Рэнди Калпеппер: "Все, что я делаю в этой жизни, – ради сына"

Захисник БК «Ферро-ЗНТУ», найкращий бомбардир Суперліги двох останніх сезонів, MVP Фіналу Чотирьох минулорічного Кубка Суперліги Ренді Калпеппер відповів на запитання вболівальників в офіційних групах Суперліги на Facebook і ВКонтакте в рамках інтерактивної рубрики «На зв’язку».

Александр Погибко: Чи плануєш залишитись ще в Суперлізі України?

- Я не знаю. Якщо буде така можливість – чом би й ні? Але зараз про це не думаю. Наразі сконцентрований виключно на наступному раунді плей-офф.

Тарас Власюк: Ренді, чи подобається тобі в Україні і яка у тебе мрія???

- Так, мені подобається Україна. Якби було інакше, навряд чи я б сюди приїхав, і певно, що не залишився б тут на наступний сезон. Щодо моєї мрії, то це грати в НБА. Втім, якщо вона не здійсниться, то буду грати у Європі.

Сергей Дьяченко: Какая баскетбольная арена в Украине тебе нравится наиболее?

- Зал маріупольського «Азовмашу». Там у мене завжди добре летять триочкові кидки.

Dima Nedavni: Наскільки засмутила відсутність Матчу Зірок і конкурсів, зокрема Слем Данків? Чи важливі ці заходи для професійних спортсменів?

- Я б не сказав, що занадто. Та й узагалі не впевнений, чи брав би участь у цьогорічному конкурсі кидків згори, адже останнім часом я чимало травмуюся. Так, це був чудовий досвід для мене, ми весело провели час, утім, не можна сказати, що я шкодую.

Дмитрий Сергеевич: Следишь ли ты за НБА и в частности какому клубу отдаешь предпочтение как игроку?

- Так, я слідкую за НБА, можу прокинутися рано-вранці заради цікавої гри, потім дивлюся найцікавіші моменти інших матчів. Щодо улюбленої команди – то це «Маямі Хіт». ЛеБрон Джеймс, Двейн Вейд – вони феноменальні.

Михаил Шарко: Были ли предложения уехать в США? В Д-лигу или в саму НБА.Если были, то почему отказался?

- Ні, таких пропозицій не надходило.

Максим Гайовий: За який клуб хотів би грати у Євролізі? Якщо звичайно такі є...

- Я не дивлюся матчі Євроліги, тож не можу сказати.

Иван Дашко: Какие планы на следующий сезон? Останешься ли ты в Ферро, выберешь другой украинский клуб или есть предложения из Европы или НБА?

- Як я вже зазначав, поки що зарано говорити про те, де я опинюся. Єдине, що знаю точно, – я спробую власні сили в Літній Лізі НБА.

Денис Боровский: Кто был твоим наставником в детстве?

- Першим тренером був батько мого друга. Він відчутно вплинув на мою кар’єру, допомагав зростати мені як гравцеві. Крім того, під час вибору коледжу він давав мені цінні поради.

Михаил Шарко: Как ты добился такого большого прыжка? От рождения, или выполнял какие то упражнения?

- Я думаю, що цим талантом я маю завдячувати Богу. Так, я займався гімнастикою в дитинстві, багато хто каже, що саме через це я маю такий стрибок. Але ж я високо стрибав і до того, як почав займатися.

Vlad Naumenko: кто был твоим кумиром детства и на кого ты хотел быть похож?

- Я завжди намагався наслідувати Аллена Айверсона за манерою гри та стилем. Він грав під третім номером, тож і я обрав його в коледжі.

Анастасия Василенко: Почему именно 33й номер Ренди выбрал для своей игровой формы???

Тому, що за правилами, я не мав змоги взяти «трійку». Таким чином, на моїй спині їх одразу дві.

Volodymyr Patsula: скільки дюймів твій стрибок?

- Останнього разу, коли перевіряв – вийшло щось на зразок 41 дюйму (104 см). Але це дещо застарілі дані – їм десь рік. Можливо, зараз стрибаю не так.

