вверх  обратно

“Проект кіндерсюрприз” — гіркі солодощі львівського баскетболу

6.11.2019

Зі спортивної мапи України зникла  класна баскетбольна команда — команда жіночої Суперліги  СБК “Львів”. Феєричним був її дебютний сезон 2018-19 років — 4 місце, а серія чвертьфіналів плей-офф взагалі гідна книги рекордів Гіннеса, коли, мабуть,  найшвидший в історії баскетбола кидок Христини Філевич, виконаний за 16 сотих секунди до фінальної сирени в овертаймі третього чвертьфінального матчу вивів команду в півфінали плей-офф і підняв з шостого місця в регулярному чемпіонаті на четверте  за результатами серії плей-офф. Це вже інформаційний привід, з якого можна творити легенду львівського баскетболу.  

Але, на жаль, дебютний сезон команди виявився  і останнім в Суперлізі. Ну і що ж тут такого? Так буває, Зникають  і такі гранди як “Будівельник” і БК “Київ”. Так, зникають. Сьогодні в нашому світі все вирішують гроші — нема грошей — нема команди. Як би не одне але...  
 
Але...  тут трохи згадаємо з чого все починалось.  Виступ СБК “Львів” в Суперлізі став можливим завдяки титанічним зусиллям двох людей — президента ФБУ Михайла Бродського і  чудового жіночого тренера Ірини Кленіної, яка весь сезон крім тренерських, несла на собі і всі організаційні обов”язки. Чи можливо  собі таке уявити, що б в штатному розкладі команди Суперліги крім тренера нікого не було!? Можливо... І тут ми повертаємося до нашого  але... Вірніше, переходимо до кіндерсюрпризів.
 
Саме солодощі тут ні до чого.  Тим солодким в лапках сюрпризом для жіночої команди СБК “Львів” стали двоє львівських хлопчаків 2007 року народження — сини президента федерації баскетболу Львівщини Романа Іванціва і президента Львівської міської федерації баскетболу Дмитра Крамара, які займалися  баскетболом в групі тренера Любов Ковач. 
 
Але... Батьківська любов — страшна сила. А для жіночої команди Суперліги СБК “Львів”  вона стала смертоносною. “Батьківська любов” вирішила, що дітям вже пора професійно займатися баскетболом. Під це рішення  “батьківська любов” виписує з Черкас тренера. Свої львівські тренери чомусь не підійшли. Такий вирок “батьківської любові” баскетбольним тренерам Львова насправді є образливим. Але... то є емоції. 
 
Під  “проект кіндерсюрприз” “батьківська любов” починає руйнувати  жіночу команду Суперліги. Все банально до огиди — гроші. І справді — ну не за свої ж утримувати  тренера і колектив дванадцятирічних професіоналів, не за свої ж забезпечувати їх тренувальний процес і  участь в юнацькій лізі. А за чиї!? Це не натяк — це факт — за гроші, які міська рада виділяє на утримання жіночої команди Суперліги.
 
Львівське комунальне підприємство “Клуб ігрових видів спорту”  - прекрасний проект Львівської міської ради і персонально начальника управління молоді і спорту Антона Нікуліна - чи не єдиний в Україні прототип структури-містка  між аматорським і професійним спортом, прототип майбутнього клубного спорту України. Саме на балансі цього закладу і утримувалась жіноча команда Суперліги.  
 
Але...  “батьківська любов”  звільняє зі штату команди двох дівчат  і на їх місце ставить тренера “проекту кіндерсюрприз”. Далі,  для занять дитячого зіркового колективу за шалені гроші орендується ПС “Галичина”, зала в якій навіть команда Суперліги не могла собі дозволити достатньо часу. Ще далі “проект кіндерсюрприз” заявляють до участі в  юнацькій лізі, знову ж таки за гроші відкушені в жіночої команди. От так просто “батьківська любов” породила “проект кіндерсюрприз”, залізла в бюджет жіночої команди Суперліги і поховала її, лишивши місто Львів нової спортивної легенди, яка вже майже відбулася. 
 
Що маємо наразі від реалізації керівниками міської і обласної федерацій  “проекту кіндерсюрприз”:
- штучно зруйновану жіночу команду Суперліги;
- “мертвонароджену команду” юнаків, чому мертвонароджену — про то знає тренер,  але він не розкаже, бо сам став заручником ситуації;
- ображених і обкрадених тренерів, які займалися з дітьми “проекту кіндерсюрприз” минулі роки.  Ображені — бо забрали учнів, обкрадені — бо знов треба йти на групи набору і втрачати в зарплатні;
- перешкоджання професійній діяльності  дитячих баскетбольних тренерів Львова з боку керівників міської і обласної федерацій. Але... то вже інша історія.

 

Володимир Поплавський
 
Редакция открыта к публикации позиции обеих сторон.

 

Добавил: BrickFreak
7
Индикатор репутации - оценка всех предыдущих комментариев пользователя за последние 12 месяцев, сделанная другими пользователями. Этот показатель позволяет предположить, оставлен ли комментарий уважаемым автором или нет.