Александр Рыбалко: "Легкой прогулки у нас не будет"

Уже четвертий сезон капітан «Ферро-ЗНТУ» є ключовою фігурою запорізької команди. Свою надійність він майстерно підтвердив і в складному стартовому матчі з «Кривбасбаскетом». Бесіда клубної прес-служби з Олександром Рибалком відбулася наступного дня після цієї переможної гри.
 
- Сашко, який потенціал, на твій досвідчений погляд, сьогодні має суттєво оновлений склад БК «Ферро-ЗНТУ»?
- На початку сезону важко розмірковувати про зіграність команди в цілому. Безумовно, є й деякі нюанси взаємодій як у нападі, так і в захисті, які слід допрацювати в ході тренувального процесу та безпосередньо в іграх чемпіонату з різними за стилем гри суперниками. Серед новачків «Ферро-ЗНТУ» є два гравці, які не мають досвіду виступів у європейських клубах, тож їм потрібен час для адаптації в українському баскетболі. От коли команда виглядатиме як єдиний, налагоджений механізм, тоді й можна буде оцінювати її потенціал.
 
- Наскільки важко відбувається налагодження ігрових зв'язків?
- Ті гравці, які в команді з минулого року, наприклад – Річард Гуінн, добре обізнані, які вимоги тренер ставить перед командою в захисті та в нападі. А новачкам необхідний час для того, щоб органічно влитися в колектив. Однак усі вони чудово розуміють поставлені перед ними персональні та командні завдання.
 
- Мені здалося, що в грі, поза сумнівом, обдарованого й самобутнього Ренді Калпеппера присутній елемент легкої студентської вільності, тобто превалює імпровізація.
- Не секрет, що американці будують свою гру з наголосом на елементах шоу. А сучасний баскетбол диктує щось інше – в деяких моментах треба грати простіше й надійніше саме на результат, а про шоу можна згадати тоді, коли гра вже, як кажуть, зроблена. Звичайно, я чудово розумію, що не слід забувати і про глядачів, які завжди чекають не тільки на перемогу, а й хочуть побачити красиві комбінації, ефектні трюки.
 
- Які взаємини між гравцями в команді в суто людському плані?
- Звичайні, нормальні робочі відносини. З деким із новачків ми перетиналися в минулому чемпіонаті, а, скажімо, Артема Буцького я знаю ще з тих часів, коли виступав у Вищій лізі. З американцями, природно, спілкуємося менше з цілком зрозумілої причини: у хлопців своя мова, свій менталітет. А на тренуваннях і в іграх жодних відмінностей немає – всі відчуваємо себе єдиним, згуртованим колективом.
 
- Чим можна пояснити стартовий провал у матчі з командою із Кривого Рогу, яка є своєрідною «темною конячкою» нинішнього чемпіонату? Невже вигадали сюжетний гандикап для закрутки інтриги?
- Ніякою «темною конячкою» «Кривбасбаскет» для нас не був: ми переглянули відеозаписи кількох ігор за його участю й мали чітке уявлення, з ким маємо грати, включаючи й Брайана Девіса. Просто слід було грати щільніше, своєчасно та рішучіше перекриваючи всі шляхи до нашого щита. Девіс грав так, як ми йому дозволяли. До речі, він не показав володіння дальнім кидком і грав тільки під щитом за однією й тією ж схемою. На мою думку, провал у дебюті зустрічі стався через те, що, як і завжди на початку чемпіонату, мало місце передстартове хвилювання. І, що найважливіше, зазвичай на початку зустрічі команда розігрує м'яч «до вірного», а в нас усі хотіли відзначитися вже на перших секундах, замість того, щоб кожну атаку доводити до вивіреного логічного кінця. Рішення приймалися не на користь командної гри, а з прицілом на індивідуальний імідж.
 
