Брайан Грин: " Хочу написать песню для "Говерлы"

Іменитий новачок БК "Говерла" Брайан Грін розповідає про мотиви переходу в прикарпатський клуб, початок нового сезону 2011-2012, захоплення музикою та оригінальну зачіску...

- Браяне, якими були твої головні причини переходу до «Говерли»?
- Перш за все, мене цікавила ця команда. Також мені дуже сподобалися івано-франківські вболівальники. У Миколаєві, до речі, вони також були дуже хорошими. Але тут в домашньому залі панує особлива атмосфера. Також у мене склалися хороші стосунки з окремими гравцями «Говерли». Тож загалом це була хороша нагода, яку я не змарнував. Я поважаю цю команду, я добре памятаю п’ять поєдинків в складі «Миколаєва» у серії плей-оф – вони були дуже важкими, «Говерла» до них добре підготувалися. В підсумку іванофранківці зайняли в сезоні третє місце, і я вважаю, що це хороша можливість грати тут.

- Що можеш сказати про нинішню команду і ту відстань, яку маєте пройти в сезоні 2011-2012?
- Перед нами дуже багато роботи. Ми маємо попереду довгий сезон. Але я особливо не хвилююсь, тому що в команді на дуже хорошому рівні взаємовідносини між тренерами та гравцями. Євген Мурзін з помічниками допомагають нам не лише в баскетбольному аспекті, а й в інших життєвих ситуаціях. Їхня робота виходить за межі спортивного залу, і мені це імпонує. Щодо команди, то всередині теж є хороший мікроклімат. Ми відчуваємо себе одним цілим. До речі багато речей ми робимо разом – українці з американцями.

- Які враження після останньої гри з «Донецьком»?
- Остання гра з «Донецьком» продемонструвала наший командний характер. Ми показали, що можемо монолітно захищатись, і показувати комбінаційну, різнопланову атаку. Тому, я вважаю, що цього сезону ми виступимо достатньо вдало і в інших поєдинках.





- Розкажи дещо про свою сім’ ю, звідки ти родом?
- Я виріс в Джексонвіллі, найбільшому місті американського штату Флорида. Як і в багатьох інших дітей, моє дитинство було нелегким. У моєї матері не було високих заробітків, тому, частина відповідальності з забезпечення сім’ї впала і на мене з юного віку. Я став чоловіком з малих років. Але це були типові американські будні і для багатьох інших людей.

- Чи цікавився баскетболом з самого дитинства?
- Так, в юному віці я непогано демонстрував свої здібності у різних видах спорту. Це і плавання, і американський футбол, бейсбол, теніс. От тільки часу і можливості на ці дисципліни у мене наразі небагато.

- Чому вирішив зупинитись саме на баскетболі?
- Головною причиною моєї професіональної кар’єри стала любов до баскетболу. Тут я можу проявити свій талант. Я відчуваю, що саме це мені вдається найкраще, і маю більше здібностей до цієї гри.

- Немало спортсменів мають освіту не спортивну, а економічну, фінансову, навіть філологічну... А який фах у Браяна Гріна?
- Справді, я закінчив університет Флориди за спеціальністю «кримінальне право». В майбутньому я хочу працювати з дітьми, які мають схожі умови проживання і проблеми, що й були колись в мене. Хотів би спрямовувати їхній розвиток у правильному напрямку. Тому що, коли я був підлітком, робив багато помилкових речей лише тому, що не відчував допомоги.

- Мабуть, в кожному новому клубі у тебе запитують про твою оригінальну зачіску – розкажи і іванофранківцям – як давно і чому ти носиш таке довге волосся?
- Для мене цей стиль є досить знаковим. Я порівнюю свою зачіску з своїм розвитком. Чим довше у мене волосся, тим сильнішим я є. Через своє життя я пройшов багато різних ситуацій, і в ці моменти моє волосся росло разом зі мною, моєю свідомістю і духом. Таким чином я говорю, що життя йде, багато чого змінюється, але я продовжую рости. Тому цю тезу я вирішив втілити у свою зачіску.

- Як ти проводиш вільний час в Івано-Франківську?
- У вільний час я роблю музику. Ця справа у мене займає найбільше часу поза майданчиком. Так я відображаю те, що прожив. Я хочу зробити щось корисне не лише собі, але й іншим людям. Я намагаюсь довести їм, що, незважаючи на важкі часи, не потрібно здаватися і завжди продовжувати боротися. Я займаюсь цим близько семи років, хоббі не приносить додаткових заробітків, але я отримую величезне моральне задоволення зробленим.

- Чи немає у тебе часом пісень про Україну, наш баскетбол? Може є плани записати такий твір?
- Поки що таких творів немає. Але я серйозно роздумую, чи не зробити пісню для «Говерли». Якщо чесно, то я збираюсь цим зайнятись найближчим часом.
 

bcgoverla.if.ua