"Говерла". Итоги первого круга

24-го листопада матчем «Азовмашу» проти «Черкаських Мавп» офіційно завершиться програма першого кола чемпіонату Суперліги з баскетболу, у якому приймає участь минулорічний бронзовий призер – франківська «Говерла». «Ведмеді» ще у суботу провели свою останню гру у першому колі і готуються до 2-х ігор у рамках Єврочелендж Кап у Чехії, а ми вирішили підвести підсумки першого етапу гри місцевої команди.

Перш ніж почати розбирати гру самої «Говерли» необхідно відзначити і зростання рівню команд-суперників у Суперлізі. Під час міжсезоння лідери намагалися не втратити свої позиції, а минулорічні невдахи, враховували помилки попереднього сезону і готувалися вдвічі ефективніше. Окрім всього, до ліги повернулися «Черкаські Мавпи» і у перегонах за чемпіонство змагаються вже 14 команд.

Якщо переглянути турнірну таблицю то одразу можна виокремити двій трійки команд, які відрізняються від решти. Згори це «Будівельник», «Азовмаш» та БК «Донецьк», що після провального старту набрав свій хід і довів претензії на лідируючі позиції перемогою над чемпіоном у минулому турі, а знизу – це «Галичина», «Дніпро-Азот» та «Кривбасбаскет». Цікаво, що об’єднюють ці три команди не тільки 2 перемоги у активі, але й той факт, що вже у першому колі тренери, що готували ці колективи до сезону, були звільнені з своїх посад: у Львові на місце Базилевського прийшов Воронін, «Кривбасбаскет» змінив Чурсіна на Багатскіса, а «Дніпро-Азот» змінив Чигринова на Дональдаса Кайріса.

Своєрідним «буфером» між аутсайдерами і командами, що борються за плей-офф є МБК «Миколаїв» та «Черкаські Мавпи» і якщо перші відносно вдало розпочали сезон, а тепер скотилися до особистих конфліктів у команді, то новачки Суперліги навпаки після невдалого старту намагаються наздоганяти останній вагон, узявши собі мотором одного з кращих захисників Суперліги за всю її історію – Вілла Соломона.

Решта 6 клубів, серед яких і франківська «Говерла» є відносно рівними по силам, про що свідчать і статистичні показники у таблиці перемог та поразок.

Та повернемося до рідної команди і її успіхів. Після останньої гри з «Галичиною» на прес-конференції довелося поспілкуватися із головним тренером «ведмедів» Євгеном Мурзіним та поцікавитися його думкою з приводу підсумків першого кола та селекційних успіхів команди. Узагальнюючи думку наставника, можна сказати, що виступом у першому колі керівництво задоволене і особливих промахів у передсезонному наборі гравців також не видно. Завдання ж на сезон залишаються такими ж як і були – вихід з групи у євротурнірі та зайняття місце у плей-офф за підсумками регулярної першості, а далі видно буде.

Відверто кажучи, складно не погодитися з Євгеном Вікторовичем та його підсумками. Звісно, що апетит приходить під час їжі і коли команда на старті сезону видала серію з 7-ми перемог поспіль, деякі вболівальники почали пророкувати «ведмедям» ледь не боротьбу за чемпіонство. Такі «рожеві окуляри» зіграли злий жарт і з самими баскетболістами, що занадто сильно повірили у себе, але наступна серія поразок все ж таки (будемо сподіватися) повернула усіх до реалій. А які ж реалії?

Перед самим стартом чемпіонату, аналізуючи ростер команди тільки лінивий не відзначав, що у порівнянні з складом інших команд, «Говерла» виглядає слабшою, особливо у плані «української складової». Із старого складу у команді залишилися Шостуха та Вінтоняк, які так і не зіграли жодної секунди у першому колі і тому особливої користі навіть у плані відпочинку лідерів не принесли. Також із «старих» контракти були перезаключені з Дубнюком та Герасимчуком. Віковий Дубнюк однозначно розглядався керівництвом команди, як бюджетний варіант (це важливо) рольового гравця у передній лінії, а Гера повинен був стати якраз тим основним українцем, що буде найбільше часу проводити на паркеті. Як ми вже знаємо, вийшло трішки не так, як сподівався Євген Мурзін та Андрій Кремез. Відпустивши після сезону Ігоря Кривича, «ведмеді» підписали угоду з Ігорем Сільковським з Миколаєва (як тепер вже з’ясувалося, це був своєрідний обмін, адже Кривич поповнив склад команди Берестнєва) і на перспективу взяли молодого Олександра Оснача. Останнім придбанням став Ярослав Лемик, який підійшов Мурзіну більше ніж Вадим Река, що проходив з «Говерлою» передсезонний збір у Прибалтиці.

