Новачок Київ-Баскета Олег Бондаренко торік грав у команді prep school у США, а влітку у складі молодіжної збірної України на чемпіонаті Європи зберіг місце у Дивізіоні А. Бондаренко розповів історію підписання контракту з Київ-Баскетом, і які цілі поставив на найближчий сезон.
– За два дні до виїзду на чемпіонат Європи тренери Київ-Баскета приїхали подивитися на тренування молодіжної збірної. Я тоді добре тренувався, непогано себе проявив, але звісно, не думаю, що саме завдяки цьому мене помітили. Хай там як, але після тренування до мене підійшов другий тренер Київ-Баскета і поцікавився моїми планами на майбутнє. А я тільки з Америки приїхав, шукав там собі коледж. Але з коледжем вийшли деякі проблеми.Отже, коли він запитав про плани, я відповів: та особливо ніяких. І тоді Лохманчук запропонував: чи не хочу я перебратися до них, новий клуб, Київ-Баскет. Я відповів: так, я був би тільки радий. І після чемпіонату Європи приїхав і підписав контракт.
– Скільки часу ти був в Америці і шукав коледж?
– В Америці я грав за команду prep school. Тобто не hi school, а трохи вище. Отже, там я грав в «Орландо». Були пропозиції з коледжів, але усе не те, що потрібно було. І у підсумку, вирішили з батьками, що я не продовжуватиму грати за океаном. Бо дещо складно усе це, і для сім’ї, і для усього. Ще й пропозиція така підвернулася, чому б і ні?
– Тепер наступний крок – пробитися до складу команди Суперліги?
– Безумовно, буду старатися. Знаю, що для цього треба добре працювати над собою, а там подивимося. Думаю, усе буде гаразд.
– Ще один гравець української молодіжки Михайло Горобченко також уклав угоду з Київ-Баскетом. Буде з ким тепер перекинутися парою слів у роздягальні?
– Так, я читав про це, читав його інтерв’ю на сайті Київ-Баскета і дуже радий за нього.
– Чи він твій конкурент на позицію?
– Та ні, я б так не сказав. Я більше другого номера граю, а він суто – перший. Я усе ж таки вважаю, що я більше другий номер, тому не вважаю його конкурентом. І плече колеги по збірній звісно, допомагатиме у тренуваннях.
– Когось з більш дорослих гравців з Києв-Баскета близько знаєш?
– Ні, приходив дивитися матчі Суперліги, тоді і звертав увагу на гру Сандула, Крутоуса, Носкова. А так не контактував.
– Ти сам звідки?
– Взагалі то я з Ізмаїла, але усе свідоме життя провів у Южному. І коли вирішив поїхати до США, з Южним усе перервалося. А так, раніше був у Хіміку і вболівав за нього.
– Яку мету ставиш перед собою на найближчий сезон?
– Прогресувати, вчитися, а там подивимося. Я більше молодий гравець. У мене цілі – працювати на перспективу. Але моя особиста мета – потрапляти до складу. І можливо отримувати навіть ігровий час. Буду прагнути досягати цього.
– Можливо, твій дебют у Суперлізі відбудеться вже у цьому сезоні? Чи може вже у цьому календарному році будеш намагатися?
– Звісно, до Нового року команда також зіграє чимало матчів у чемпіонаті. Але усе залежатиме від мене, як я себе проявлю, заслужу довіру тренерів, може і дебютую у складі першої команди.
– Звідки їхатимеш до Києва на перші збори?
– Сім’я живе у Чорноморську, як ви здогадалися на березі Чорного моря, саме звідси я і вирушу до Києва.
– То на узбережжі можна чудово форму підтримувати. Чи ти вирішив розслабитися, відійти від баскетболу?
– Звісно, я багато часу проводив із сім’єю, бо коли приїхав з Америки, трохи побув дома і поїхав на збори команди U-20. Отже, спробував більше проводити часу з рідними, але далі продовжував займатися. Плавати у морі місця вистачає, бігати уздовж берега теж. За літо скинув 7 кілограмів. Вважаю, це непоганий результат, отже, тримаю себе у формі. У баскетбол теж грав, просто неба, але не з ранку до ночі. Тож, можна сказати, відпочив від баскетболу і тепер налаштований знову у бій, тепер з Київ-Баскетом.
