Желько Лукаич: "Если баскетбол "позовет", с радостью откликнусь"

Цікаво, що новий контракт із клубом Желько Лукаїч підписав за день до своєрідної “круглої” дати – завтра виповниться 14 місяців відтоді, як сербський фахівець очолив 14-ту (останню) станом на ту мить команду Суперліги! Мало це чи багато? Кожен відповість по-різному! Найважливіше ж, що протягом цього періоду Лукаїчеві вдалося вселити баскетбольному Львову надію, що далеко не все втрачено! Це трапилося ще наприкінці минулого сезону. А під кінець поточного чемпіонату наставник і взагалі вивів “Політехніку-Галичину” до плей-офф та має непогані шанси гідно там виступити. А тут, мабуть, уже погодяться чи не всі – такий результат є своєрідним подвигом. Що ж, тим приємнішою стала сьогоднішня новина про новий контракт Лукаїча, та тим більшими стали сподівання уболівальників на наступний сезон!

- Дуже хочу, щоб наступного року ми досягли ще більшого, ніж цього! - розпочав свою розмову із прес-службою клубу Желько Лукаїч. – Зрештою, цей чемпіонат ще триває, і насамперед мусимо думати над тим, як показати якомога кращий результат! Так, ми потрапили у плей-офф, і це вже вагомо, але завжди є прагнення досягнути ще більшого! Саме таке прагнення у мене є щодо цього та наступного сезонів.

- Пропозиція підписати контракт на два роки стала для Вас певною несподіванкою, чи все відбулося закономірно?
- Протягом того часу, що я працюю у клубі, адміністрація мала можливість оцінити якість моєї роботи. Я ж мав нагоду ознайомитися з містом, із тим, як тут все організовано, який зал, люди, які працюють… І от нині ми зійшлися на тому, що працюватимемо й у наступних сезонах. Мені імпонує, що місто має перспективу! Йдеться не лише про баскетбол, звісно! Так, для того, щоб втілити цей потенціал у життя, треба багато працювати. І ми готові докластися до цієї роботи!

- Як би Ви сказали – ви вже виконали завдання на цей сезон чи, власне, виконуєте?
- У спорті завжди є завдання посісти якомога вище місце! Спорт – це великі амбіції та бажання перемогти! Це вже після завершення сезону можна говорити про досягнення команди, про те, що можна було зробити краще!

- А які завдання ставите самі перед собою у найближчому майбутньому?
- Коли вдається створити команду так, як сам цього бажаєш, маєш більше шансів досягнути високої мети. (Звісно, до цієї мети слід рухатися у будь-якому випадку!). От у наступному сезоні дуже хочу створити боєздатний колектив та завоювати якомога вище місце. Таким чином – написати гарну сторінку у спортивній історії міста!

- Чи правда, що Ви хочете працювати також із дублерами “Політехніки-Галичини” та навіть дітьми!?
- Скажу так: якщо баскетбол “покличе”, я завжди радо відгукнусь! Моя основна робота – це перша команда! Але якщо хтось із тренерів звернеться до мене за порадою чи спитає мою думку з того чи іншого питання, я радо поділюся своїми думками, спостереженнями! Я сам працював у баскетбольній школі, а тому чудово розумію, що дітям та молодим гравцям треба допомагати, адже це завтрашній день баскетболу! Відзначу, що у Сербії у цьому плані справи йдуть дещо краще, адже там ледь не в кожному селі є школа баскетболу, у якій може займатися й по 300 дітей та юнаків! Баскетбол у нас - спорт номер один. І це при тому, що якихось 40 років тому про цей вид спорту у нас знали одиниці! Сподіваюся, завдяки високим досягненням "Політехніки-Галичини", а також - майбутньому Чемпіонату Європи - популярність баскетболу зросте як у Львові, так і в Україні!

- Кого із гравців теперішнього складу Ви б залишили у команді на наступний сезон?
- Відповідь на це питання зможу дати після того, як завершимо плей-офф. Ці ігри зараз займають чи не усі мої думки. І саме після них можна буде вести мову про продовження контрактів з тими чи іншими гравцями.

- Ваш контракт закінчиться майже одночасно з початком Євробаскету-2015. Як гадаєте, чи підготуєте за той час кількох гравців для збірної України? Чи, може, хтось уже претендує на місце у головній команді країни?
- Це питання – до тренера національної команди. Якби я був ним, то дав би конкретнішу відповідь. (Усміхається). Я ж можу говорити про свою команду! Для мене головне, щоб мої гравці перебували у якомога кращій формі, приносили користь своїй команді. Але кожен тренер має свою думку. Тому погляди наставників можуть розходитися… Скажу лише, що з українців Леонід Стефанишин проводить гарний сезон, показує добрий баскетбол, а тому має шанс потрапити до збірної України. А вже як вирішить її наставник – побачимо!

- Як Ви плануєте подальшу роботу у клубі? Скажімо, чи тривалим буде міжсезоння?
- Тренер та команда працюють практично постійно! Зрозуміло, що йдеться не лише про роботу в залі! Поза тренувальним процесом багато спілкуюся з колегами, намагаюся постійно бути в курсі баскетбольних справ. Це те, що мені цікаво, а тому довго від баскетболу я не відпочиваю. Тому й не люблю море! (Сміється). Тому й не можу сказати, що комплектація команди розпочнеться, скажімо, у серпні! Творення команди – це такий процес, що не завершується практично ніколи! Мабуть, активно працюватиму над цим питанням вже з наступного після завершення сезону дня.

- У цьому сезоні вам дуже не вистачало ще одного “великого” гравця. Ви багато про це говорили. Чому він так і не з’явився у команді?
- Не може все й завжди бути ідеально! У Сербії я так відповідав журналістам на подібні питання: завжди є дві проблеми! Або маєш багато гравців, а не маєш грошей, щоб їх придбати. Або навпаки – маєш гроші, а немає гравців… От і цього разу ми зіткнулися з проблемою, що гравці, які потенційно могли би поповнити лави “Політехніки-Галичини”, мають контракти з іншими клубами.

- Який вихід? Шукатимете баскетболістів далі чи братимете молодих із дублю?
- І те, й інше! Як я вже казав, намагатимусь знайти гравців, які добре впишуться у команду (селекцію ж ніхто не скасовував!). А також залучатиму молодих. Вже зараз у дублі є кілька перспективних гравців, які мають всі шанси потрапити до основи.

- Чи залишиться Душан Гвоздіч Вашим асистентом. До речі, як його здоров'я?
- Так, я хотів би працювати у парі з Душаном! Він зараз продовжує лікування у Сербії, але з кожним днем справи йдуть краще! Водночас я готовий до того, що одного дня йому запропонують стати головним тренером юніорської збірної Сербії чи якоїсь іншої команди! Буду лише "за"!, якщо він прийме подібну пропозицію! Адже тренер не може завжди бути асистентом! От я також свого часу був помічником тренера, а тепер сам є наставником команди. Це все закономірно!

Источник: bcpg