Владимир Брюховецкий - о квалификационном раунде Евробаскета

Дійсно, гра з турками напевно вийшла однією з найважчих для нас. На кону стояло дуже багато, Туреччину ми перегравали на турнірі в Стамбулі, але там була дещо інша команда. Фактично і для них, і для нас це був поєдинок на виживання і нам десь бракує досвіду матчів з такими завершеннями, більшість гравців у ситуації з таким накалом опинилися вперше, за кілька секунд до кінця ми могли зрівняти рахунок, вивели високого під кільце - забити він не зміг, хоча вцілому гру провів дуже непогано. Хвилювання, брак досвіду. Як на те розійшовся у суперників Кан Мутаф, хороший снайпер, який на початку турніру отримав травму, але потім на матчі проти нас і німців розігрався. Він, доречі, володіє російською, у нього мама росіянка. Я все одно вдячний хлопцям, на ту гру вони налаштувалися після дуже важкого матчу з іспанцями, ми боролися і були близькими до перемоги, прикро що вона від нас услизнула.

- Гра з Іспанією - окрема історія, з самого початку ми на трибунах величезної, красивої зали помітили групу наших вболівальників, це переважно були діти з прапорами України з плакатами, вони гаряче підтримували нас, хоча звісно були у меншості. У нас добре все складалося по ходу. Був малюнок, самовіддача, був, зрештою, результат. Гра була чоловіча, з великою кількістю контакту, дуже силовою і наші хлопці не знітилися. Звісно з проблемою Міротіча ми не впоралися, але це дуже сильний індивідуально гравець чорногорського походження, 2010 йому дали іспанське громадянство. Він вимотував наших центрів, легко виходив за периметр і стабільно влучав здалеку. Все необхідне для того щоб бути зірокою у нього є і ставлення в Іспанії до нього відповідне. У нас баскетболістів, які грали б у Євролізі немає нажаль. Хоча й на цьому тлі ми виглядали пристойно +11 в середині заключної чверті говорять самі за себе. Злам стався коли протягом однієї хвилини п’яті фоли отримали Сандул-Бобров-Пустовий, таким чином ми втратили награну передню ланку. Міротічу ще більше розв’язали руки. Человану і Тіхонову довелося заступати лідерів, але в такій грі - це важко. Доречі, в цьому ж матчі Прокопенко отримав болючий удар в стегно, після якого випускати його в наступних матчах ми не наважилися. Словом спрацювали "техаські правила" - в Техасі виграють техасці. Проте після гри до нас підходили вболівальники, тисли руки, фотографувалися з хлопцями, словом їм було за нас не соромно.

- Надія на вихід у 8 у нас ще була, але ще по дорозі на матч проти греків хлопці побачили в інтернеті, що турки виграють, нас це не задовольняло. Проте, ми були заряджені битися до кінця і зрештою перемогли, на гру зі Словенією теж налаштовуємося серйозно, попри всі невдачі настрій робочий, бажання грати  команди велике. Тут хлопці можуть отримати дуже корисний досвід, якого нам бракує. Десь не можуть розкритися наші снайпери, десь стабільної гри немає у лідерів команди, але ті матчі, які нам лишилися ми намагатимемося зіграти якнайкраще. Я задоволений ставленням до роботи, на сьогоднішньому тренуванні всі працювали з повною відповідальністю, кожен мріяв, можливо, про кращий результат, але погодьтеся на Чемпіонаті де за виживання борються Литва, Сербія і Хорватія бути в дванадцятці не соромно.

ФБУ