Валерий Элькинсон - о достижениях, проблемах и перспективах "Ферро-ЗНТУ"

«Ферро-ЗНТУ»: досягнення, проблеми, перспективи. Такою є тема інтерв’ю прес-служби БК «Ферро-ЗНТУ» із президентом запорізького баскетбольного клубу Валерієм Елькінсоном.
 
- Валерію Альбертовичу, чи приносить особисто Вам задоволення нинішній сезон, зокрема, виступи команди очолюваного Вами клубу?
- Сезон – складний. Весь час нашу команду переслідують травми. Це – найголовніша проблема. Травми двох провідних гравців – Вінсента Хантера й Георгія Кондрусевича – не дозволили їм допомогти одноклубникам у двоматчевому єврокубковому протистоянні з португальською «Бенфікою». Невдалий дебют наклав негативний відбиток на стартові матчі чемпіонату країни. У фіналі Кубка Суперліги Кондрусевич теж не грав через травму. Попри цю обставину ми повинні були перемогти «Азовмаш» і грати у фіналі. І хоча сам по собі вихід до фінальної четвірки кубкового турніру вже є досягненням, звісна річ, хотілося більшого. Тож сказати, що виступ «Ферро-ЗНТУ» приносить задоволення, значить, обманути себе… Адже цілі, що ставилися, не досягнуті.
 
- Чи можете Ви стверджувати, що завдання виходу до вісімки клубів, які продовжать боротьбу в серії плей-офф, вирішене достроково?
- Так, сьогодні ми посідаємо шосту сходинку турнірної таблиці. На жаль, поразка в домашньому матчі від «Говерли» практично перекреслила можливість зайняти четверте місце за підсумками регулярного чемпіонату.
 
- А чи є шанси у «Ферро-ЗНТУ» вийти на п’яте місце?
- Так, але треба перемагати. Щоправда, у двох чергових виїзних матчах ми надали можливість відпочити Кеддріку Мейсу, який протягом місяця грав з травмою. Сподіваюся, ми його підлікуємо, і на фініші регулярної першості він нам допоможе. Якби ми не ставили мету виходу до плей-офф, ми б не підсилювалися ще одним легіонером Річардом Гуінном.
 
- Він виправдовує Ваші сподівання?
- Подивимося. Зараз важко сказати. У кількох матчах він показав непогану гру, а в протистоянні з «Говерлою» ми не побачили того результату, на який сподівалися. Звичайно, треба враховувати, що новачкові потрібна акліматизація… За великим рахунком, ми хотіли закрити щит, але в нас немає важкого п’ятого номера. Хантер і той же Гуінн – четверті номери, їм важко грати проти таких потужних гравців, як донеччани Кравцов і Едвардс, Колмен з «Говерли», через що ми в захисті страждаємо.
 
- Хто, на Ваш погляд, є найціннішим придбанням «Ферро-ЗНТУ» в нинішньому сезоні?
- Коли чемпіонат фінішує, ми з тренером проаналізуємо детально гру кожного баскетболіста, розставимо акценти й дамо оцінку. Не виключено, що ті гравці, які недостатньо проявили себе в регулярному чемпіонаті, в матчах плей-офф визначатимуть результат. Поки ж мушу визнати, що ми розраховували на змістовнішу гру команди цим складом.
 
- Яке кінцеве завдання на сезон?
- Усі клуби першої вісімки мріють про медалі. І ми – не виняток. Тож будемо прагнути цього. Вдасться чи не вдасться – це вже друге питання, оскільки гра «Ферро-ЗНТУ» в захисті не того рівня, який команда демонструвала торік, і залишає бажати кращого. А от за результативністю ми посідаємо перше місце в Суперлізі.
 