Як би не сталося, але, мабуть, з Лемиком «ведмедям» дуже пощастило . Команда не мала зміни Еріку Колмену, а Ярослав майже з перших ігор влився у колектив як той елемент, якого бракувало механізмові. Складно уявити як би довелося грати «Говерлі», якби Лемика не відпустили зі Львову.

Сільковський не одразу отримував багато часу на паркеті, але не досить виразна гра інших українців у другій половині кола дала шанс і екс-миколаєвцю, яким він наразі ще не скористався.

Оснач розпочинав сезон у основному складі і Євген Мурзін майже у кожній грі довіряв Олександрові проводити по кілька хвилин на паркеті. Але після травми, Оснач вже не з’являвся у основній команді і відновлює свої ігрові кондиції у першості дублерів. Будемо сподіватися, що Олександр набере свою форму і буде допомагати і партнерам з основи. Наразі ж потенціал цього хлопця помітний.

Герасимчук розпочав чемпіонат дуже слабо і мало нагадував себе у «бронзовому сезоні». Ще й безглузда травма спини у тренажерному залі ускладнила ситуацію, але робота самого гравця та тренерського колективу все ж зробили своє і вболівальники вже час від часу помічають у грі Гери те, завдяки чому він минулого року став одним з улюбленців карпатської торсиди.

З українцями ніби розібралися. Якщо коротко, то відверто не найсильніша добірка українців у Суперлізі каші не зіпсувала, а за умови прогресу кожного з вищеназваних – команда може підняти свою потужність, адже потенціал є у кожному. До того ж відзначаємо відверту вдачу з Лемиком, який закрив ту «діру» у ростері, про яку перед сезоном говорили усі.

А тепер про тих, хто визначає обличчя команди – легіонери. З минулого року «ведмедями» залишилися кращий центровий ліги Ерік Колмен та захисник Данте Свонсон, який став капітаном команди. До них додалися ще переможець конкурсу «данків» з МБК «Миколаїв» - Браян Грін, колишній запорожець Кевін Тіггс та дебютант у українському чемпіонаті – Маркус Вокер. Перед аналізом хочеться одразу нагадати ту ситуацію, у якій перебувала франківська команда перед сезоном (до слова, особливої ясності немає і досі). Мається на увазі фінансове забезпечення клубу. Бажання заявитися у європейський турнір тягнуло за собою додаткові витрати, лідери минулого сезону резонно підвищували свої фінансові апетити, а бюджет клубу таке б не витримав. Логічно, що адміністрація просила збільшення фінансування, та керівництво затягувало з затвердженням нових цифр до самого кінця. Усі пам’ятають довгі перемовини з Еріком Колменом, який врешті-решт знайшов спільний знаменник з клубом. Також згадувалися у міжсезонні і прізвища Онуфрієва та Яковлєва, але ніхто з них у команді так і не з’явився. Цілком ймовірно, що не в останню чергу при цьому зіграла роль якраз неможливість забезпечити фінансові апетити українських гравців. Жорсткіший ліміт на легіонерів у цьому сезоні (у команді дозволено у заявці мати тільки 5, а не 6 іноземців) призвів до подорожчання усіх якісних гравців з українським паспортом.

У деякий час ходили навіть чутки, що після зими «ведмеді» будуть змушені розпрощатися з кимось із легіонерів для економії бюджету. Наразі сумних новин у цій сфері не чутно, але відсутність роздягальні та додаткових трибун, які керівники «Говерли» обіцяли перед сезоном все ж наштовхує на думки, що бюджет у команди не резиновий і права на помилку у Мурзіна під час літнього формування команди не було.

