Ярослав Зубрицкий: "В провале есть закономерность"

Капітан «Політехніки-Галичини» провів аналіз виступів львівської команди у сезоні 2011-2012р.р. й поділився враженнями, а також розповів плани на майбутнє.

– Що тут говорити?! Явно провальний був сезон. Ми не вийшли у плей-офф, програли кілька суто «своїх» матчів. Проте, я б хотів виділити деяку закономірність. Ніколи не чув, щоб за рік в команді змінилося три тренери й цей колектив досягнув позитивного результату. У нас же змінювалися гравці, наставники, тому деяку логіку все-таки я бачу в нашому останньому місці в турнірній таблиці. Звичайно, команда може одразу почати вигравати з приходом нового коуча, однак для цього потрібно дуже змінити бюджет. Якщо придбати супергравців, які можуть вирішувати долю матчів, можна зайняти високе місце.

– Ти можеш назвати найкращий і найгірший матч сезону?

– Взагалі у нас дуже багато було поганих матчів. А якщо особливо виділяти, то тут на першому плані стоять домашні протистояння з «Дніпром». Тоді ми повністю провалилися. Осад залишив і березневий матч проти «Кривбасбаскету». Ми тоді вигравали упродовж поєдинку, а в кінці втратили ініціативу й поступилися (83:88). Щодо хороших матчів, то їх не так багато. Можу виділити виїзне протистояння з БК «Київ», коли ми перемогли з різницею в два очки. Тоді ми виконали чи не на 100% установки тренера. Непоганий матч був проти «Кривбасбасакету», коли команду очолював Валентин Воронін.

– Найбільше перемог приніс Желько Лукаїч…

– З його приходом дуже багато змінилося. Почалися жорсткі тренування. Лукаїч вимагає, щоб на тренуваннях гравці викладалися на 100%. Якщо ти викладаєшся «на повну» під час тренувального процесу, значить заслуговуєш вийти на паркет у матчі – така концепція Желька Лукаїча. Він вимагає абсолютної концентрації.

– Яріку, в цьому сезоні ти покращив свою результативність у порівнянні з минулорічною (2010-2011р.р. – 5,72 очок, 2,3 підбирання, 6,3РЕ, 2011-2012р.р – 5,6 очок, 3,3 підбирання, 6,9РЕ) – роки на тебе не впливають?

– Насправді, великого поступу я не зробив. Суттєво результативність не змінилася. Все залежить від ігрового часу. Коли тренер дає більше часу на майданчику, з’являється упевненість і починаєш краще грати. Бували випадки, що я погано входив у гру. Вийшов з лавки – «не пішла» гра. Одразу сідаєш «відпочивати». Багато залежить від довіри тренера. От і увесь секрет результату.

– Сезон завершився і з’явився вільний час…

– З одного боку це добре. Є можливість побути в сімейному колі. Був дуже важкий сезон і тепер хочеться відпочити. Проте морально і фінансово, звісно, я не задоволений. Другий рік поспіль ми не потрапили у плей-офф. Це погано. Раніше завершили сезон – відповідно не дозаробили гроші. Тут все взаємопов’язано. Я ще трішки відпочину й буду повертатися до тренувань. Сам для себе. Буду кроси бігати, походжу в зал, позаймаюся на тренажерах.

– Під завершення кар’єри гравця чимало баскетболістів починають складати плани на майбутнє. Ти задумувався про це?

– Хочу залишитися у баскетболі. Ще не знаю в якому плані, однак це точно буде баскетбол. Бізнесмена з мене не вийде. Для цього потрібно мати особливу жилку, тому тільки баскетбол.

– Можливо, станеш тренером?

– Точно сказати не можу. Проте, хочу відзначити, що у нас вже тривалий час не було львівських вихованців, які б могли похвалитися виступами на найвищому рівні. Зараз у Суперлізі грає лише Славко Лемик і я. Це проблема. Відповідно не з’являються молоді тренери. Потрібно розвивати тренерську школу, дитячо-юнацький баскетбол. Можливо, буду працювати у цій сфері. Зараз важко сказати.

– З молодих гравців «Політехніки-Галичини» лише Микола Полюляк та Олександр Доленко за останній час пробилися в «основу»…

– Ці хлопці справді перспективні. Вони нам ще чимало допоможуть. Погано інше – вони не львівські. Суто наших немає.

– У тебе вже є підписаний контракт на наступний сезон?

– Ні. Поки про це мова не заходила. Наскільки мені відомо, підписаний лише Владан Вукосавлєвіч. Більше контрактів немає. Час покаже як воно все буде.

politehgalychyna.com.ua