Денис Боровский: Как прошла его первая игра в колледже? Сколько он набрал очков?

- Небагато. 12, здається. Я дуже нервував, бо був новачком, уперше грав на очах такої великої кількості людей. Але потім пристосувався й почав грати краще.

Aleksei Loskov: Рэнди, какой для тебя матч в суперлиге запомнился само больше?

- Це був минулорічний поєдинок проти «Будівельника» в серії за бронзові нагороди, коли я здобув 45 очок. Цей показник залишається найкращим у моїй професійній кар’єрі.

Санька Бондаренко: знаком ли ты с Халидом-Эль-Амином?

- Я чув про нього від Річарда Гуінна та Джеремі Шаппелла. Бачив декілька відео на YouTube. Коли ми граємо в Маріуполі проти «Азовмашу», то я дивлюся на його фото на стінах. Так, я знаю, хто такий Халід Ель-Амін, але особисто ми не знайомі.

Тарас Власюк: Чи подобаються тобі Українські дівчата???

- Не можу відповісти на це питання, бо наразі я маю серйозні стосунки. Але в Україні справді чимало гарних дівчат.

Максим Гайовий: Розкажіть про вашого тренера Кирила Большакова? Яка він людина, наскільки ви відчуваєте його довіру?

- Наш наставник – гарна людина та чудовий фахівець. Думаю, що він почав займатися тренерською діяльністю ще до того, як я почав грати в баскетбол. Звісно, Кирило Большаков мені довіряє. Він вірить у мій кидок і прагне, щоб наприкінці гри м’яч якомога частіше був у мене. І той факт, що мене підписали й на другий сезон, свідчить про довіру.

Михаил Шарко: С кем лучше всего дружишь в команде?

- З усіма однаково. Я можу назвати другом кожного зі своїх партнерів. Звичайно, через мовний бар’єр я більше спілкуюся зі співвітчизниками – Річардом, Деном, Джеремі... А Кемерон мені, взагалі, наче син, незважаючи на те, що він більший за мене.

Максим Гайовий: Кого вважаєте кращим гравцем Суперліги в регулярному чемпіонаті?

- Це дуже важке питання. У цій лізі є багато чудових виконавців – важко вибрати когось одного.

Денис Бачурин: Ваш худший матч сезона?

- Їх було декілька. Наприклад, останні матчі проти «Черкаських Мавп». Я не можу сказати, що я грав добре. Втім, це може статися з будь-ким, навіть із найталановитішими виконавцями.

Вячеслав Антонь: как и где проводишь свое свободное время?

- Переважну більшість часу – вдома. Я намагаюся якнайкраще відновитися після важких ігор. Іноді можу сходити в гості до Джеремі Шаппелла – його дружина гарно куховарить.

Игорь Ярох: Как проходит твой тренировочный день? А именно в чем заключаются ваши тренировки?

- Спершу, як тільки приходжу, кидаю штрафні кидки. Потім у нас бесіда з головним тренером і президентом клубу. Надалі – кидкові заняття, ігри 4 на 4 або 5 на 5. Кожного разу тренування різні. Але ми чимало кидаємо по кошику, працюємо на швидкість і витривалість, відпрацьовуємо гру 1 на 1.

Игорь Ярох как ты настраиваешь себя на игру?

- Слухаю багато музики та думаю про свого сина. Усе, що я роблю в цьому житті, – заради нього.

Владик Фарапонов: Что скажешь об уровне именно украинских игроков?

- У Суперлізі є декілька дуже сильних українських гравців. Наприклад, мені дуже подобається гра Артура Дроздова з «Будівельника». Також можу відзначити Дениса (Яковлєва) з «Черкаських Мавп»... Узагалі-то таких гравців багато.

Руслан Хасанов: ты с кем нибудь знаком из игроков NBA??