Найболючішим для команди виявилося прощання з Дерріком Зіммерманом, замість якого прийшов Маркус Вокер, але якщо порівняти оклади екс-капітана та МВП Ісландської ліги, то деякі факти стають зрозумілішими.

Власне після такого «фінансового прологу» можна переходити і до самої гри легіонерів і оскільки згадали ми Маркуса Вокера, то з нього і розпочнемо. На відміну від усіх інших американців, Маркус вперше в Україні, але саме його привіз з собою Євген Мурзін після перебування з Андрієм Кремезом у тренувальних таборах США влітку. Тренера «ведмедів» вразили швидкість та самовіддача Вокера, про що він говорив ще перед початком сезону, коли Вокер тільки заключав контракт. Власне те, про що й говорив Мурзін, Вокер і показав на паркеті – швидкість та самовіддача. Але не більше. А зачасту саме поспіх захисника і призводив до невимушених втрат команди. Вже зараз можна сказати, що Вокер за результатами першого кола став найслабшим легіонером «Говерли», але й мусимо зазначити, що й «найбюджетнішим». І якщо добре придивитися до гри Вокера, то все ж помітна динаміка до покращення його дій від перших до останніх ігор стартового кола. Маркус звикає до нових обставин та нового стилю гри. Відрадно, що вірить у свого підопічного і Євген Мурзін, маючи надію, що Вокер ще знайде свою гру у «Говерлі». Мабуть, Євген Вікторович знає щось таке, що не знаємо ми. Дай Бог, дай Бог!

Кевін Джером Тіггс колись складав фантастичну бронзову команду «Ферро», до якої входили Хантер, Томас та Буррт. Але після феєричного сезону Кевін невдало розпочав наступний і був відрахований із запорізької команди. Своєрідний міні-повтор цієї вистави Кевін повторив у першому колі за «Говерлу» (щоправда без відрахування). Ефектна та ефективна гра на старті першості, завдяки якій Тіггс став одним з кращих за перехопленнями у команді та регулярно здобував чимало очок та підбирань на деякий період навіть допомогли вболівальникам «ведмедів» забути про втрату Зіммермана, але… Після кожного зльоту обов’язково буває спад, адже неможливо команду втримувати у максимальній напрузі протягом тривалого часу (елементарно не витримають фізичні кондиції). Це сталося і з «Говерлою». Раз за разом франківці програвали суперникам і вболівальники сподівалися, що саме в цей час на себе ініціативу візьмуть лідери і зокрема Кевін Тіггс, але підтримати старання Данте Свонсона не зміг ніхто. Не в кращому стані перебував і Кевін, але вже в останніх іграх знову до лідера «ведмедів» повернулася його різкість та влучність. Будемо сподіватися, що той хід, який набрав Тіггс у останніх іграх першого кола допоможе команді достойно відіграти єврокубкові ігри і вдало розпочати друге коло, адже зараз розпочнеться дуже запекла боротьба за місце у вісімці і часу на розкачку вже немає. Що ж маємо у результаті? Тіггс однозначно дуже сильний гравець, але стабільність – це не те слово, яким можна охарактеризувати новачка.

Браян Грін. У минулому сезоні Браян у складі МБК «Миколаїв» випив чимало крові у підопічних Мурзіна і Євген Вікторович вирішив ризикнути, підписавши американця у свій ростер. Ризик полягав у тому, що ще з ігор за «корабелів» було помітно, що Грін не відрізняється командною грою, а використовує свій козир – атлетизм та індивідуальні дії. Пройшло перше коло, але «командності» у Браяна не додалося – гравець і далі губиться у комбінаційних діях як у захисті так і особливо у нападі. Водночас, залишаючи Браяна сам на сам з суперником під час атаки, «ведмеді» можуть розраховувати на вдале завершення його дій, адже у арсеналі легіонера є і прохід і кидок як з середньої так і з дальньої дистанції. В той же час завдяки своїй атлетичній статурі досить часто саме Браян Грін стає одним з козирів Мурзіна у захисті під час боротьби за підбір. Нерідко «ведмеді» використовують Браяна для підстраховки основного центрового (Колмена чи Лемика) і він виправдовує ці надії. У додачу можна також сказати, що затрати на оплату «праці» Браяна Гріна не можна назвати досить високими і тому співвідношення ціна/якість у цьому випадку можна сказати, що не гірші ніж у Павла Ульянка, який минулого сезону грав на цій позиції.

