Рэнди Калпеппер: "Есть вероятность, что я останусь в "Ферро-ЗНТУ" и на следующий сезон"

З досьє. Ренді Лечард Калпеппер народився 16 травня 1989 року в Мемфісі (штат Теннессі, США). Громадянство - США. Закінчив університет міста Ель-Пасо (штат Техас), за команду якого виступав у чемпіонаті NCAA. Отримав професію спортивного коментатора-аналітика. Кандидат до збірної All-American Team. Амплуа – гравець задньої лінії атаки. У «Ферро-ЗНТУ» дебютував 1 жовтня 2011року в матчі з «Кривбасбаскетом». Зріст - 182 см.

Ренді Кулпеппер проводить надзвичайний сезон. Випускникові всесвітньовідомого коледжу UTEP трохи не вистачило, аби став реальністю драфт з командою NBA. Про потенціал цього стрімкого хлопця свідчать його досягнення у першому ж сезоні на професійному рівні: Калпеппер став фіналістом та найкориснішим гравцем Фіналу Чотирьох Кубка Суперліги, виграв конкурс слем-данків та незмінно перебуває у трійці кращих снайперів чемпіонату. Шестифутовий данкер постійно приваблює глядачів – баскетбольне Запоріжжя у захваті від американця. Проте зупинятись на досягнутому цей незвичайний гравець не збирається.

- Ренді, чи все йде за планом?

- Так! Моя кар’єра йде вгору. Разом із «Ферро-ЗНТУ» я проводжу чудовий сезон. Дебютувавши на професійному рівні, я став фіналістом Кубка та виграв конкурс данків. Це – надзвичайні досягнення. Наразі нас очікує плей-офф, і ми повинні йти якомога далі. Особливої різниці між професійним рівнем і рівнем коледжу я не відчув – тільки відмінності у правилах. Щоправда, побільшало фізичних навантажень, але мені не звикати до цього.

- Ти маєш надзвичайні фізичні дані. Чи доводиться тобі виконувати якісь особливі вправи для їх розвитку?

- Насправді я не виконую жодних спеціальних справ для стрибку чи бігу – все це дар природи, за що я завдячую батькам.

- На конкурсі данкерів у Києві ти намагався забити слем-данк, стрибнувши через авто. На жаль, тобі це не вдалося. Чи спробуєш зробити таке ще коли-небудь?

- Не можу сказати, що мені це не вдалося б. Насправді проблема у тому, що авто не було виставлено у правильну позицію. Якщо б я стрибнув і забив той данк, то я не мав би місця, куди приземлитися. Я не хотів травмувати себе, тож відмовився від тієї задумки. Можливо, у майбутньому знову спробую зробити це.

- Чи ти коли-небудь зустрічав гравців-данкерів із ростом 6 футів, як у тебе?

- Звичайно! Я знаю купу таких гравців. Наприклад, Джеймс Джастіс із Мемфісу, який навіть на дюйм нижчий за мене.

- UTEP – дуже відомий коледж у баскетбольному світі. Розповіси, будь ласка, трохи про своїх товаришів-випускників…

- Семеро випускників мого віку продовжують грати у баскетбол: четверо – в Європі, один – у Пуерто-Ріко, двоє – у NBA (Джуліан Стоун виступає за «Денвер Наггетс», а Деррік Керектер, який захищав кольори «Лос-Анджелес Лейкерс», нині грає у D-league).

- У рамках регулярного чемпіонату «Ферро-ЗНТУ» зіграв 38 матчів, з яких виграв 22 і 16 програв. Чи є якась спільна причина поразок?

- Кожна команда може перемогти або виграти. Я дуже сумніваюся, що у баскетболі якийсь колектив протягом сезону може залишитися непереможеним.

- Ренді, ти проводиш у середньому 30-35 хвилин на майданчику. Чи відчуваєш накопичену за сезон втому?

- Мені не звикати до такого. У коледжі мені доводилося грати і по 40 хвилин за гру. Проте зараз відчуваю втому, оскільки нинішній сезон незвично довгий для мене. У коледжі зазвичай в цей час змагання вже добігають кінця. Але в професіональному баскетболі через це треба пройти, бо це наша робота. Гадаю, в Суперлізі всі вже відчувають втому.

- Ти познайомився з усіма суперниками в чемпіонаті Суперліги. Проти яких команд та гравців гралося найважче?

- Всі суперники, з якими ми зустрічалися, важкі. Навіть остання або передостання команда в кожному матчі грає на перемогу, тож найважчого суперника виділити важко. Так само і з персональною опікою. Жодна команда не бажає, щоб я набирав якомога більше очок за гру, тож мені зазвичай доводиться грати проти найкращих захисників чемпіонату.

- Які моменти сезону тобі запам’яталися найбільше?

- Звичайно, мені особливо запам’яталися матчі проти «Азовмашу», в одному з яких я відзначився 40 пунктами та кубкова зустріч проти «Одеси», де я набрав 41 очко. Пам’ятним моментом став і Матч Зірок та конкурс слем-данків. У Фіналі Чотирьох Кубка Суперліги я отримав звання MVP, але із набагато більшим задоволенням я б виграв головний трофей для своєї команди. Що стосується усієї моєї кар’єри, пригадую один із багатьох чемпіонатів у США, де в одному з матчів я набрав 52 очки, в підсумку став MVP, а моя команда – переможницею першості!

- Чи має «Ферро-ЗНТУ» гравця-лідера?