- Так. Наприклад, знаю Арнетта Молтрі з «Філадельфії» та Джуліана Стоуна з «Денвера». З ними ми разом грали в коледжі. Добре знаю Таддеуса Янга з усе тієї ж «Філадельфії», адже ми обидва з Мемфісу. Ще до цього списку можу додати Дерріка Карактера, котрий грав за «Лос-Анджелес Лейкерс».

Юрий Чучуженко: После сезона 2011-2012 были предложения в другие команды?

- Чесно кажучи, навіть не знаю, адже я підписав угоду з «Ферро» ще до завершення минулого сезону.

Виктор Бусленко: Ренди, какую музыку слушаете? И согласны ли Вы с тем, что перед игрой нужно хорошо выспаться? Если бы у Вас была возможность изменить правила баскетбола, то чтоб сменили?

- Я люблю реп, хіп-хоп, R`N`B. Це моя музика. Щодо сну – так, у ніч перед матчем важливо добре виспатися. Але я прокидаюся доволі рано, тому що не хочу бути заспаним під час поєдинку. А якби міг змінити правила – то заборонив би змахувати м’яч із кошика. Це дратує мене найбільше.

Павел Шилов: Рэнди, кого из команды Ферро считаешь самым сильным украинским игроком и американским?

- У нас чудовий склад українців. Артем Буцький – справжній майстер гри в обороні. Олександр Рибалко – неймовірний снайпер, котрого не можна залишати відкритим. Стас Дикий – дуже енергійний гравець, який вміє робити підбирання, чудово пересувається майданчиком. І сфолити може, коли потрібно. Як я вже казав, у нас гарна українська частина ростеру. Щодо американців – то в нас п’ятеро найсильніших легіонерів.

Виталий Финогенов: Ренди, как ты относишься к другим видам спорта, вчастности к тем, что есть в Запорожье ? Посещал ли ты гандол или футбол (Славутич Арена) ? Да и вобще хотел бы поиграть в футбол , гандбол или воллейбол?

- Понад усе мені подобається американський футбол. Щодо європейського, так, я знаю про цей вид спорту, іноді граю у відео-гру ФІФА. Але на жодних спортивних змаганнях у Запоріжжі я присутнім не був – немає часу.

Антон Воронин: ездите ли вы командой после матча в Макдоналдс, как Азовмаш?

- Трапляється іноді. Якщо, наприклад, ми не вечеряємо в готелі, то заїжджаємо до МакДоналдс.

Андрей Гнатишин: как питаешься?

- Зараз переважно у МакДоналдс. Коли моя дівчина була разом зі мною, то вона мені готувала тако, курку-гриль тощо. Ну а зараз усе частіше ходжу по місцевих ресторанах.

Денис Бачурин: Самый сильный соперник против которого приходилось играть?

- Мій старший брат. Він чудово грає у баскетбол. Саме поєдинки з ним зробили з мене того, ким я є зараз.

Виталик Вербовецкий: Любишь компьютерные игры?

- Я не граю в ігри на комп’ютері – для цього в мене є Х-Вох. На ПК я переважно дивлюся фільми та ТВ-шоу. А на Х-Вох я зазвичай граю у дві гри – NBA 2k13 і Madden NFL 2013.

Катюша Комарова: какой твой любимый цвет?

- Світло-блакитний. Не знаю, чому. Напевно, через Майкла Джордана, тому що у його університетської команди з Північної Кароліни форма такого кольору.

Артём Лупин: Против какого клуба было тяжело играть на протижении сезона?

- Минулого сезону було дуже складно грати проти БК «Донецьк». У нас була неймовірно важка півфінальна серія, й, на жаль, ми її програли. А «Донецьк», урешті-решт, став чемпіоном.

Виталик Вербовецкий: У тебя есть страница в соц сети?

- Так, я є у Facebook, але в мене там близько шести тисяч друзів, я не можу нікого додати. Також маю сторінки у Twitter і на Instagram – і там, і там підписаний однаково – R_Culpepper.

Источник: http://www.superleague.ua/news/44748.htm