Александр Панченко: "Очень хочу снова играть в сборной"

Однією з найбільших проблем, з якою «Політехніка-Галичина» зіткнулася під час передсезонних зборів, стала відсутність через травми відразу двох плеймейкерів команди – Ведрана Моровіча та Олександра Панченка. Саме таким збігом обставин головний тренер львів’ян Дмитро Базелевський пояснював більшість невдач «політехів» під час тренувальних ігор. На щастя, обидва розігруючі практично повністю відновилися після ушкоджень. Моровіч приступить до занять з командою найближчим часом, а Панченко вже повернувся до тренувань. Своїми думками напередодні сезону Сашко поділився з прес-службою клубу.

- Я травмувався під час тренування, - пригадує Олександр. - Потягнув м’яз. Зробив ривок і відчув сильний біль. Приблизно в той самий час Моровіч підвернув гомілкостоп. Ці дві травми справді дуже позначилися на грі команди. Адже від першого номера виходить організація гри, плеймейкер під час матчу – ніби тренер на майданчику. Без нас команді було важко організовувати гру, керувати нею. Обов’язки розігруючого брали на себе інші гравці, але їм було незвично грати на цій позиції. Важко відразу перелаштуватися на першого номера.

- Цікаво, що свого часу ти грав у южненському «Хіміку», де виступав, а потім працював тренером, нинішній наставник «Політехніки» Дмитро Базелевський. Ви знайомі ще з тих часів?
- Так, ми разом були в команді. Базелевський завершував кар’єру професійного гравця, а я – ще зовсім молодий – лише прийшов до клубу. Тоді не було дубля, тож я виступав у вищій лізі, але мене залучали до гри основи. Я вважаю, що Дмитро Леонідович, як кажуть, відбувся як гравець. Виступав у багатьох хороших клубах, грав за національну збірну. Бачу, що у Базелевського-тренера амбіції не менші, ніж у Базелевського-гравця. І тут він теж хоче реалізуватися, якомога більше вигравати. Мені дуже приємно працювати з людиною, яка хоче йти вперед!

- Мабуть, близьке знайомство з тренером, дозволяє легше знаходити з ним спільну мову, краще його розуміти?
- Так. І це дуже важливо, адже розігруючий повинен так керувати грою команди, щоб вона максимально точно виконувала настанови тренера, правильно робила усе, що напрацювала на тренуваннях. Звісно, у грі плеймейкера присутній певний момент імпровізації, але спонтанність починається тоді, коли щось не вдалося наприкінці підготованої наперед комбінації.

- Для позначення різних комбінацій, плеймейкери використовують цілу систему знаків. А хто їх придумує? Невже також тренер?
- В основному, так. Наставник пояснює, якою буде та чи інша комбінація, як називатиметься і як її умовно позначатиме розігруючий.

- Якщо не секрет, скільки награних комбінацій команда має зараз у своєму арсеналі?
- Нині, коли до початку сезону залишаються лічені дні, це ще може бути якоюсь таємницею. Але вже після першої гри все стане очевидним. Ми знатимемо комбінації суперників, вони вивчать наші. Тому нічого страшного не станеться, якщо я скажу, що ми маємо 5 комбінацій. Тим більше, що справа не у їхній кількості. Мені здається, можна взагалі грати однією-двома комбінаціями, якщо їх грамотно виконувати. Кожна комбінація спрямована на слабке місце суперника. Ми ж повинні акцентувати на тому, де маємо перевагу, щоб її реалізувати.

- Зараз ще не тренується Моровіч. Чи означає це, що на тебе лягає подвійне навантаження?
- Дуже сподіваюся, що Ведран повернеться до гри якомога швидше. Подивимося, як там буде. Але якщо доведеться працювати удвічі більше, я робитиму це.

- Чи є суттєва різниця у стилях гри – твоєму і стилі Моровіча?
- Мені важко сказати. Ми ще придивляємося однин до одного, спілкуємося після тренувань, обмінюємося своїми баченнями різних ігрових ситуацій. Відповідь на запитання про різницю у стилях гри можна буде дати після початку чемпіонату.

- Запитання про номер: ти виступаєш під 13-им. Багато хто доволі обережно ставиться до числа 13.
- Я народився 13-го серпня. Вважаю, що це число допомагає мені по життю.

- Як і Базелевський, ти маєш досвід роботи зі збірною. Як тобі виступ нашої національної команди на Євробаскеті?
- У національній збірній відбулися великі зміни. До головної команди запросили досвідченого тренера. У нього багато асистентів, які працюють з гравцями індивідуально. У плані організації – це крок збірної уперед. Звісно, хотілося побачити кращі результати! Я сподівався на це, уболівав за команду. Тепер залишається вірити, що ці результати будуть вже у найближчому майбутньому.

- А сам до збірної плануєш повернутися?
- Звісно, дуже хочу грати за збірну!

- Чи гра в «Політехніці-Галичині» у цьому сезоні може дати тобі шанс ще раз зіграти за збірну?
- Дуже сподіваюся на це.

- У сезоні 2004-2005 рр. ти вже грав за «Політехніку». Яка різниця між теперішньою командою і тодішньою?
- Тоді була зовсім інша команда, інші люди керували клубом. Мені здається, це дві різні команди. Зараз зал зовсім інший, інфраструктура, умови для гравців кращі. Все змінилося на краще!

politehgalychyna.com.ua