Директор "Политехники-Галычины": "Американцы дешевле европейцев"

Регулярний чемпіонат потрохи добігає кінця й час підводити перші підсумки виступів. "Політехніку-Галичину" перед стартом сезону називали одним із лідерів, та наразі львівська команда посідає не таке високе місце, як би цього хотілося керівництву клубу. Сьогодні генеральний директор БК "Політехніка-Галичина" Ігор Савицький розповідає про досягнення та невдачі клубу.

- Чи допомагає місцева влада розвитку баскетболу у Львові загалом та "Політехніці-Галичині" зокрема?
- Щороку підписуємо договір співпраці з місцевою владою по заходах проведення різних матчів, а саме міських змагань, підтримки молодіжних, дитячих команд. Минулого року підтримка була більшою. Та сьогодні криза, тому підтримка знизилася на 50 %. Хоча й за це дякуємо. Дякуємо, що є розуміння зі сторони місцевої влади. Думаю, що запрацюють програми, які стосуються спортивних ігор загалом і баскетболу зокрема. Це сьогодні одне з актуальних питань. Діти повинні мати де займатися. Потрібно розуміти, що здоров'я нації - це майбутнє нашої держави.

- Як на сьогодні виглядає ситуація з палацом спорту "Галичина" (колишня назва "Будівельник". - Авт.)?
- У жовтні минулого року клуб викупив більшу частину приміщень залу з метою проведення реконструкції. Ми хочемо зробити сучасну арену, щоб можна було проводити різноманітні спортивні заходи, не лише баскетбольні матчі. Сьогодні у Львові окрім баскетбольної команди є ще гандбольна та футзальні, а нормального залу, який би відповідав сучасним вимогам немає. Це чи не єдиний ігровий центр у Львові, де проходять багато спортивних змагань. Сподіваємося, міська рада допоможе затвердити проект реконструкції, щоб влітку, коли буде пауза у спортивних змаганнях ми змогли провести повноцінну реконструкції Палацу спорту до європейського рівня.

- На Ваш погляд, чи можливе у майбутньому об'єднання двох українських баскетбольних ліг в одну?
- Це людський фактор. Вважаю, що можливість об'єднання є. Сьогодні УБЛ заявила про себе не лише на теренах України, а й у Європі. В усіх містах проводяться  реконструкції спортивних залів і це враховуючи те, що зараз економічна криза охопила не лише Україну, а й цілий світ. Потрібно зрозуміти, ми граємо для людей. В майбутньому планується зменшення кількості легіонерів. Вважаю це піде тільки на користь українському баскетболу. Наші українські баскетболісти отримають змогу більше часу проводити на майданчику та ще й молодь зможе мати більше ігрової практики. Що ж стосується легіонерів, то вони, можливо, дають якість баскетболу... Хоча шлях введення ліміту на легіонерів пройшли такі провідні баскетбольні європейські чемпіонати, як російський та турецький. На мій погляд, від запровадження ліміту на легіонерів виграє й національна збірна України.

- Якщо порівнювати виступи "Політехніки-Галичини" минулого сезону в чемпіонаті Суперліги і цього року в чемпіонаті УБЛ. Це крок уперед чи навпаки?
- Минулого року була дуже дружня, емоційна команда. "Політехніка-Галичина" якісно провела той чемпіонат. Цього року в Українській баскетбольній лізі підтягнулися всі клуби, рівень команд вирівнявся. Практично в усіх клубах однакові бюджети. Всі команди додали в динаміці, особливо по задніх лініях, де виступають темношкірі американські легіонери. Якщо врахувати, що в Суперлізі ми грали одну гру на тиждень, то сьогодні в УБЛ доводиться грати через день. Графік ігор дуже напружений. Та ще й не слід забувати про переїзди. Тому, коли граємо через день - не просто відновитися. Однак, вважаю від цього чемпіонат Української баскетбольної ліги став тільки цікавішим.

- Якщо за підсумками сезону "Політехніка-Галичина" займе місце, яке дозволить грати у Європі. Що далі? Чи зможе "Політехніка-Галичина" виступатиме на євроарені в альтернативній лізі, наприклад, Балтійській?
- Ми не думаємо про Європу. А створюємо систему ліги. Ми до цього прийдемо, але не потрібно поспішати. Треба створити відповідну базу, інфраструктуру, маю на увазі сучасні зали. Тоді, на мою думку, ФІБА сама захоче з нами співпрацювати. Що ж стосується Балтійської, або ще якихось інших ліг, то минулого року до нас зверталися з пропозицією грати у Балканській лізі. Але ще раз наголошую на тому, що передусім потрібно привести навколобаскетбольну інфраструктуру в хороший стан. Відтак, питання виступів на євроарені - це питання часу.

