Демиен Кинлок: "Думал Ивано-Франковск это дыра"

 Його поява у "Говерлі" наприкінці жовтня минулого року одразу ж зміцнила позиції прикарпатського клубу. Американський легіонер Демієн Кінлок ще до того був досить відомим гравцем у Європі, а тому з його придбанням "Говерла" одразу закрив проблемну позицію центрового. Демієн відзначається своєю працелюбністю та дуже стабільною грою...

- Наприкінці минулого тижня у грі з "Дніпро-АЗОТом" ти зіграв свій поки найкращий матч за "Говерлу" (24 очки + 12 підборів + 5 перехоплень + 3 блок-шоти). Як би ти прокоментував цей поєдинок і свою гру, зокрема?
- Для нас той виїзний поєдинок проти "Дніпра-Азота" був дуже принциповим. Якщо б ми перемогли у цьому матчі свого прямого конкурента в боротьбі за місце в плей-офф, то спокійніше почували б себе на нинішній восьмій позиції. На цю гру я і справді дуже налаштувався, зіграв самовіддано. І тільки після завершення матчу, коли глянув на свої показники, зрозумів, що видав поки що найкращу гру за свою нинішню команду. Проте дуже прикро, що ми у підсумку поступились.

- Чи були у тебе більш результативні матчі, коли ти грав у своїх попередніх командах?
- Звісно ж, були у мене матчі ще кращі. В основному, коли я виступав у Туреччині. Зараз так і не пригадаю конкретні цифри, але точно були поєдинки, в яких набирав, скажімо, по 27 очок та 14 підборів.

- А чи були у твоїй кар'єрі тріпл-дабли?
- Тільки у шкільні роки. Після того ще ніколи не вдавалось зробити тріпл-дабли.

- Пригадай свої інститутські роки. П'ять сезонів у NCAA. Як вони для тебе пройшли?
- Інститутські роки були досить важкими. Взагалі складно в США одночасно бути студентом і спортсменом, адже доводиться постійно балансувати між рівнем власної фізичної підготовки та навчанням. Звичний щоденний графік був приблизно такий: зранку тренування, після чого ми йшли на пари, а ввечері знову - тренування. Додайте до цього ще й виїзні матчі чемпіонату NCAA, які забирали дуже багато часу, адже ми подорожували усією Америкою. Через це постійно доводилось "підтягувати" своє навчання, ходити на пари, здавати тести. Одним словом, важкувато було поєднувати баскетбол та навчання.

 - В Україні є таке поняття як здавати навчання "автоматом". Чи вдавалося тобі під час навчання здавати тести саме таким чином, адже ти був в університеті відомим баскетболістом. Тож викладачі повинні були іти на зустріч?
- По-різному було. Все залежало від тих самих викладачів. Більшість звісно ж розуміли мою зайнятість баскетболом і з радістю ставили хороші оцінки. Інші - говорили, що "їм до одного місця" моє спортивне захоплення і принципово не зараховували тести...

- Ти навчався в університеті "Теннесі Теч". Хто ти за фахом?
- Мій фах - це маркетинг. А якщо точніше, то реклама. Я вчився на рекламіста.

- А працював по спеціальності хоча б один день?
- Жодного дня у маркетингу. Я для себе чітко визначився, що буду баскетболістом.

- В університеті ти мабуть користувався неабиякою популярністю серед дівчат...
- Я ніколи не хворів на "зіркову хворобу". Залишаючи майданчик після результативних матчів, я все одно був тим самим Демієном, який був раніше. Тобто ніколи не використовував свою популярність у власних інтересах.

- Чому після завершення університету ти так і не потрапив на драфт НБА? Які в тебе були шанси?
- Відверто, мої шанси були невеликі. Головна причина криється у тому, що я завершував навчання у менш відомому коледжі, аніж "Теннесі". У мене статистика була на досить пристойному рівні, але через меншу популярність коледжу залишивася поза увагою. Така вже правда життя: скаути беруть гравців на драфт з великих університетів.

- Як виник варіант з продовженням кар'єри у Європі?
- Незважаючи на те, що я не потрапив до НБА після закінчення коледжу, любов до баскетболу у мене все одно не пройшла. Я дуже прагнув грати. Крім того, повинен був утримувати свою сім'ю. Саме тому, коли виник варіант пограти у Європі, без вагань погодився.

- А у тебе сім'я ще з університетських років? Коли ти одружився?
- Я одружений вже п'ять років. До речі, наприкінці 2008-го у мене народився син. В цьому сенсі дуже доречними виявились новорічні канікули під час паузи в українському чемпіонаті.

- Європейські команди, за які ти виступав, змінювались з калейдоскопічною швидкістю. Якось випадково довелось почути, як ти добре говорив французькою. Залишився у пам'яті сезоні 2004-05 рр, якийти провів у Франції?
- Справа в тому, що у шкільні роки я вивчав французьку мову. А коли випада нагода пограти у Франції, швидко пригадав уроки іноземної мови. До того ж рік спілкування з партнерами по команді, а також газети, телебачення, радіо вдосконалили моє знання цієї мови.

- Туреччина у твоїй ігровій біографії займає чи не найголовніше місце, адже ти провів там декілька сезонів. Як вперше ти потрапив у цю країну? Як сприйняв стиль життя, традиції?
- Продовжуючи мовну тему хотів би відзначити, що турецька мова дуже важка. Я довго намагався її розуміти, запам'ятовувати окремі фрази. Щодо турків та їх традицій, то було досить незвичним призвичаїтись до умов та стилю життя. Скажімо, мені було дуже незвично бачити жінок у паранджі.

