Виктор Кобзистый: "Задачу на сезон никто менять не собирается"

Президент БК «Кремінь» Віктор Кобзистий дав розширене інтерв’ю клубній прес-службі, в якому розповів про проблеми з залом та варіант об’єднаного кубка України.

– Позаду фактично половина першого кола. Ваша оцінка нинішньому чемпіонату?

– Враховуючи те, що напередодні цього сезону у нашому баскетболі відбувся розкол і багато команд не встигли належним чином підготуватись саме до Суперлігі (АБКУ), деякі і взагалі не готувались, думаючи куди їм заявлятися і чи заявлятися взагалі, об’єктивно дати оцінку цьому сезону, гадаю, можна буде вже в новому році. Адже у багатьох клубах, навіть у лідерів, є півні проблеми, як кадрові, так і адміністративні. Проте все одно дуже приємно, що у двох українських елітних дивізіонах сьогодні виступає 17 клубів. Зараз виник варіант провести об’єднаний кубок України з баскетболу, який би визначив, так би мовити, силу одного і іншого чемпіонату і для глядачів такі матчі, як наприклад, «Дніпро» – «Хімік» або «Черкаські мавпи» – «Кремінь» були б дуже цікавими.

Звичайно, якщо порівнювати з тими часами, коли вливання у вітчизняний баскетбол вимірювались мільйонами доларів, то сьогодні рівень чемпіонату значно просів. Багато талановитих хлопців їдуть за кордон, а у нас виступають не так багато іноземців і не такого калібру, як це було раніше. Проте з іншого боку в цьому є і певний плюс, адже в такій ситуації більше ігрової практики у своєму чемпіонаті отримують наші українські баскетболісти.

– Ви сказали про об’єднаний кубок, а наскільки, на ваш погляд, реальна перспектива в майбутньому проводити єдиний чемпіонат за участю найсильніших команд України?

– Після гри з «Будівельником» я розмовляв з представниками ФБУ на рахунок об’єднаного кубка, про який я вже казав. І на мою думку, це перші кроки до консолідації цих ліг. Можливо наприкінці сезону визріє варіант, наприклад Суперкубка, за участю команд Суперліги (АБКУ) та Суперліги (Фаворитспорт, ФБУ). Звісно, як президент одного клуба, я не можу приймати рішення за всіх, це рішення буде приймати президія Суперліги. Але ще раз наголошу на тому, якщо вже такі розмови пішли, то це вже дуже добре, оскільки та «війна у власній оселі», яка зараз є у нашому баскетболі, відверто кажучи, нікому не потрібна.

– Після відносно вдалого старту (перемога вдома над «Одесою», поразка в гостях від «Дніпра» та перемога в гостях над «Харковом») у команди настала серія невдач. З чим, на ваш погляд, це пов’язано?

– Так, ми вдало стартували, якщо не враховувати об’єктивно сильніший на сьогодні «Дніпро». Потім були домашні поразки, які важко оцінити об’єктивно, через проблеми з підлогою. Проте для мене особисто це були дуже болісні поразки, особливо від «Говерли». Пройшло вже багато часу, а я все ще не можу забути ту гру, яку ми повинні були вигравати.

– Чого не вистачило команді у матчах, в яких теоретично можна і треба було перемагати, таких наприклад, як гра з «Говерлою»?

– У цих іграх я можу виділити лише декількох гравців з усієї команди, решта грали без якогось бажання та вогню в очах і це при такій підтримці власних уболівальників. Так, була дуже слизька підлога, проте такою вона була і для суперника. Я сам у своїй кар’єрі часто грав за таких умов і тут немає нічого критичного. Раз ти вийшов на майданчик та одягнув майку клуба, то повинен за цей клуб битися. В інакшому випадку краще сказати, що не можу, або боюся слизької підлоги. Якщо ми чоловіча команда, то повинні битися у кожній грі, незважаючи на підлогу, суперника або ще щось. Цього, на мою думку, хлопцям і не вистачило у цих матчах. Я розумію, що ситуація з підлогою це в якійсь мірі і недопрацювання клубу. Проте давайте не забувати, що ДЮСШ-2 проектувалось свого часу саме як звичайна дитяча спортивна школа, а не палац спорту, з великою кількістю місць для глядачів. І тут вважаю, що є і певна провина колишніх керівників міста. Адже маючи такі потужні промислові підприємства на протязі довгого періоду своєї історії, а головне умови – місто так і не змогло побудувати Палац спорту, в якому б у комфортних умовах грали не лише у баскетбол, а й футзал, волейбол тощо. Сьогодні вже говорити про такі речі, самі розумієте, з розряду фантастики.

– Як ви плануєте вирішувати проблему з конденсатом у залі ДЮСШ-2, через що грати у баскетбол тут практично неможливо. Адже саме через це найближча домашня гра з «Дніпром» перенесена до Дніпропетровська?

– Так, гра з «Дніпром» перенесена на їхній майданчик, за проханням цього клубу. Ми розуміємо хвилювання керівництва «Дніпра» і тренерського штабу, оскільки травмуватися в нашому залі за таких умов дуже легко, тому зі спортивної точки зору і пішли їм на зустріч. В такій ситуації, я вважаю це правильним рішенням, оскільки ми повинні йти один одному на зустріч і знаходити компроміс. Так, звичайно, що ми хотіли би зіграти з «Дніпром» вдома перед власними уболівальниками, проте здоров’я гравців, як «Кременя» так і «Дніпра» трохи важливіше і було б прикро, як би хтось із гравців суперника, що входить до складу національної збірної зазнав травми у Кременчуці і не зміг би допомогти національній команді. Проте в цій ситуації ми докладемо максимум зусиль аби як можна більше кременчужан побачили цей матч наживо. Тому вже зараз наш інформаційний партер компанія «Кремінь ТВ» розпочав роботу з дніпропетровськими колегами аби показати цей матч не лише в мережі Інтернет, а й на місцевому телеканалі «Візит». І на скільки мені відомо, це питання практично вирішене і кременчужане зможуть подивитися гру «Дніпро» – «Кремінь» 13 грудня і по телебаченню. А от до гри з «Одесою» 18 грудня, гадаю, разом з міською владою ми вирішимо проблему з підлогою у залі ДЮСШ-2.

– Перед стартом цього сезону ви заявляли про самі високі наміри команди і навіть боротьбу за чемпіонство, чи змінилось це завдання сьогодні?

– Ні в якому разі. Навіть на сьогоднішніх зборах команди (2 грудня, авт.) я сказав хлопцям, що якщо ми не будемо ставити перед собою лише максимальну мету, то не варто взагалі тоді грати. Грубо кажучи, олімпійський принцип «головне не перемога, а участь» це не моє. І казати про те, що ми вже підняли руки до гори і будемо бовтатись у середині таблиці я в жодному разі не буду. Нам потрібно перемагати у Запоріжжі, нам потрібно дати бій у Дніпропетровську та у двох матчах на західній Україні наприкінці грудня, де вже не буде слизької підлоги, нам потрібно взяти реванш у «Будівельника» в себе вдома і нарешті нам потрібно фінішувати у регулярному чемпіонаті як можна вище. Також не слід забувати, що у баскетболі все вирішується у плей-офф. Історія знає багато прикладів з різних чемпіонатів і навіть українських, коли той же переможець регулярної першості у підсумку залишався ні з чим. Тому однозначно наше завдання не змінюється і ми завжди будемо прагнути найвищого результату.

Источник: bckremen.com