- Чого не вистачило "Політехніці-Галичині" аби цього сезону пробитися до Фіналу чотирьох Кубка Української баскетбольної ліги?
- Я був упевнений, що "Політехніка-Галичина" потрапить до Фіналу чотирьох. На жаль, сталося навпаки. Напевно не вистачило командного духу та ще й самовпевненість окремих гравців команди зіграла злий жарт. Тепер ми повинні реабілітуватися перед своїми вболівальниками. Грати на перемогу у кожному матчі чемпіонату УБЛ. Адже ми граємо для глядачів.

- Чи задоволені Ви грою і тим місцем, на якому зараз "Політехніка-Галичина" у турнірній таблиці?
- Поки що чемпіонат ще не закінчився і триває. Наша доля в наших руках. Не дивлячись на те, що ми втратили декілька незапланованих очок, боротимемося лише за перемогу у чемпіонаті. Наше завдання - чемпіонство.

- Як Ви оціните рівень Української баскетбольної ліги?
- Рівень високий. Зараз є приблизно шість команд, які можуть боротися за чемпіонство.

- Чи задоволені Ви грою новачків клубу? Маю на увазі Джеррода Хендерсона та Алєксандра Джуріча.
- Це висококласні гравці. По-перше, свого часу вони разом виступали у такому сильному клубі, як бєлградська "Црвєна Звєзда".   По-друге, вони дісталися нашому клубу відносно не дорого. Хоча, процес влиття Хендерсона та Джуріча у команду ще триває. Якщо б вони були з початку сезону, тоді б їм було легше влитися у команду. До речі, Джуріч має лідерські якості. Пригадуєте його вирішальний кидок за три секунди до фінальної сирени у домашньому матчі проти івано-франківської "Говерли", завдяки якому ми зуміли перевести гру в овертайм, в якому вирвали перемогу! А загалом, будь-хто з 12-ти гравців клубу може грати у першій п'ятірці.

- Сьогодні в команді є американський легіонер Джеррод Хендерсон, а від чого залежить ціна американців?
- В принципі американці є дешевшими, ніж європейські гравці. Стосовно Хендерсона - то він вже американець-європеєць, який пограв різних європейських чемпіонатах та клубах.

- Як впливає ціна на ігрове амплуа баскетболістів: центровий, форвард, розігруючий...
- Так званий перший і п'яті номери завжди є трішки дорожчими. Перший номер - це своєрідний помічник тренера на майданчику. Це мозок команди. П'ятий номер - це стержень команди, навколо якого все крутиться.

- Нещодавно клуб залишив Дмитро Кузьмін, на його позицію запрошено Євгена Аннєнкова, який минулого сезону вже виступав у "Політехніці-Галичині". З чим пов'язані такі пертурбації?
- Це тренерське рішення. Кузьмін трішки не встигав за динамікою гри. Окрім цього гра на периметрі у Аннєнкова є більш вдалою та стабільнішою. Євген дуже працелюбний та по-хорошому впертий гравець. Своєрідний боєць на майданчику, який з першої до останньої хвилини віддає себе грі. Окрім цього Аннєнков - українець, а Кузьмін - білорус. Враховуючи ліміт на легіонерів ми вирішили запросити українського баскетболіста.

- Хто з молодих гравців "Політехніки-Галичини" може вирости у зірку калібру Зубрицького чи Гуртового?
- У дублі є багато перспективних гравців, кожен з яких може вийти на рівень гри основи. Це - Багрій, Джигіль, Кухарський. Стосовно Вадима Рєки, то в нападі він грає непогано, а от у захисті він не завжди встигає відпрацьовувати.

- Окрім чоловічої команди та дубля є ще й жіноча команда. Можна вважати, що це перша ластівка до відродження жіночого баскетболу на теренах Львова та Львівщини?
- Десять років жіночий баскетбол перебував у занепаді. Справді, зараз ми намагаємося відродити славні традиції жіночого баскетболу у Львові. Сьогодні є багато охочих займатися цим динамічним видом спорту. На жаль, існує проблема тренерських кадрів. До речі, свого часу, а саме 1993 року жіноча "Політехніка-Галичина" була однією з перших, яка "прорубала" вікно в Європу, виступаючи у Кубку "Ліліан Ронкетті".

Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК, сайт "Политехника-Галычина"