- Свій найкращий сезону у Європі ти провів у Польщі. Ти був визнаний кращим центровим польскої першості, став кращим по підборам, потрапив на "Матч усіх Зірок Польщі". Чому не продовжив свою кар'єру у цій країні?
- Команда, за яку я виступав, мала дуже нестабільше фінансування. Це стало одним з головних чинників, чому по завершенні сезону 2005-06 рр. я залишив її і повернувся до Туреччини.

 - Якими були твої перші враження від України? Від Івано-Франківська?
- Коли я вперше потрапив до Івано-Франківська, подумав, в яку діру я потрапив (посміхається). Мабуть, це враження було через те, що я просто тоді ще не був у центрі міста. Коли ж я вперше прогулявся центальною частиною Івано-Франківська, то сказав: "Клас!". Дуже красиві будинки, особливо старовинна архітектура, хороші ресторани, багато магазинів, одним словом - дуже миле містечко. Зараз практично вже повністю адаптувався тут. Хотів би відзначити, що українці - дуже привітна нація.

- Які українські міста тобі запам'ятались під час виїзних матчів "Говерли" в чемпіонаті УБЛ?
- З українських міст, окрім Івано-Франківська, також запам'ятались Київ, Одеса, Дніпропетровськ, дуже сподобався Львів з його старовинною архітектурою. А от Сімферополь запам'ятався тим, що у цьому місті побачив людей багатьох національностей.

- Наскільки для тебе важливо, що у "Говерлі" виступають два твої співвітчизники - Патрік Спаркс і Тейт Деккер?
- Звісно ж ,для мене це надзвичайно важливо. Все ж таки ми одне одного більше розуміємо, підтримуємо, разом проводимо вільний час.

- Фактично у кожній команді УБЛ є американські легіонери. Хто із співвітчизників справив на тебе найбільше враження?
- Найбільше враження справила гра Джастіна Лава з "Одеси". На хорошому рівні грають також Джон ДеГрот, Вейн Воллас, а також парочка з "Дніпра" - Беверлі та Грін. Окремо хотів би відзначити своїх одноклубників Спаркса та Деккера, які також виступають досить непогано.

- Чи є в Українській баскетбольній лізі гравці, з якими ти вже грав раніше?
- Насамперед - це Айварас Кяушис, з яким довелось пограти у Польщі. За польську команду виступав також разом з Олександром Кудрявцевим з "Політехніки". Свого часу пограв і з новачком "Азоту" Габрансом.

- Якщо ми вже заговорили про УБЛ, скажи, як би ти оцінив рівень Ліги у порівнянні з іншими чемпіонатами, в яких раніше виступав?
- Як на мене, рівень УБЛ дуже-дуже високий. Його я можу порівняти тільки з рівнем турецької баскетбольної першості. Багато команд Ліги дуже добре вкомплектовані, виступають гравці досить високого рівня.

- Останнім часом "Говерлу" переслідує смуга невдач. Яку причину цьому бачиш особисто ти?
- Мені важко відповісти на це запитання. У кожному матчі ми боремось, але кожного разу чогось не вистачає...

- Можливо проблема у тому, що "Говерлі" бракує гравців? Немає конкуренції у складі чи хорошої лави запасних?
- Це також має своє місце. Інші команди, на кшталт Львова, можуть собі дозволити вкомплектовуватись виконавцями хорошого рівня, мати дві рівноцінні п'ятірки. У нас цього, на жаль, немає. Тож рятуємось тим, що наразі є. Проте не варто забувати, що "Говерла" проводить свій дебютний сезон на такому високому рівні. Тож для клубу досить важко стабільно показувати рівну гру.

- Нещодавно Олег Пелех, обмірковуючи причини останніх невдач команди, зазначив, що в "Говерлі" основний тягар несе стартова п'ятірка, і якщо у когось з основи не йде гра, це безпосередньо впливає на результат. Чи погоджуєшся ти зі словами тренера? Скажімо у останній грі проти "Дніпра-Азота" погано відіграв Деккер, який набрав тільки 6 очок...
- Легко зараз після зіграних матчів говорити про те, хто скільки міг забити, хто що зробив або не зробив. Треба зробити правильні висновки і рухатись далі.

- Чи маєш на меті продовжити виступати за "Говерлу" і наступного сезону?
- Якщо мені запропонують хороший контракт в "Говерлі", тоді з радістю проводжу свою співпрацю з франківським клубом.

- Давай облишим баскетбол і поговорим про твій вільний час. Яку музику любиш слухати?
- Всього потроху за виключенням "техно".

- А як щодо українських виконавців?
- Ну звісно ж, я чув вже достатньо і української музики. Проте виокремити когось конкретного не можу.

- Як тобі українська кухня? Знаю, що ти великий шанувальник борщу!
- О так, дуже люблю борщ! А ще - я просто в захваті від баноша. Для мене - американця - українська кухня видається надзвичайно смачною.

- Які українські слова вже знаєш?
- Стандартний набір фраз - "привіт", "як справи", "добре", ще кілька...

- А слово "будьмо" тобі знайоме?
- "Будьмо"? Стоп, десь я вже чув це слово...! (посміхається)

Официальный сайт "Говерла"