Максим Корниенко: "Будем стараться с каждым днем прогрессировать"

Гравець національної чоловічої збірної України Максим Корнієнко пояснює причину своєї раптової хвороби, через яку він залишився у Міжнародній Тенісній Академії у Пущі Водиці, замість того, щоб їхати на спаринги до Німеччини. Також Корнієнко розповів, чому змінив польський чемпіонат на болгарський.

- Мені потрібно було терміново з’їздити додому на пару днів. У потязі ввімкнули кондиціонер, я потрапив під холодне повітря, а я не дуже сильно товаришую з кондиціонерами. Це мене підкосило і я зліг.

- Ти прихильник природньої температури повітря, ніж штучної.
- Звичайно. І не я один такий. У вагоні обурювалися багато пасажирів, що їм дме холодом. То вмикали, то вимикали. Влаштовували перехід від спеки до зими. Який організм витримає?

- Добре, що одужуєш. Але залишаєшся у Пущі Водиці, замість того, щоб їхати до Німеччини. Отримав персональну програму підготовки на цей час?
- Я не буду самостійно займатися. Також залишається тренер Ярослав Зубрицький. Ми дійсно отримали план роботи, поки команда гратиме у Німеччині, тренуватимуся без вихідних, відновлюватиму свої фізичні кондиції, працюватиму над кидком і ходитиму до тренажерної зали. А коли вже команда повернеться, тоді усі разом відпочинемо.

- Ти залишаєшся у Міжнародній Тенісній Академії. Задоволений умовами підготовки?
- Умови для зборів національної збірної створені дуже гарні. Харчування відмінне, є басейни, сауни, щоб добре відпочити після тренувань, відновити сили. Умови проживання також гарні. У номері є телевізор, холодильник, гаряча і холодна вода. Усе гаразд!

- Новий сезон на клубному рівні розпочнеш у Болгарії (у складі чемпіона країни, софійського "Лукойл-Академік" - ред.). Обрадував тебе агент?
- Можу сказати так, рівень чемпіонату Болгарії трохи нижчий, ніж у Польщі (торік Максим грав у польському "Торуні" - ред.). Але мене зацікавив той факт, що болгарський клуб побореться за путівку до Ліги Чемпіонів, за вихід до групового етапу. Я дуже хочу спробувати свої сили на європейській арені.

- Хто твій перший тренер?
- Гарбуз Віктор Васильович і Марина Валентинівна (Максим Корнієнко - вихованець дніпровського баскетболу, випускник тамтешньої СДЮСШОР-5 - ред.).

- Підтримуєш з ними зв’язок?
- Звичайно. Зідзвонюємося. Він мені постійно підказує, допомагає, слідкує за моїми виступами. Чи то я в Україні виступав, чи вже коли за кордоном. Продовжує мене тренувати, можна навіть так сказати.

- На твій погляд мікроклімат у збірній гарний?
- Так. Хлопці задоволені, що зібралися, їдуть на спаринги у піднесеному настрої. Подивимося, що вони награють. Ми усе лише разом провели два тижні. Є прогрес в ігровому порозумінні, але це лише два тижні роботи. За такий термін і найкращий тренер світу не зможе створити команду, щоб вони виглядала гідно. Але намагатимемося з кожним днем додавати і додавати.

- 11спарингів попереду, достатньо цієї кількості, аби зігратися?
- Час є. Зараз тільки перші матчі зіграємо. Тренер навіть не ставить завдання вигравати. Зараз треба подивитися, хто що може. Який захист проходить, який напад. А далі вже потроху-потроху зігруватимемося, в десятих числах серпня поїдемо на турнір до Грузії (13.08 – 15.08, суперники – Нідерланди, Росія, Грузія – ред.), там вже тренери будуть більш ретельно переглядати гравців, збирати склад на кваліфікацію ЄвроБаскета (початок відбору у Києві 31 серпня матчем Україна – Болгарія – ред.).

- Сьогодні був хоч і тренувальний спаринг між гравцями збірної, але він теж був доволі жорстким. Не шкодуєте одне одного (розмова відбулася після завершення двостороннього спарингу збірної України - ред.).
- У будь-якому разі хлопці стараються і розуміють – треба потрапляти до дванадцятки. Аби цього досягти, треба показати себе з найкращого боку. Але все одно, певною мірою вони намагаються не так вже зовсім жорстко зіграти. Бо це ж свої хлопці. Не дай Боже щось зламати, це загроза і гравцю, і національній збірній. Усі грають і стараються показати свій рівень баскетболу.
 

Источник: ФБУ