Новачок Київ-Баскета Михайло Горобченко минулий рік провів у Ніко-Баскеті (Вища ліга, 38 ігор, 12,3 очка, 5,2 підбирання, 6,4 передачі в середньому за матч), а влітку у складі збірної України U-20, у якій був капітаном, зберіг на чемпіонаті Європи прописку у Дивізіоні А. Тепер хлопець готовий відкрити нову сторінку у своїй кар’єрі, вже на новому рівні – як гравець команди Суперліги
– Тільки но я закінчив виступи на чемпіонаті Європи U-20 і повернувся додому, мій агент ознайомив мене з усіма варіантами продовження кар’єри. Серед них був і Київ-Баскет. А це ж команда Суперліги. Певний час я все одно думав, бо мав варіант з Миколаєва (з команди НІКО-Баскет, у якій Михайло відіграв попередній сезон – ред.)
– Що тебе привабило у варіанті з Київ-Баскетом? Що команда вирішуватиме серйозні завдання у Суперлізі?
– Думаю і сподіваюся, що так. Інтуїтивно відчуваю, що пасти задніх не будемо, навпаки – боротимемося за чемпіонський титул. А там подивимося.
– З Валентином Берестнєвим (головним тренером Ніко-Баскета – ред.) мав розмову, коли прийняв рішення?
– Багато з ним розмовляв. І після збірної. Він мені телефонував, пропонував, говорив, що дуже бажає, щоб я залишився. Я був у роздумах, але усе ж таки прийняв рішення на користь Суперліги, що хочу зростати, як гравець. Я йому написав смс, потім ми зідзвонилися, і дійшли до спільної думки, що ніхто ні на кого не ображається, усе добре. Берестнєв сказав: прикро, що не залишився, але бажаю тобі удачі, у майбутньому може ще побачимося і попрацюємо!
– З Євгеном Мурзіним вже встиг переговорити?
– Поки що ні. 15-го серпня поїду до Києва, тоді вже і відбудеться наша розмова.
– З якими сподіваннями їдеш до столиці?
– Відверто кажучи, поки що не уявляю, як усе це буде – нова команда, нові гравці, новий тренер. Сподіваюся, увійду до складу і не буде жодних претензій до мене.
– Одного разу ти вже «вливався» до команди, Щоправда, Вищої ліги – Ніко-Баскета. Досвід маєш.
– Ну, так. Але ж тут будуть хлопці більш старші і більш досвідчені. Подивимося, як буде – я молодий гравець.
– Втім, доробок маєш. Недарма був капітаном молодіжної збірної. Твоє прізвище – на слуху.
– Я над цим не задумуюся, чесно.
– Після завершення чемпіонату Європи підтримував себе у формі чи розслаблявся?
– Тиждень відпочив, з батьками провів час. А так, щоденно займаюся –просто неба і у тренажерному залі. У 3х3 граю, а за 5х5 вже скучив.
– З молодшим братом Павлом часто контактуєш, він саме зараз на чемпіонаті Європи у Сараєво грає?
– Часто списуємося, обмінюємося інформацією. Добре, що грає, але нервує, що небагато часу отримує в іграх. Думаю, усе ще попереду. Та й сам Павло правильно каже: головне – це командний результат. Він себе ще проявить. Це ж його перший чемпіонат Європи!
– Ти, напевно, теж хвилюєшся у передчутті перших зборів у Київ-Баскеті?
– Не те, щоб хвилююсь, але в очікуванні. Бо ще нема конкретики, яку роль гратиму у команді. Як приїду, уже тоді налаштовуватимуся і дивитимуся, що і як.
– З кимось з новачків Київ-Баскета знайомий?
– Минулого року у Миколаєві грав Денис Носков, можна сказати, пару разів з ним спілкувалися, трохи одне одного знаємо. З 15-го серпня почну знайомитися і з іншими хлопцями.
