Товарищеский матч. "Политехника-Галычина" проиграла "Сярке" (видео)

"Сярка" - БК "Политехника-Галичина" 91:81 (32:26, 18:18, 25:24, 16:13)

У другій грі «Меморіалу ім. Казімєжа Вацлавчика» львівській команді довелося нелегко вже тому, що від клубу із Тарнобжега усі чекали перемоги над «Політехнікою». Адже Казімєж Вацлавчик багато років присвятив «Сярці», яка й виступає організатором турніру пам’яті свого гравця і тренера. А саме наші баскетболісти завдали поразки минулого року господареві змагань. До того ж, «Сярка», підсилена кількома цікавими виконавцями, усіляко намагається довести, що гідна виступати у головній баскетбольній лізі Польщі. Ось як звітну гру побачила прес-служба тарнобжезького клубу:

Після доброї і затятої гри тарнобжезька «Сярка» перемогла «Політехніку» зі Львова – 91:81. Вже з перших хвилин на паркеті тривала запекла боротьба “кошик-у-кошик”. У першій чверті обидві команди 8 разів влучали з-за лінії 6,75 см (по 4 влучні трьохочкові – у кожної з команд), у «Сярки» двічі точним з-за дуги був Войтек Барич, а у команді гостей по 2 забили Дмитро Ходов та найкращий серед львів’ян – Ненад Зівчевіч. Звідси – доволі великий рахунок першої чверті. Перевагу тарнобжезці здобули лише під кінець кварти після влучного трьохочкового найкращого на майданчику ЛаМаршалла Корбетта і влучних двохочкових центрового Нікхауса Доакса i Міхала Рабкі.

На четвертій хвилині 2-ї чверті після чергового влучного трьохочкового Зівчевіча рахунок був лише 37:35 на користь господарів. Але 7 очок, поспіль набраних «Сяркою», дозволили їй знову відірватися.

Третя чверть – це продовження «Записок стрільців». Чотири влучні “трійки” високих «Сярки» (2 Вика, по 1 - Барич і Доакс) показали слабинку львів’ян – їхні високі змушені були накривати високих тарнобжезьких, які загрожували кидком, з чого користувалися наші “малі”, успішно обігруючи суперника й відкидаючи м’яча на дугу. Позиції для кидків були вільні, а гості, постійно бігаючи в обороні, витрачали багато сил. Під кінець чверті перевага сягнула 13 пунктів (75:62), але у цей момент легкої травми зазнав Міхал Рабка, підвернувши ногу, чого не зауважили відразу наші тренери і Міхал залишався на майданчику, а гості здобули 6 очок поспіль.

Останню чверть матчу влучними кидками розпочали Венделл Міллер і Джеймс Хелтон, а перевага тарнобжегців становила 11 пунктів (79:68). Та найбільшої переваги наші досягли на 7-й хвилині після влучного кидка Марка Пєховіча (87:72). Після цього моменту обидва тренери вирішили випустити на майданчик гравців глибокого резерву.

Остаточний рахунок гри 91:81

Таким чином, «Сярка» з двома перемогами є лідером змагань. У першому своєму поєдинку на «Меморіалі Вацлавчика» команда із Тарнобжега перемогла клуб Першої ліги Польщі «МКС», з яким сьогодні зустрінеться «Політехніка-Галичина».

Дмитро Базелевсьский:

У гру з «Сяркою» ми увійшли зібраніше, ніж у перший матч турніру проти «Сокола». Було налаштування на перемогу, а головне – на боротьбу. Нам багато що вдавалося у нападі і ми намагалися стримати швидку гру суперника. Натомість вже з перших хвилин гри у нас не було чіткого виконання простих завдань у захисті. Ми дозволяли супернику швидко переходити від захисту в напад і нескладне завдання зупинки суперника шляхом тактичного фолу виконувалося від випадку до випадку.

Подивившись першу гру «Сярки» на турнірі ім. Вацлавчика (проти «МКС», команди Першої ліги Польщі), ми зробили особливі акценти на індивідуальній грі проти окремих гравців. Слід сказати відверто, у деяких моментах баскетболісти польської команди грали у непритаманний їм манері. Показали ті якості, яких не показували у грі, яку ми бачили днем раніше. Тому було кілька сюрпризів для нас, і відповідно легких очок для польської команди. Ми реагували на це, змінюючи деякі завдання у персональному захисті, таким чином приходили до правильних дій.

Але те, з чим ми не можемо впоратися в останніх іграх – це відсутність надійності у позиції першого номера. З нами не прибув на турнір Ведран Моровіч, який проходить курс лікування у Львові, а також все ще відчуває дискомфорт після травми Олександр Панченко. Тому я не випускав його на майданчик, хоч він і казав, що може спробувати грати. Я впевнений, що Олександр зіграв би і допоміг, але те, що неможливо контролювати свою енергію під час гри і у запалі боротьби можна увімкнути повні оберти, я теж знаю. А при його розтягненні м’яза, це може призвести до серйозного рецидиву. Нам це зовсім не потрібно, тим більше у товариських турнірах перед чемпіонатом. У підсумку - 21 втрата. 10 із них зробив лише один гравець, який виконував не свої функції в цій грі на позиції розігруючого.

Щодо боротьби і самовіддачі я не маю особливих претензій до команди. Також помітно, що хлопці виконують установку на гру, але поки з великою кількістю браку і недопрацювань. Та все ж головний мінус у нас – це бажання швидко вирватися вперед, йдучи легким шляхом – кидками з периметра і загальним контролем нашого нападу. Це полегшує роботу суперника. Адже навіть коли ми забиваємо швидкий дальній кидок, ми не чинимо тиску на суперника, і він не працює у захисті, а неорганізований напад – це втрати і легкі очки для суперника. Це не те, чого я хочу від команди. Ми над цим працюємо постійно, але не все так легко і швидко приходить, як хотілося б.

Із позитиву можна відзначити, що проявляється потрібна стабільність у деяких гравців основи і молоді гравці роблять невеликі кроки до нормального і відповідального баскетболу.

politehgalychyna.com.ua