Александр Кобец: "Баскетбол - это моя жизнь, а стритбол - увлечение"

Молодий форвард – Олександр Кобець – нещодавно підписав свій перший професійний контракт. Вихованець баскетбольної школи «Черкаських Мавп» відтепер виступатиме за клуб у статусі професіоналу. Про це і не тільки ми поспілкувалися з молодим гравцем.

– Сашо, вітаємо тебе з новим статусом. Як воно бути профі? Щось змінилося у твоєму житті?

– Дякую. Але, думаю, підписання нічого не змінило. Відчути себе профі я зможу лише після хорошого сезону або досягнення у професійному баскетболі. Це була моя мрія. Важко уявити, про що може мріяти хлопець, який виріс у баскетбольній сім’ї. Батько та мама у мене займалися баскетболом, це сімейна гра. Я радий, але це далеко не межа мрій, це лише початок, далі мені потрібно грати і продовжувати розвиватися.

– Ти згадав про батьків. На якому рівні вони грали і чи часто зараз із рідними ти зустрічаєшся на майданчику?

– І батько і мама грали на університетському рівні. Зараз тато тренує дітей у Новомосковську. Часто там же граємо, коли зустрічаємося з батьком та братом. У нас є сімейна традиція: коли ми приїжджаємо з Андрієм додому (брат, гравець «Дніпра»), батько нас веде на ігровий майданчик. Там ми спілкуємося та відпочиваємо водночас і, звісно, граємо.

– До Черкас ти приїхав п’ять років тому. За яких умов це відбулося і чому прийняли таке рішення?

– Насправді це було сімейне рішення. Мій батько знайомий з Максимом Міхельсоном і ми знали, що це дуже хороший і талановитий тренер, тоді «Черкаські Мавпи» якраз шукали гравців по всій Україні. Мій перший матч пов'язаний з цією командою, я дивився з протилежного боку майданчика, тобто я грав проти «Черкаських Мавп». Відбулося це на одному з фіналів ВЮБЛ, коли я виступав за команду «Новомосковська», була хороша гра, ми програли в одне очко, а вже наступного сезону я грав у Черкасах. Зараз вважаю це місто також рідним для себе.

– Так сталося, що у минулому сезоні сімнадцятирічні хлопці «Черкаських Мавп-96» стали ледь не кістяком основної команди клубу. На старті сезону ти міг про таке мріяти?

– Звісно, що ні. Для мене та для моїх одноліток це був справжній подарунок. На жаль, це пов’язано з негативними подіями в Україні. Але, разом з тим, багато молодих гравців у Суперлізі продемонстрували, що вони мають право грати на такому рівні. Ситуація ж змінилася не лише для нашої команди, а й фактично для всіх клубів ліги. Вважаю, що молоді гравці прекрасно себе зарекомендували у минулому сезоні і, головне, зробили прогрес у своїй грі, адже дуже важливо, коли ти отримуєш ігрову практику у турнірах такого рівня.

– У тебе сезон дуже довгий, і навіть коли у твоєї команди відпустка, ти постійно з м’ячем, і вже прекрасно відіграв кілька стрітбольних турнірів. Не втомився від баскетболу?

– Між останнім збором «Черкаських Мавп» та роботою у молодіжній збірній України було лише 15 днів. Було бажання відпочити, але я і відпочиваю. Стрітбол для мене – це елемент відпочинку, тим більше, я майже завжди граю з братом та друзями, тому спілкування вистачає, так і відпочиваємо. Але якщо обирати між стрітбольним та баскетбольним майданчиком, перевагу віддам останньому, це моє життя, а стрітбол – захоплення.

– Сьогодні у Черкасах ви розпочали один із двох останніх тренувальних зборів до чемпіонату Європи U-18. Так вийшло, що навесні збірна на турнірі Шварцера на рівних грала з топовими командами світу, а у Болгарії вам доведеться у дивізіоні «В» виправляти чужі помилки. Наскільки прикро через це?

– Дійсно, у Німеччині ми показали, що на рівні можемо грати з кращими. Тим більше, думаю, ми б мали шанс поборотися за путівку на чемпіонат Світу. Зараз у нас інші завдання: гарно виступити у дивізіоні «В» та повернути Україну до еліти, це також серйозна відповідальність, працюватимемо над цим.

– Зараз іде інший чемпіонат Світу – футбольний. Окрім баскетболу, у твоєму житті є місце іншим видам спорту?

– Так, футбол теж люблю дивитися, але це в меншій мірі пов’язано з чемпіонатом Світу, там я ні за кого не вболіваю. А от у чемпіонаті України у мене є фаворит – це дніпропетровське «Дніпро», з дитинства вболівав за цю команду. Коли є можливість і зараз дивлюся матчі на стадіоні.
 

Источник: mavpabasket.com