- Особливу роль відіграє наш капітан Олександр Рибалко. А щодо окремих матчів, на лідерство може претендувати будь-який із наших гравців, особливо ветерани. Якщо відверто, я також відчуваю себе лідером команди, завжди намагаюсь мотивувати партнерів. Це зобов’язує завжди наполегливо працювати на тренуваннях, тримати постійний зв’язок з кожним із партнерів, щось підказувати їм.

- Який матч є ідеальним для Ренді Калпеппера?

- Найголовніше – здобути перемогу, а 40 чи 10 очок я наберу – не так уже й важливо.

- Ми вже багато говорили про твої переваги. А що ти можеш сказати про свої слабкі сторони?

- Вони є в кожної людини. Головне, що мені треба вдосконалювати, - триочковий кидок. Наразі мій відсоток реалізованих дальніх кидків складає 30 відсотків. Цього недостатньо, і я відчуваю, що можу краще. Також хочу навчитися вправніше оперувати своєю швидкістю.

- У «Ферро-ЗНТУ» ти здебільшого граєш на позиції першого номера. Чи комфортно почуваєшся в цьому амплуа?

- Я граю там, де мене хоче бачити тренер. Якщо він переведе мене на позицію центрового, теж зроблю все можливе! Якщо серйозно, то мені зручніше грати на позиціях першого або другого номера. Я однаково полюбляю атакувати і захищатися.

- До речі, чи спілкуєшся з колишнім гравцем «Ферро-ЗНТУ» Майклом Девісом? Як він почувається?

- Я спілкуюсь з ним щодня. Зараз Майкл уже добре почувається. Він успішно переніс операцію, зараз триває післяопераційний період. А вже через кілька тижнів він відновить тренування.

- Заміною Майклу в запорізькому клубі став Вінсент Хантер. Яке враження він справив на тебе?

- Це надзвичайна людина! Він завжди перебуває у доброму гуморі. Я часто звертаюся Вінсента за порадою…

- Девіс казав, що ви з ним трохи займалися репом. А чи знаєш ти, що Вінсент Хантер - також репер і навіть має кілька записів?

- Я не облишив захоплення репом, але займаюся ним більше для розваги, коли є вільний час. Вінс серйозніше ставиться до цього. Ми тільки сьогодні обговорювали можливість нашої співпраці. Тож я готовий, якщо й він не проти!

- Як тобі Запоріжжя?

- Це затишне місто. Втім, не скажу, що часто гуляю ним, бо дуже втомлююся після тренувань.

- Як проводиш вільний час?

- Разом із іншими баскетболістами-американцями ми часто відвідуємо ресторани. Вдома я спілкуюсь завдяки Скайпу із своєю родиною. Раніше грав у відеоігри, але нещодавно продав телевізор партнеру по команді.

- Якому баскетбольному відео ти віддаєш перевагу?

- Намагаюся переглядати матчі NBA, але різниця у часових поясах дещо заважає дивитися прямі трансляції. Особливу увагу приділяю виступам захисників, що мають зріст 6 футів або нижче. Таким чином намагаюся вдосконалювати й свою гру.

- Ренді, у середині травня ти відзначатимеш 23-й день народження. Що може бути найкращим подарунком для тебе?

- Я дуже сподіваюся на чемпіонство. Але якщо не вдасться, то мене влаштує друге або третє місце. Ось це був би гідний подарунок для мене. Не хотілося б вибути у першому раунді плей-офф та поїхати додому в кінці квітня.

- Ренді, поділися планами щодо літа.

- Пприяном першого місяця буду відпочивати та проводити час із родиною. Дуже прикро, що з ними я бачусь лише місяць-два на рік. З другого літнього місяця планую розпочати поступову підготовку до сезону. Якщо мене запросять до табору NBA, звичайно, поїду туди. Якщо ні, готуватимусь до сезону в Європі.

- Чи є вірогідність того, що й у наступному сезоні ти захищатимеш кольори «Ферро-ЗНТУ»?

- Така вірогідність є. Не можу зараз розповісти детальніше про все, адже спочатку мені треба поговорити з агентом.

- Давай трохи поговоримо про твої перспективи у NBA…

- Цього літа я був недалеко від драфту, але ж… NBA залишається моєю мрією. Зараз мені потрібно набратися досвіду в Європі і, можливо, трохи пізніше я туди повернуся. Як довго я залишатимусь у Старому світі, здебільшого залежить від моєї родини – подруги та 4-місячного сина.

- Твоя родина зараз в Америці?

- Так, моя люба не змогла приїхати цього року через вагітність – вона хотіла народжувати у США. Сподіваюся, наступного сезону вони приєднаються до мене. Так буде краще, перш за все, тому, що я б почувався тут насправді як удома. Повертаюся після тренування або гри – а на мене чекають моя родина і улюблені страви!

- А як щодо D-league? Чи не замислювався над тим, щоб пограти там, ближче до НБА?

- Ні. Мені потрібно піклуватися про свою родину, тож з фінансового боку мені краще залишитись у Європі.

Уподобання Ренді Кулпеппера:

Улюблений колір – голубий.
Улюблені кінострічки: «He got game», «Friday», «Next Friday», «Loving & basketball».
Улюблені актори: Майк Еппс, Кріс Такер, Кевін Харт, Ліза Рей.
Улюблені страви: гарячі на зразок лазаньї та все, що готує бабуся.
Улюблений напій – Sandora мультивітамін.
Улюблена країна – США.
Улюблена музика – реп та RnB.