- Отже атакуючий потенціал є?
- Так, нам вдалося підібрати гравців під схему головного тренера Кирила Большакова, яка передбачає швидкий баскетбол. Деякі непрофесіонали називають його стрітболом, але це абсолютно невірно. Кожен гравець команди може атакувати з будь-якої дистанції, що доводить висока реалізація триочкових кидків. Можливо, дещо не вистачає міці під кільцем… Втім, кожен обирає свій стиль гри.
 
- На першому етапі плей-офф який суперник, на Ваш погляд, буде бажанішим для підопічних Кирила Большакова?
- Чимало залежатиме від того, яке ми місце посядемо в підсумковій таблиці регулярного чемпіонату. Я б віддав перевагу івано-франківській «Говерлі». Вважаю, що «Будівельник», БК «Донецьк» і «Азовмаш» сильніші. Приміром, маріупольський клуб має великі традиції, досвід виступів на такому рівні, а їх вихід до фіналу Ліги ВТБ уже є високим досягненням. Кияни теж добре зарекомендували себе, дійшовши до чвертьфіналу ЄвроКубка. Донецька команда добре укомплектована, має обізнаного й досвідченого тренера. З цими колективами складніше грати.
 
- Як Ви вважаєте, сам факт виходу до плей-офф може позитивно вплинути на настрій гравців «Ферро-ЗНТУ», стати для них додатковим стимулом?
- Розумієте, для кожного професійного гравця неабияке значення має матеріальний фактор. Головним чином, стимулюються призові місця. Для початку треба пройти чвертьфінал. Ті команди, що не потрапляють до чільного квартету, на цьому сезон завершують, їхні підсумкові місця визначаються за підсумками регулярного чемпіонату, і, природно, легіонери роз’їжджаються по домівках.
 
- Валерію Альбертовичу, будь ласка, кілька слів про найближчий резерв команди.
- Наші дублери непогано виступають у нинішньому сезоні, посідаючи другу сходинку першості молодіжних складів. Однак основне завдання цього колективу – не турнірні досягнення, а підготовка молодих гравців, які вже в наступному сезоні можуть поповнити головну команду клубу. Маю на увазі Івана Тимощука, В’ячеслава Череповського, Максима Козловця, які начебто поруч з «основою», але перехід від юнацького баскетболу в чоловічий чимало залежить від їхньої самовіддачі. Для цього створені всі необхідні умови, й ми розраховуємо на цих хлопців.
 
- Якими проблемами, окрім поточних, переймається керівництво клубу?
- Головна – розвиток інфраструктури клубу. Нам хочеться, щоб зал, у якому грає команда, вміщував більше глядачів. Влітку планувалося облаштувати трибуни на балконах Палацу спорту ВАТ «ЗАБ», але це – півзахід, який незначно б збільшив кількість місць, хоча зал став би затишнішим. Та через кризу не вдалося втілити задумане в реальність. Якби в нашому розпорядженні була сучасна спортивна споруда, ми проводили б серйозну роботу щодо розширення кола прихильників команди, касовий збір був би більшим, а головне – ми тоді б отримали можливість залучення до співпраці з клубом додаткових спонсорів. У нас є задумки щодо великих маркетингових заходів, які передбачають співробітництво команди й окремих гравців з бізнес-структурами, але, запросивши на матчі «Ферро-ЗНТУ» зацікавлених осіб, ми не здатні створити для них належні умови. А між іншим, з усіх ігрових видів спорту, які культивуються в Запоріжжі, чоловічий баскетбол сьогодні користується найбільшою популярністю.
 
