – ред.).

- Тобто, виключно грати.
- Грати - будь-ласка, бо це задоволення, емоції. На це сили завжди знайдуться. Тому Суперліга – це нереальна історія, в усякому разі для мене, так точно.

- У неділю Каштан має провести матч-відповідь на майданчику суперника. Вам вистачить часу відновитися?
- Звичайно. Насправді, ті позитивні емоції, які ми отримали, нехай рахунок не на нашу користь, але емоції ми отримали. А емоції скорочують щонайменше вдвічі процес відновлення. То ж, я думаю, день-два і можна вже готуватися до недільної гри, накопичувати сили. Не тренуватися (інтонацією виділяє це словосполучення – ред.), і їхати грати.

- У вас такий науковий підхід до баскетболу.
- Так. діємо за наукою, Ліги монстрів (посміхається - ред.).

Источник: ФБУ