НОВОСТИ
Литовский тренер "Прометея" Юркунас: "Это предложение стало сюрпризом, меня пригласил Виталий Черний"
11.08.2020Рівно місяць тому тренерський штаб чоловічого "Прометея" поповнився литовським фахівцем Андрюсом Юркунасом. Про те, від кого надійшла пропозиція увійти в штаб, свою яскраву кар'єру гравця, перехід до тренерської роботи і перші кроки в "Прометеї" Андрюс розповів в інтерв'ю клубній прес-службі.
- Андрюс, раді вітати вас в "Прометеї"! Скажіть, чи є у вас конкретне коло обов'язків в тренерському штабі, або ви залучені в усі тренувальні процеси?
- Так, я включений в усі справи, але головне, що роблю в команді - працюю з великими гравцями. Потім, коли почнемо грати, буду займатися скаутингом інших команд.
- Як взагалі вам надійшла пропозиція від "Прометея"? Чи стала вона сюрпризом для вас?
- Так, вона справдi стала сюрпризом. Мене запросив головний тренер команди Віталій Черній. Він працював в Литві, знає литовський баскетбол, литовських гравців, тренерів. Йому мене порадили, після чого від нього і надійшло запрошення.
- Впевнений нашим вболівальникам хочеться якомога більше дізнатися про вас. У вас була тривала кар'єра гравця. З урахуванням ваших антропометричних даних і того, що Литва є, скажімо так, однією з Мекк баскетболу, ваш шлях в баскетбол був визначений заздалегідь?
- Так, я почав грати в баскетбол з восьми років. Почав займатися в баскетбольній школi "Жальгіріса", навчався в іншій спортивній школі. Коли мені виповнилося 17 років, поїхав в Америку, вступив до університету Clemson, після чого почав професійну кар'єру. Перша професійна команда була "Жальгіріс", ми грали в єврокубках, а потім виступав у Німеччині, Ізраїлі, Австрії, Угорщині, Польщі. Після всіх цих виступів почав тренувати.
- Чи можна сказати, що "Жальгіріс" - це мрія всіх литовських хлопців?
- Звісно! Коли мені було 8-9 років, я завжди дивився ігри команди, за яку виступали Сабоніс, Хомічюс, Куртінайтіс. Завжди була мрія виступати за "Жальгіріс". Ще рахував, скільки ж років буде Сабонісу, коли у мене буде відповідний вік. Думав, може пограю і разом з ним, але не вийшло.
- З усієї цієї великої плеяди гравців - Хомічюс, Сабоніс, Куртінайтіс для вас особисто хтось виділявся або вони всi стояли в одному рядку?
- Для всіх литовських баскетболістів Сабоніс був як Бог! Звичайно, не всім дано бути таким гравцем, та й позиція у мене була трохи інша. Коли я став дивитися матчі НБА, мені дуже подобався Тоні Кукоч. Багато дивився ігор за його участю і намагався з його дій щось взяти для себе.
- Коли ви поїхали в американський університет, судячи з того, що ви грали у всіх юнацьких збірних Литви, за вами на батьківщині стежили фахівці?
- Так, звісно. За мною постійно стежили і дивилися.
- Бронзова медаль Олімпіади в Атланті 1996 року і золото на молодіжній першості того ж року стоять особняком у вашій кар'єрі?
- Так, це дуже важливі моменти. Але найголовнішою вважаю перемогу в юнацькому чемпіонаті Європи 1994 року в Ізраїлі. Це взагалі були перші медалі незалежної Литви пострадянського періоду. Для литовців це була дуже велика перемога!
- Чи були на Олімпіаді в Атланті найбільш пам'ятні події, адже тоді збірна Литви грала фактично проти всіх топових збірних світу?
- Я молодий тоді був. Для мене всі матчі були такими, що запам'ятовуються. Якийсь один виділити важко.
- У "Жальгіріс" ви перейшли після виступів в університеті Clemson в достатньо зрілому віці. Виходить, досить довго йшли до своєї мрії і здійснили її?
- Так. Тоді були інші пропозиції, але це моє місто, моя команда. Все життя дивився їх гри, вболівав за них.
- Друге місце в складі "Жальгіріса" в Лізі NEBL можна також віднести до числа найбільш значущих в кар'єрі гравця?
- Звісно. Ми програли тоді в фіналі російському "Урал-Грейту" з Пермі. Наскільки пам'ятаю, в складі пермського клубу було сім або вісім гравців збірної Росії. Команда у них була дуже хороша, i ми поступилися їм в гостях.
- А чвертьфінальні матчі того турніру з БК "Київ", представником України, запам'яталися?
- Так, запам'яталися. (Посміхається)
- Ваш перехід від гравця до тренера вийшов поступовим?
- Коли я закінчив кар'єру, перші кілька років не думав, що буду працювати тренером. В останні два роки в якості гравця дуже багато часу проводив на майданчику, майже всі сорок хвилин. Хотілося якось відпочити від баскетболу, але потім потроху почав думати, що робити далі. Баскетбол мені подобається, я розумію його, хочеться виконувати роботу, яка подобається і яку розумієш.
- Зараз у вас вже склалося якесь перше враження від "Прометея", від професійних якостей хлопців? Наскільки далеко може піти команда?
- Думаю, що в цьому році ми будемо робити те, що нам потрібно робити. Мета одна - перемагати! Думаю, у нас все буде добре!
Источник: prometeybc.com
По теме:
Популярные теги
-
5
-
1
-
1
-
8
-
19
-
2
-
2
-
1
-
1
-
9