Новачок Київ-Баскета Дар’я Завидна розповідає, як подолати психологічний дискомфорт під час лікування після травм. Її рівень майстерності не викликає сумнівів, тому навіть перебуваючи на милицях ця тендітна дівчина уклала контракт з Київ-Баскетом

– Київ-Баскет – чинні чемпіони України. І я дуже рада, що стала частиною колективу. Взагалі, мені подобаються команди з амбіціями – а Київ-Баскет саме такий варіант. Нажаль, зараз я травмована, але сподіваюся, вилікуюся і допомагатиму команді усім, чим зможу. Я дуже рада і вдячна Київ-Баскету, що зараз з ними. Добре знаю тренера, мене усе влаштовує – його підходи, організація процесу, відмінно знаю дівчат, колег по команді. Я задоволена.

– Як відбувається процес відновлення після перенесеної операції (Даша травмувалася у червні під час виступів за збірну України 3×3 на кваліфікаційному турнірі Чемпіонату Європи – ред.)?
– Процес дещо затягнувся, оскільки операція виявилася складною. Мені вже робили операцію на іншу ногу, подібну. І у цьому коліні не знайшлося потрібної зв’язки. Тому хірургічне втручання було непростим і відновлення затягується. Реабілітація може становити не 6, а 7 чи навіть 8 місяців. Зараз я ще не ходжу на реабілітацію, ще рано. До 6 тижнів там тільки кістки зростаються. Поки ходжу на милицях.

– Переконаний, усі дівчата по команді, як і твої вболівальники бажають тобі якнайшвидшого відновлення. Що для тебе є джерелом піднесеного настрою сьогодні?
– Спілкування, тепле слово. Хоч я і травмувалася під час кваліфікації чемпіонату Європи, дивитимуся матчі фінальної стадії, вболіватиму за дівчат. Якби була така можливість, з задоволенням з ними поїхала б. Підтримала б їх, я дуже хотіла зіграти на цьогорічному чемпіонаті Європи і робила усе заради цього. А позитивом я заряджаюся від дівчат, від подруг. В мене є така подруга, Ольга Краєвська, вона веселить мене днями і ночами (посміхається – ред.).

– Тим більше, що у неї була схожа травма, чи не так?
– Так, у неї була подібна травма. І тоді я її так само підтримувала. Бо я вже знала – що це за травми і як на них треба реагувати. А у неї це було вперше і я прагнула їй допомогти усім, чим можу. Зараз вона мене рятує.

– Отже, баскетбол не такий вже білий і пухнастий.
– Так, він непередбачуваний, тим і цікавий. Все одно ти отримуєш дуже багато різних емоцій. Травми трапляються, але вилікувалася – і далі граєш. Не зупиняючись, не зациклюючись на проблемах. Це моя четверта операція на колінах, і я не збираюся зупинятися. Перша була у 15 років, теж не здалася і хотіла далі продовжувати свою кар’єру. Ось і зараз маю бажання, я на 100% переконана, що відновлюся і повернуся. І буду у формі, ще кращій, ніж була.

– У травмованих гравців з’являється більше вільного часу.
– Так, з’являється більше часу, який можна з користю витратити на себе. Наприклад записатися і відвідувати курси. Хоч чимало часу займатиме реабілітація, а потім тренування?

– Що за курси?
– Англійської мови. Хочу знати її більш грунтовно, щоб почуватися комфортно у спілкуванні. Для гравців, які прагнуть розвиватися, це важливо. Ще хочу закінчити водійські курси. Але розумію, що це справа не сьогоднішнього дня, вже після того, як відновлення піде швидше.

– Для гравців топ-рівня це необхідні речі.
– Так, з мовою, гадаю, усе зрозуміло. А коли у тебе є права, тобі виділяють авто. Якщо ж нема прав, тобі дають водія, а не машину (сміється – ред.), або інший варіант – трамвай.