- І чимала заслуга в цьому головного спонсора клубу — ВАТ «Запорізький завод феросплавів»?
- Безумовно! Голова правління підприємства Павло Олександрович Кравченко приділяє велику увагу команді. Він намагається відвідувати більшість матчів, цікавиться результатами, радіє перемогам «Ферро-ЗНТУ», переживає, коли нас переслідують невдачі. Ми дорожимо нашим спонсором, але хотілося б мати ще кілька, хай не таких потужних як ВАТ «ЗЗФ». За бажання можна досягти обопільної зацікавленості. Як приклад наведу туристичну фірму «Вітан Тревел», яку очолює Олександр Суркіс. Її допомога виражається не фінансово, а, приміром, із вирішенням усіх питань, пов’язаних з нашим виїздом на єврокубковий матч до Португалії, забезпеченням авіаквитками наших легіонерів. Ми прагнемо створити навколо клубу широке коло людей, які фанатично люблять баскетбол і в міру можливостей допомагатимуть клубу. Ми готові зустрітися з потенційними спонсорами й обговорити умови майбутнього співробітництва. Наш контактний телефон – 220-06-16.
 
- А яку допомогу клуб отримує від владних структур, зокрема, обласного центру?
- Коли відбулися чергові вибори до органів місцевої влади, новообраний мер Запоріжжя Олександр Сін збирався зустрітися з керівниками клубів з ігрових видів спорту, але ця зустріч і досі не відбулася. Ще під час міжсезоння ми вели переговори з секретарем Запорізької міської ради Володимиром Кальцевим і досягли домовленості щодо сприяння у виділенні землі під будівництво нового великого спорткомплексу, звичайно, якщо клуб знайде для цього фінансові можливості. На жаль, сьогодні це нереально. На мою думку, якби міська влада, використовуючи кошти спонсорів, збудувала сучасний Палац ігрових видів спорту, це був би прорив. Тим більше, що Україна подає заявку на проведення Євро-2015, і Запоріжжя, враховуючи тутешню популярність баскетболу, могло б стати одним із міст, що прийматимуть чемпіонат континенту. Існуючий Палац спорту «Юність» у тому стані, в якому він нині знаходиться, не відповідає своєму призначенню, і, якщо повести туди інспектора ФІБА, над нами довго сміятимуться. До того ж мінімальна вимога для залів, де проходитимуть матчі першого етапу чемпіонату Європи, –7000 місць. Ми тільки можемо мріяти про ті умови для тренувань і проведення ігор, які мають баскетболісти южненського «Хіміка». Наші ж гравці взимку тренувалися в залі, де температура не перевищувала 12 градусів (і це при тому, що ми зробили утеплення споруди). Муніципалітет має піклуватися про розвиток спорту, аби потім не довелося констатувати зростання в місті наркоманії, алкоголізму та злочинності.
 
- До речі, яку роботу проводить очолюваний Вами клуб з прихильниками команди?
- Ми забезпечуємо їх квитками на виїзні матчі за участю «Ферро-ЗНТУ», сприятимемо їхній поїздці до Харкова, на Матч Зірок, придбанню путівок до Литви, де відбудеться фінальна частина чемпіонату Європи-2011 (проїзд зі Львова, тижневе перебування в Прибалтиці з відвідуванням матчів коштуватиме 660 євро).
 
- Наостанок нашої розмови хотілося б почути про віддалену перспективу клубу.
- Останніми роками наш клуб приділяє велику увагу дитячому баскетболу. Є гарні, перспективні хлопці, які непогано виступають у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі. СДЮШОР № 12, навіть за відсутності власної бази, нормально працює на команду, і ми плануємо, що через 4-5 років дублюючий склад буде максимально укомплектований її випускниками, а вже звідти матиме поповнення й основна команда. До речі, у 90-х роках минулого століття «Ферро» було як мінімум на 50 відсотків укомплектоване вихованцями запорізького баскетболу. Ми прагнемо повернутися до цієї практики, і, якщо сьогодні малюнок гри визначають іноземці, то надалі ми хочемо мінімізувати їхню кількість у команді. Якщо запрошувати легіонерів, то не більше двох-трьох, до того ж дійсно високого рівня. Досвід «Кривбасбаскету» доводить, що за критичних обставин і виключно український склад може давати пристойні результати. Однак виховати гідних гравців без нормальної навчально-тренувальної бази неможливо (шкільні зали проблеми не вирішують).

superleague.ua