Первый тренер Станислава Тимофеенко раскрыл секрет успеха своего воспитанника

Перший тренер Станіслава Тимофеєнка Дмитро Саєнко розповів, як загартовувався характер його підопічного. Секрет успіху не може виникнути на порожньому місці. Людина має бути готовою до випробувань. Бронзовий призер Чемпіонату Європи з баскетболу 3х3 Станіслав Тимофеєнко таким виявився, не в останню чергу завдяки вірним установкам на початку баскетбольного шляху.

- По-перше, Стас зростав у команді, яка була на два – три роки старша за нього. Він просто підходив до тієї команди через те, що був високим хлопцем. Оминувши дитячий баскетбол він одразу ж потрапив у великий (баскетбол – ред.). У свої 14 років він вже грав на першість міста, на першість області у складі дорослих команд. Він виступав не лише, як вихованець дитячо-юнацького спортивного клубу "Авангард", але і за команду БК Енергобаскет. Це наша команда базового підприємства ДТЕК Придніпровської ТЕЦ. На її базі і був створений цей спортивний клуб. Я є його головою і тренером. У Стаса була можливість зростати на дорослих чоловіках, штовхатися одразу ж там. Тому з’явилася ось ця закалка характера. І коли його вже запросили у 16-тирічному віці грати за збірну області у складі ДЮСШ-5 і їхати на Молодіжні Ігри України, він вже був абсолютно готовим гравцем. І йому з однолітками було боротися достатньо легко. Тому до нього успіхи прийшли достатньо швидко і достатньо рано. У свої 16 років він потрапив до молодіжки, а закалку він отримав саме у дорослих іграх. І зараз ми продовжуємо працювати у цьому напрямку, адже робота клубу на цьому не завершується. Наші діти, які зростають у клубі, вони також грають у дорослих чемпіонатах. Ми вже 11-й рік проводимо Придніпровську баскетбольну лігу. Придніпровськ – це місто-супутник Дніпра. Ми організували аматорський турнір і за великим рахунком через цей турнір пройшли усі хлопці, які грають у вищій, супер лігах, командах Дніпра і не тільки Дніпра. Наші діти клуба грають з дорослими, крім того, у нас є базова команда Придніпровського енергобудівного технікуму, ця команда грає там само у Придніпровській лізі. У цієї команди иє успіхи і на рівні республіканських, обласних, міських змагань. Так само і доросла команда, цього року вона виграла першість Дніпра у дивізіоні Б, а складена вона на базі колишніх вихованців дитячого клубу. Тобто хлопцям по 20 років, а цього року вони виграли чемпіонат серед дорослих. У мене цей рік склався архі чудово. І дитячі, і дорослі команди виступили прекрасно.

Але той заряд, який я отримував від гри Стаса на чемпіонатах світу і Європи, ні з чим не зрівняний. Наше листування у Вайбері, а ми обговорювали кожну гру, дає такий заряд емоцій! Він подякував мені, а я йому сказав: це я тобі маю дякувати. Бо ти мені в черговий раз, і такі, як ти, даєте поштовх для подальшої роботи. Бо стільки разів хотілося опустити руки і кинути все. Але ось ці ваші успіхи, вони штовхають до нової роботи і нових успіхів. Тому велике йому дякую, що Стас не кинув займатися баскетболом, а досягнув таких висот! І бажаю, щоб він на цьому не зупинявся, я у нього вірю!

- Можна ще йому подякувати за іменну майку збірної.
- У мене є його іменна майка клубна, є іменна чашка з його фотографією, з якої я п’ю чай і каву на роботі.

- Я маю на увазі, що Президент ФБУ вручив Вам майку збірної з Вашим прізвищем.
- Дуже важливо, що Федерація Баскетболу України відзначила нашу працю. Так, дійсно, ми працюємо, як кажуть, на землі, і часто наша праця непомітна. А ми виховуємо гарних гравців і гарних людей. І вкладаємо у них душу.

Источник: ФБУ