Желько Лукаич: "Уверен, что мои игроки думают также, как и я"

11-го травня, БК “Політехніка-Галичина” виїзним матчем проти запорізького “Ферро-ЗНТУ” розпочне заключну у цьому сезоні серію матчів. Та не простих, а “бронзових”!

Адже якщо підопічним Желька Лукаїча вдасться здобути чотири перемоги над командою Кирила Большакова, то “леви” зможуть значно покращити своє досягнення у регулярному сезоні (за підсумками чемпіонату “зелено-білі” стали п’ятими).

Нагадаємо, у ході сезону галичани двічі перемагали запоріжців (93:88 та 90:91) і одного разу поступилися (87:62).

Напередодні старту серії, прес-служба клубу поспілкувалася з головним тренером команди Жельком Лукаїчем.

- Жельку, серія матчів за третє місце між вашою командою та «Ферро-ЗНТУ» дещо змістилася в часі – ігри перенесли, вони почнуться трохи швидше, ніж планувалося перед тим. Це не поламало Вам графіків підготовки?

- Ні, великої проблеми у цьому нема. Як на мене, це навіть добре – розпочати серію швидше. Адже довге очікування початку матчів навряд чи дуже корисне. Тим більше, обидві команди вже давно завершили свої півфінальні серії з однаковим рахунком 0-4. А тому цілком можуть приступати до своїх протистоянь. Мабуть, у зв’язку з перенесенням ігор більше проблем виникло не так у команди, як у її начальника, який змушений був швидко купувати квитки, замовляти готель, домовлятися про тренування (сміється). А нам до такого форс-мажору не звикати. Завжди готові знятися з місця та вирушити в дорогу!

- Чи всі гравці у строю?

- Усі, крім молодого Дениса Тютюнника, який лікується після травми. Але він все ж із нами! Я вважаю, що гравцеві, який лише розпочинає шлях на професійній арені завжди дуже корисно бути присутнім на таких важливих іграх своєї команди. Побачити завтрашню гру для нього буде майже так само корисно, як взяти у ній участь!

- Після першої гри з “Будівельником” журналісти та уболівальники говорили, що, можливо, з київським клубом “Політехніці-Галичині” варто було спробувати грати таким самим складом, як і з южненським “Хіміком” – тобто, без Даррела Мітчелла, який тоді лише завершив курс реабілітації після травми. Адже за відсутності одного з лідерів, команда дещо перебудувала гру, почала діяти більше командно. А це, своєю чергою, стало однією із запорук успіху…

- Насамперед слід сказати, що “Будівельник” та “Хімік” – це абсолютно різні команди. І від цієї різниці дуже залежало те, наскільки ми в іграх із цими суперниками могли показати свою гру! “Будівельник” і зараз, як на мене, найбільший фаворит чемпіонату, який, скоріш за все, візьме “золото”.

А щодо того, що говорять інші, то я завжди відповідаю, що бачу баскетбол із дещо іншого ракурсу. Звідти мені очевидно: якщо гравець став найрезультативнішим у грі проти такого сильного суперника, як київський клуб, то він точно мав виходити того вечора на паркет! Тобто, Даррел довів, що він є гравцем того рівня, на якому стоять баскетболісти “Будівельника”! До речі, грав він ще не на всі сто відновившись після травми! І дуже добре, що такий класний гравець був і є лідером саме нашої команди!

Впевнений, що якби Мітчелл грав з “Хіміком”, ми зіграли би ще краще!

- Жельку, у регулярному чемпіонаті ваша команда двічі обіграла “Ферро”, та одного разу поступилася…

- Ми програли тому, що зустрічалися з сильним суперником, у складі якого є сильні гравці.

Не варто дивитися на результати окремо взятих матчів, слід зважати на загальний підсумок. Як ви знаєте, цього року ми вже не опустимося нижче високого четвертого місця та навіть можемо стати третіми! Коли львівський клуб досягав такого успіху, не згадають навіть найпалкіші уболівальники!

- Багатьох уболівальників цікавить, чому не грає Денис Іванов? Він є у команді, бере участь у тренувальному процесі, але отримує дуже мало ігрового часу.

- Денис не дуже вписується у мою філософію баскетболу. Тим більше, що на його позиції мої настанови краще може виконувати інший баскетболіст. Так, багато кому здається, що Денис колись грав на високому рівні, а зараз незаслужено сидить на лаві. Але для того я й тренер, щоб дивитися, в яких кондиціях гравець перебуває саме зараз та чи варто йому довіряти втілення тих чи інших моїх ідей, завдань. Я б на вашому місці спитав радше чому шанс отримує Тютюнник, а не чому не грає той чи інший гравець… Приблизно так само можна спитати чому не грає Зубрицький, скажімо…

Як тренер, я повинен задіювати лише найкращі ресурси, які маю у команді для досягнення результату! Ми ж, повторюся, наразі здобули непоганий результат… Подивіться, у спорті часто буває, що у команді є багато сильних виконавців, вони отримують дуже високі зарплати, але при цьому практично не виходять на поле. Таке трапляється тому, що тренерові вдається виконувати поставлені завдання з іншими виконавцями. Зрештою, хтось мусить бути в запасі та своєю роботою доводити, що гідний місця у складі. Якщо хочете, прийдіть на тренування, подивіться. Все побачите самі. Якраз на тренуваннях я й вирішую, хто гратиме, а хто – ні.

- Голоний тренер “Ферро-ЗНТУ” Кирило Большаков сказав, що завтра, та й у серії загалом, дуже велику роль відіграватиме мотивація гравців: чи захочуть вони грати, а чи їхати додому. “Політехніку-Галичину” називають найдисциплінованішою командою. Вам і цього разу вдалося правильно налаштувати своїх гравців на бій?

- У нас все нормально у цьому плані! Хлопці добре налаштовані. Вони справді дуже дисципліновано підходять до майбутніх ігор! У мене нема жодного такого баскетболіста, який сказав би, що втомився і хоче якомога швидше додому. Ні! Всі тренуються з думкою про ще одну серію матчів.

Попри те, що “Ферро” – дуже сильна команда, у якій багато висококласних гравців, (я навіть назвав би їх фаворитами пари), ми все ж спробуємо показати наш баскетбол та поборотися завдяки цьому за третє місце. Якщо ж станеться, що переможуть вони, - привітаю з перемогою та відразу ж думатиму, як зробити так, щоб вже у наступному сезоні ми показали ще кращий результат, аніж у цьому.

- “Ферро” вже чотири рази грало за третє місце і двічі здобувало “бронзові” медалі. Мабуть, цього сезону вони хотіли покращити своє ж досягнення, а тому розчаровані тим, що не потрапили до фіналу. “Політехніка” ж, як Ви кажете, вже віддавна дуже спрагла місця на п’єдесталі! Як ви відчуваєте, у кого більше бажання взяти нагороди?

- Якщо той чи інший спортсмен – професіонал, то він завжди матиме мотивацію на більше досягнення, вище місце. Я впевнений, мої гравці думають точно так само, як я!

Зрештою, те, у кого краща команда, хто краще підготувався, можна буде сказати лише після гри. А перед матчем потрібно думати лише про якнайвищі досягнення!

Источник: bcpg