Артем Буцкий: "Нас поддерживает мысль о том, что мы боремся за награды"

З досьє. Артем Буцький народився 24 серпня 1981 року в Полтаві. Закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Перший тренер – Володимир Чичельницький (Полтава). Виступав за БК «Полтава-Баскет», «Сумихімпром», БК «Київ», «Черкаські Мавпи», БК «Одеса», МБК «Миколаїв». Срібний призер чемпіонату Суперліги (сезон 2005/06 рр.). Віце-чемпіон Всесвітньої універсіади (2005 р.). Майстер спорту міжнародного класу. Захищав кольори національної збірної України. У «Ферро-ЗНТУ» дебютував 1 жовтня 2011 року в переможному матчі з «Кривбасбаскетом». Зріст – 184 см.

По завершенні вирішального матчу між запорізьким клубом і «Хіміком» наставник «Ферро-ЗНТУ» Кирило Большаков на прес-конференції сказав, що чвертьфінальній серії плей-офф можна дати ім’я Артема Буцького, адже переважно завдяки діям цього гравця вдалося «перекрити кисень» плеймейкеру южненської команди Дарреллу Мітчеллу.

- Артеме, як сприймаєш такі слова?
- Приємно, коли тренер відзначає не тільки здобуту статтистику, а й допомогу в захисті. Мітчелл – дуже сильний гравець, ні для кого це не секрет. Вирішальну роль у нейтралізації опонента зіграло чітке виконання ігрового плану. Тобто це – успіх усієї команди, адже той же Шеппелл, інші мої партнери допомагали у підстрахуванні.

- У перших двох очних зустрічах у рамках регулярної першості «Хімік» здолав "Ферро-ЗНТУ", а останні чотири матчі програв. Що, на твою думку, стало причиною ігрового спаду команди з Южного?
- Для нас головне – розібратися у своїй грі. А що там відбувається у стані опонента – травми це чи просто ігровий спад – то їхня проблема. Рахунок – на табло, ми контролювали хід зустрічі протягом усіх трьох матчів.

- З трьох матчів регулярної першості проти переможця регулярної першості – БК «Донецьк» - «Ферро-ЗНТУ» виграв два, а от у останньому, домашньому до того ж, зазнав поразки…
- На мій погляд, ми непогано грали і в третій зустрічі. Щодо ж ігор плей-офф, то вони кардинально відрізняються від матчів регулярної першості.

- Як була організована підготовка до півфінальної серії матчів?
- Готувалися, як кажуть, на повну. «Донецьк» добре укомплектований на всіх позиціях. План на матчі цієї серії у нас є, але побачити його у дії зможете лише під час гри – не можу розкривати наші карти передчасно. Звичайно ж, особливу увагу приділили Авдаловичу, Каррі та Стояновськи – дивилися відео. Ми розбирали майбутнього суперника і в цілому, і кожного гравця окремо. Зазвичай так готуються всі команди.

- Календар складено так, що після двох ігор у Донецьку «Ферро-ЗНТУ» проведе два матчі вдома. Це можна трактувати як перевагу?
- Гадаю, у півфіналах фактор домашнього майданчика вже не матиме особливої ваги. Хоча, звичайно, все покаже гра.

- У світовому баскетболі є дві основні системи – європейська та американська. Яка тобі більше до вподоби?
- Я – прихильник європейської системи.

- На мій погляд, БК «Донецьк», сповідує переважно європейський стиль, а «Ферро-ЗНТУ» – американський. Погоджуєшся з моєю думкою?
- Можливо, зовні це дійсно виглядає так. Наш тренер давно сповідує таку манеру гри, і, як бачите, це дає пристойний результат. Але ж хочу зазначити, що ми маємо і непогані захисні схеми, які, можливо, не так помітні глядачам, але доповнюють загальну картину.

- Ти – лівша. Чи дає це тобі якусь перевагу?
- Гадаю, особливих переваг це не дає, адже всі встигли вивчити цю ігрову особливість. Хоча, краще все-таки спитати про це моїх безпосередніх опонентів.

- У січні ти зазначав, що рівень твоєї форми на той час складав 80 відсотків. Як почуваєшся сьогодні?
- Гадаю, тепер рівень підготовленості вищий на порядок. Судячи з серії матчів проти «Хіміка», ми, як команда, досягли вершини форми.

- Багато гравців відзначають накопичену під кінець сезону втому. А тобі не звикати до таких навантажень?
- У всіх є втома. Але нас підтримує думка про те, що ми сперечаємось за нагороди. За таких умов відчуття втоми відходить десь на третій план.

- Артеме, тобі вдалося здобути славу одного з найбільш непоступливих захисників України. Не секрет, що в захисній справі особливу роль відіграє робота ніг. Відомо також, що до баскетболу ти займався футболом у полтавській ДЮСШ. Як вважаєш, здобуті тоді навички стали тобі у пригоді?
- Так, гадаю, це допомагає. Окрім того, займаюся у тренажерному залі. А взагалі вистачає того, що робимо на командних тренуваннях.

- Скільки комбінацій в активі «Ферро-ЗНТУ»?
- Більше десяти.

- Ти граєш поряд із маестро захисту Джеремі Шеппеллом. Чому можна навчитися у нього?
- У Джері є дуже добра ігрова риса – здатність до підбирання. Він сміливо йде на відскоки, за рахунок стрибучості та довжини рук здійснює важкі підбирання. Ось цьому можна у нього повчитися. Втім, Шеппелл – гравець трохи іншої позиції.

- А взагалі, хто з відомих баскетболістів слугує для тебе прикладом?
- Я брав приклад з Ігоря Харченка, колишнього гравця збірної. Особисто знаю його, ми в добрих стосунках. Він – надзвичайний баскетболіст, до того ж добра людина.

- Хотілося б зачепити нагальну для українського баскетболу тему перших номерів. Україна на баскетбольній карті світу гідно представлена гравцями четвертої-п’ятої позицій. Досить згадати Фесенка, Ліщука, Печерова… А гравців першої позиції чомусь не вистачає, і довелося натуралізувати Стівена Буртта. Це криза системи підготовки?
- Головне для захисника – мати ігрову практику. Тоді він набуде впевненості й бажання прогресувати. А в нас так виходить, що українські захисники грають п’ять хвилин, до першої помилки, а потім їх саджають на лаву. Навіть найталановитіший гравець без ігрової практики в збірній нічого не покаже.

- Тобто це проблема тренерської політики?
- Так, але ж і наставників можна зрозуміти – вони несуть відповідальність за результат. Втім, гадаю, з часом ця проблема зникне.

- Чого українському баскетболу не вистачає найбільше?
- Думаю, ігрових залів, інфраструктури в цілому. Це необхідні умови для переходу на наступний рівень розвитку.

- Якщо не секрет, що збираєшся робити після завершення кар’єри гравця?
- Не хотів би думати про це. Маю ще достатньо енергії та здоров’я для активних виступів на професіональному рівні. А далі життя покаже.

- Нещодавно запорізький клуб подовжив контракти із чотирма гравцями, серед яких і Артем Буцький. Це додає мотивації?
- Звичайно!