Желько Лукаич: "Не думаю, что Митчелл сыграет в первых играх против "Будивельника"

У суботу визначився суперник “Політехніки-Галичини” у півфіналі плей-офф. Ним став київський “Будівельник”, який лише в овертаймі наднапруженого матчу переміг івано-франківську “Говерлу” – 101:97. Цікаво, що ця – п’ята – гра серії між згаданими командами пройшла на паркеті львівського палацу спорту “Галичина”. Тому за поєдинком практично цілим складом спостерігали тренери та гравці “Політехніки-Галичини”. Сьогодні ж (за кілька днів до початку серії з “гладіаторами”) головний тренер “левів” Желько Лукаїч поділився своїми роздумами з прес-службою клубу.

- Думки у мене зараз такі ж, якими були й до суботньої гри, - каже Желько Лукаїч. - “Будівельник” – сильна команда,що має гравців дуже високого класу. Переконання, що саме столичний клуб є одним із найреальніших претендентів на “золото”, мене не покинуло! А щодо нашого протистояння з киянами, то на їхню користь ще й те, що перші матчі вони проведуть вдома.

- “Говерла” на високому рівні зіграла з “Будівельником”. Чи збираєтеся перейняти досвід івано-франківців?
- Я дивився гру у Львові та чотири матчі, які команди зіграли перед тим. Очевидно, що “Говерла” не дала суперникові зіграти у його баскетбол. Мене взагалі здивувало, що “Будівельник” показав далеко не найкращий результат! Адже його баскетболісти, дуже сильно грають один на один, чудово кидають – зблизька і здалеку. Можуть віддати довгу передачу, вміло проходять поміж гравців суперника. А ще чудово захищаються. Плюс до всього – у них мінімум п’ять гравців, здатних легко змінити дислокацію на майданчику. Ось Дроздов – третій номер, а у захисті може діяти п’ятим. Лайонс грає на позиції чотири та водночас універсально обороняється…

Одним словом, команда у них сильна. Не спроста ж вона показала високий результат у Єврокубку, потрапивши до четвірки найкращих команд. Однозначно, у протистоянні “Будівельника” та “Галичини” ставитимуть на них! Але ж плей-офф складається із чотирьох матчів, і ми спробуємо зіграти так, як у Южному – якщо нам випаде нагода перемогти, постараємося нею скористатися!

- Гра “Будівельника” та “Говерли” у Львові була дуже цікавою, напруженою, але львівські уболівальники не потрапили на неї, оскільки ціни на квитки були дуже високими. Як ви ставитеся до такого ходу номінального господаря майданчика?
- Ну що тут сказати? Я тренер. У мої обов’язки не входить коментувати такі речі! Я працюю на майданчику! Водночас я маю свою думку щодо тих чи інших моментів. Як на мене, завжди приємно грати за доброї атмосфери в залі. Присутність на матчах людей, які люблять баскетбол, дуже вітаю! Але також думаю, що організаторам слід зважати на те, якою є, сказати б, ситуація в країні і чи можуть люди собі дозволити купити дорогі квитки.

- Близько місяця тому Владан Вукосавлєвіч казав: якщо команда потрапить у плей-офф на “Будівельник”, то навряд чи обіграє його… Після того, як ви пройшли “Хімік”, першими пробившись до півфіналу, психологічний стан гравців змінився?
- Ні тренер, ні хлопці зараз не зможуть сказати чи ми пройдемо “Будівельник”. Особисто я зараз, як і завжди у подібних випадках, думаю про першу гру! А ситуація перед нею складається така, що суперник має 14 гравців, а я – не те що менше, а ще й двох травмованих. “Будівельник” завжди може дати одному баскетболістові відпочити та повністю відновитися до наступної гри! Ми ж такого собі дозволити не можемо! Тому справи у них йдуть краще, аніж у нас! Та, попри все, баскетбол – гра цікава і будь-яка команда завжди має шанс перемогти!

- До речі, яка ситуація з Даррелом Мітчеллом? Чи встигне він відновитися до першої гри півфіналу?
- Я знаю відповідь на це питання приблизно так само, як і ви… Та не думаю, що він зможе грати у перших іграх із “Будівельником”.

- Багато хто називає вихід “Політехніки-Галичини” до півфіналу свого роду сюрпризом. Те, що ви так легко потрапили до наступної стадії, також було певною несподіванкою чи знали, що досягнете успіху!?
- Легко? (Усміхається) …Я завжди впевнений у тому, що моя команда здатна пройти далі! Кожен добрий спортсмен повинен вірити в успіх! Але водночас я добре розумію, що легко ніколи не буде! Так, ми перемогли чотири рази, але знали би ви, як непросто це було зробити! Візьміть хоча би третю гру серії – першу домашню. Битва тривала до останнього! А у перших двох чвертях заключної гри вона продовжилася. Мабуть, нам просто більше пощастило тоді! Я вже не говорю про виїзні ігри в Южному, у яких теж вистачало напруженої боротьби.

Источник: bcpg.lviv.ua