Максим Михельсон: "Сейчас даже Михайлюк выглядит ветераном"

Ранкове тренування «Черкаських Мавп» було не схоже на жодне з попередніх у цьому сезоні. Зважаючи на останні кадрові зміни, несподівано одними з найдосвідченіших гравців стали відносно молоді Кальніченко та Чигринов. Половину ж основного складу команди формували ще вчорашні дублери (Воєвода, Мірошніченко, Руслов, Кобець та Шаламов), більшість із яких представляють ще минулорічних чемпіонів ВЮБЛ – «Черкаські Мавпи-96». Про кадрову ситуацію ми поцікавилися у Максима Міхельсона.

– Максиме Сергійовичу, прокоментуйте останні зміни в складі.

– Зараз команда опинилася у дуже непростій ситуації. Для мене, як для тренера, це теж великий стрес, та й команді непросто. Окрім того, що з команди пішло четверо, слід згадати взагалі історію цього сезону. Тобто до цього команда витримала подвійну зміну тренерів, зараз ще одне випробування і, напевне, найважче. До того ж ми мали певні цілі та шанси на вихід у плей-офф, зараз це зробити буде дуже важко.
Зрештою, на цю ситуацію можна подивитися і по-іншому. Наприкінці сезону молоді вихованці клубу отримають свій шанс. Навіть не шанс, а можливість багато ігрового часу провести на такому рівні, а це дорогого вартує для їхнього розвитку. Все одно на наступний сезон план був підтягнути до головної команди ще кількох молодих гравців. Зараз нам ця ситуація лише допоможе визначитися з претендентами, подивимося, хто фізично та психологічно вже витримує конкуренцію у Суперлізі. Я насправді, як тренер, не боюся цього виклику. Як це сприйматимуть вболівальники – інша справа, сподіваюся, вони з розумінням підійдуть до останніх змін.

– Єдиним легіонером, який залишився в команді, є Джамал Бойкін. Поясніть ситуацію з ним.

– Насправді переговори пройшли з усіма легіонерами і фактично співпрацю припинили теж з усіма. Бойкін висловив бажання виступати за команду, поки він не знайде собі новий клуб. Тому поки що він залишається у команді.

– Зараз в одній команді зібрано два різні колективи. Це українці, які грали у Суперлізі, та молодь, яка ще нещодавно виступала виключно на юнацькому рівні. Як ви бачите їх взаємодію?

– Чесно скажу, що навіть мені, як тренеру, який працював і з одними, і з іншими, важко це передбачити. Це ми побачимо лише у матчі проти «Хіміка». До того ж у нас буде дуже важке випробування, адже перші два матчі ми маємо грати проти лідерів чемпіонату: «Хіміка» та «Донецька». Спробуємо не підвести своїх вболівальників, будемо битися та боротися навіть проти таких команд.

– Свого часу власники клубу і, думаю, що й ви мріяли, щоб у команді Суперліги грали вихованці клубу. Як вважаєте, чи не зарано прийшов цей час?

– Якщо коротко, то – рано! Все-таки подивіться на «Дніпро», там теж грає українська молодь, але їй за 20, і навіть в такому віці, показуючи непоганий баскетбол, їм не вистачає для перемог досвіду та стабільності. У нас хлопці молодші на 3-4 роки. В ідеалі їм би ще рік-два попрацювати на молодіжному рівні, але, з іншого боку, раніше почнуть, раніше освояться.

– Після останніх змін гравці, які до цього отримували менше ігрової практики, матимуть «тягнути» команду і навіть бути її лідерами. Чи готові вони до цього?

– Ми якраз перед цим говорили. Зараз так вийшло, що навіть Михайлюк на фоні інших виглядає ветераном Суперліги, а він лише 97-го року. Справа в тому, що ніхто не буде отримувати штучного часу на майданчику, хто «тягнутиме», той і гратиме. Я вам точно скажу, що гравець, який грав у Суперлізі, але показуватиме рівень гри приблизно рівний молодому баскетболісту, не гратиме 40 хвилин. Нехай тоді краще грає молодий і набирається досвіду. Зараз дійсно важко розуміти, який рівень цієї команди. Можливо, в суботу ми вийдемо і на рівних гратимемо з «Хіміком», принаймні, цього ми хочемо. Але який наш рівень буде насправді, покажуть лише матчі.

Источник: mavpabasket.com