- Добре, що через 3-4 хвилини ваша команда прийшла до тями та відповіла супернику потужним спуртом.
- Небезпека того моменту полягає в тому, що, якби ми потрапили в подібну ситуацію з самому початку зустрічі з іншою командою, 0:12 могли змінити весь малюнок і характер гри. Їй була б притаманна нервовість, водночас відсутня звична легкість, і суперник міг стати недосяжним. Тому всім нам треба зробити найсерйозніші висновки з небезпечного дебюту та не припускатися подібних провалів у майбутньому. В захисті всі гравці мають відпрацьовувати на сто відсотків, бо навіть одне-єдине підбирання або неповернення в захист у підсумку може виявитися вирішальним.
 
- Яке враження на тебе справила гра колишніх одноклубників Сергія Чарикова та В'ячеслава Череповського?
- Якщо говорити конкретно про Славка, то він виходив, головним чином, на заміну, а протягом хвилини повноцінно увійти у гру складно навіть досвідченому баскетболістові. Ми переглядали товариський матч «Кривбасбаскету» з «Миколаєвом», і тоді Череповський досить добре грав на підбиранні й результативно атакував з різних позицій і дистанцій. У цьому ж матчі він не отримав достатньо часу для того, щоб якось себе проявити. Що стосується Сергія Чарикова, то якби він, виконуючи переважно організаційні завдання, хоча б кілька разів влучив у кільце, напевно, не був би у мінусовому рейтингу.
 
- Дивно, що й Георгій Кондрусевич, визнаний турнірний боєць «Ферро-ЗНТУ», чомусь, теж не зміг проявити себе повною мірою. Можливо, були якісь суб'єктивні причини?
- Думаю, це поодинокий випадок. Останнього тренувального тижня Георгій багато уваги приділяв відпрацювання кидка. Можливо, не встиг повністю адаптувався до особливостей м'ячів фірми «Адідас», якими ми зараз граємо, й після 2-3 промахів занервував.
 
- До речі, твій триочковий кидок за рахунку 0:12 виявився воістину переломним.
- Можливо. Однак той кидок був простим завершенням комбінації. Мене вивели на вільний кидок, так само, як це робиться на тренуванні, і я, на щастя, не промахнувся. А перелом стався завдяки більш організованій і надійній грі в захисті. Саме це й дозволило нам протягом п'яти хвилин здійснити ривок – 19:2. А якби ми забивали й одразу ж пропускали, то 12-очкова різниця на користь суперника зберігалася б до останніх хвилин матчу.
 
- Чи бачиш якісь тактичні прорахунки у грі команди або дефіцит тактичних схем?
- Ігрових схем у нас достатньо. Все залежить від ігрової дисципліни й від прийняття єдино правильного рішення в тій чи іншій ситуації – де треба пробиватися до кільця, а де слід поділитися м'ячем із партнерами й продовжити пошук вірного ходу, не руйнуючи ланцюжок комбінації. Це стосується й атаки, й оборони.
 
- Які перспективи «Ферро-ЗНТУ» в триматчевій виїзній серії?
- Сьогодні слабких суперників у Суперлізі немає, тому на кожен матч необхідно серйозно налаштовуватися, відмобілізовувати сили. Торік БК «Київ», наприклад, грав без іноземців, а зараз команда зміцнилася трьома легіонерами. До того ж, тренер киян Віталій Черній славиться вмінням зліпити боєздатну команду навіть із молодих гравців, що він довів у минулому сезоні. Тому буде дуже непросто здобути перемогу в матчі з БК «Київ». Зрозуміло, що в складі киян нічого надприродного немає, і результат гри багато в чому буде залежати від нашого настрою та інших складових професійного баскетболу, необхідних для успіху. Команду Черкас, можливо, надихне перемога в першому турі, яка додасть гравцям упевненості, тож гра з ними теж може виявитися непростою. Що стосується дніпродзержинського клубу, то цей колектив удома грає дуже зібрано й регулярно відбирає очки навіть у визнаних фаворитів Суперліги. Одним словом, легкої прогулянки для нас не буде, і в кожній грі треба проявляти максимальну самовіддачу та цілеспрямованість.

superleague.ua/