Сергей Алферов: "Перед матчем с "Днепр-Азотом" тренер дал больше времени для отдыха"

Напередодні чергового протистояння “Політехніки-Галичини” та “Дніпро-Азоту” прес- служба “левів” поспілкувалась із Сергієм Алфьоровим. Захисник команди з кожною грою отримує щораз більше ігрового часу та показує високі результати. А той факт, що Сергій, як кажуть, “лише додає”, може тільки потішити напередодні гри з командою, якій наші одного разу у цьому сезоні програли (70:69), а тому завтра намагатимуться довести, що та поразка була прикрою випадковістю.

- Сергію, напередодні сезону ти говорив, що намагатимешся довести: хочеш та можеш грати краще! Як сам оціниш свої успіхи у цьому напрямку?

- Не можу сказати, що задоволений на всі сто. Іноді моя гра мене влаштовує, іноді – ні. Та головне, що команда впевнено “йде” у чемпіонаті! Добре, що більше виграємо, ніж поступаємося. З такими успіхами повинні потрапити у плей-офф, тому все нормально.

- Ти розпочав сезон як гравець запасу, але з кожним матчем все частіше виходиш на майданчик. Навіть кілька разів потрапляв до стартової п’ятірки. Від якого моменту тренер почав давати тобі більше ігрового часу?

- Справді, спочатку тренер не так довіряв мені, але згодом я, мабуть, своєю роботою довів, що можу бути корисним команді. Коли саме це сталося не можу сказати. Скоріш за все – на тренуваннях. Адже саме там відбувається основна робота.

- До речі, перед завтрашньою грою команда тренується у дещо лайтовішому режимі – вчора у вас було лише одне тренування замість звичних двох. Сьогодні – теж. Із чим це пов’язано?

- У нас було два непрості виїзди. Думаю, тренер побачив, що команда не відновилась повністю і тому дав більше часу відпочити, щоб ми були “свіжими” до ігор. Але на тих тренуваннях, які команда мала й матиме, ми зовсім не розслабляємося. Тренуємося у звичному режимі.

- У матчі з “Одесою” ти двічі відзначився з-за дуги та асистував Мітчеллу перед тим, як він влучив здалеку. Чи означає це, що за відсутності “дальнобійника” Горана Іконіча тренер поклав на тебе обов’язки гравця, що вибув, чи ти просто діяв за ситуацією?

- Ні, я грав, як зазвичай – на тій самій позиції. Просто партнери мене виводили на відкритий кидок, і я просто був змушений кидати! Добре, що влучив.

- У матчі з “Одесою” ти був одним із найкращих…

-…якщо дивитися у статистику, то, може, й так. Але я не сказав би, що це була аж надто вдала гра для мене! Статистика не відображає усієї повноти картини. Я б сказав, що попередня домашня гра з тією ж “Одесою” була набагато успішнішою. Я тоді лише один середній кидок не влучив, а решту забив. У тій грі “йшло” все – кидав, віддавав паси, захищався.

Найкращі ігри – ті, у яких ми перемогли! Це вже після сезону можна буде подивитися матчі, пригадати собі їх та сказати: “так, ота гра була вдалою, а та – не дуже”. А зараз я сподіваюся, що найкращі ігри – попереду!

- Через проблеми зі здоров’ям зі стану “Політехніки-Галичини” вибув не лише гравець, а й асистент тренера – Душан Гвоздіч. Це сильно вплинуло на ситуацію у команді?

- Душан виконує великий обсяг роботи, а тому він вже зробив вагомий внесок в успіх команди! Зараз, звісно, дещо змінилося – немає такого глибинного скаутингу, за який саме він відповідає, і який готує. Також Душан багато чого підказує на тренуваннях, іграх… Його відсутність дається взнаки.

Але наш тренер досвідчений, і навіть за відсутності асистента команда намагається ретельно “розбирати” суперника, працювати у тому ж режимі. Наразі ж Желькові допомагає його син Владімір, який знає англійську та й “мовою баскетболу” володіє чудово.