Ну і закінчимо «старожилами».

Ерік Колмен. Складні переговори, які передбачали тривалі торги у зарплатній темі все ж таки увінчалися успіхом і кращий центровий минулого сезону продовжив співпрацю з «Говерлою». Зважаючи на те, що Мурзін та Кремез мали нагоду особисто переглядати і інших гравців, та все ж обрали саме Еріка свідчить однозначно за те, що головний тренер знайшов підхід до непростого характеру найбільшого «ведмедя». А всі ми пам’ятаємо початок минулого сезону, коли Колмена ледь не відправили через слабкі показники та зайву вагу. В цьогорічному першому колі майже одразу ж проти Еріка почали грати найпотужніші центрові ліги: МакГі, Кінг, Раденовіч, Кравцов, Хантер. Колмен вдало діяв разом з Лемиком і перемагала команда, а далі стався прикрий епізод з травмою і вболівальники побачили, що команда з Колменом та без – це дві великі різниці. Лемик та Грін з Дубнюком не могли повноцінно замінити лідера передньої лінії «Говерли». Колмен повернувся і почала повертатися до «ведмедів» і їх гра. Дещиці команді не вистачило у Франції, але вже у грі проти львівської «Галичини» Колмен довів свою профпридатність у непростій боротьбі з Вукосавлевичем. Водночас варто зазначити, що потенціал для зростання ще є і тренерський склад також сподівається на те, що Колмен буде набирати свою форму до завершення чемпіонату.

Данте Свонсон. Минулого сезону Данте грав роль другого захисника у команді, адже основним розігруючим все ж таки вважався Зіммерман. Зараз Зіма в команді вже немає і ставку Мурзін зробив саме на досвідченого Свонсона, знаючи усі можливості гравця ще з минулого сезону. Хороший дриблінг, кидок з відхиленням і вміння обіграти суперника – це те, що демонструє капітан «Говерли» у нападі, але основний козир Свонсона все ж таки захист і це він довів у грі проти «Дніпро-Азоту», коли у мікродуелі з розігруючим гостей зумів на останніх секундах принести «Говерлі» таку важку перемогу. Справжній дух капітана розкрився у діях Свонсона і мало хто, мабуть, сумнівається, що саме Данте стане переможцем у нашому опитуванні на кращого гравця першого кола у складі «Говерли». Без вмілого диригування як у нападі так і у захисті Данте Свонсона навряд чи «ведмеді» були так високо у таблиці на даний момент. Порівнювати з Зімом нового капітана не варто, але можна вже просто пробувати забувати Дерріка та звикати до дриблінгу та потрібних кидків у складний момент саме від Свонсона, адже навряд чи комусь іншому довірить Євген Мурзін завершувати останню атаку, від якої буде залежати доля матчу.

Резюме. Перед початком першого кола навряд чи хтось міг сказати, що у 13-ти іграх «Говерла» здобуде 8 перемог. А вже зараз є такі, що кусають лікті за поразками від БК «Київ» чи «Ферро-ЗНТУ». Звісно, що кожен має право на власну оцінку результатів команди, але враховуючи ту складну фінансову ситуацію, що не дала максимально повноцінно провести підготовку (згадаємо відмінений вояж до Євпаторії) до сезону і травми під час першого кола, то результат вельми непоганий. Хоча й елемент удачі викреслювати не варто, адже дуже сумнівно, що «Говерла» здолала б БК «Донецьк», якби матч відбувся наприкінці 1-го кола. І чи були б перемоги над «Дніпро-Азотом» та «Мавпами» якби на паркеті були Фрейзер та Соломон.

Попереду найважливіший етап – 4 гри у Єврочеленджі та друге коло регулярного чемпіонату Суперліги, після якого виправляти помилки буде надзвичайно складно. «Ведмеді» зробили непоганий заділ міцності перед продовженням змагань і це повинно додати їм впевненості для як мінімум 6 перемог у другому етапі. Це буде непоганий результат.

sport.if.ua