Кеддрик Мейс: "Мечтаю, чтобы в серии плей-офф мы вышли на "Азовмаш"

Головний диспетчер запорізького БК «Ферро-ЗНТУ» Кеддрік Мейс у багатьох матчах не лише визначає тактику гри команди, а певним чином впливає на кінцевий результат. Тож, безперечно, він є однією з ключових фігур колективу, який прагне закріпитися на п’ятій сходинці таблиці регулярного чемпіонату Суперліги.
 
Головний тренер «Ферро-ЗНТУ» Кирило Большаков відзначає динаміку підвищення рівня майстерності 26-річного американця: «На початку сезону це був один баскетболіст, сьогодні ж – зовсім інший. Раніше йому не часто доводилося грати на позиції першого номера, у складі ж нашої команди він значно додав і в класі, й у організаторських здібностях».
 
В інтерв’ю з іншими журналістами Мейс неодноразово заявляв, що прибув до Запоріжжя, аби разом із «Ферро-ЗНТУ» втрутитися в боротьбу за медалі української першості. Тож прес-служба запорізького клубу в бесіді з ним намагалася з’ясувати, що ж треба зробити для цього.
 
- Кеддріку! Регулярний чемпіонат Суперліги добігає кінця, й тому ціна кожного матчу неймовірно зростає. Якою тобі бачиться розстановка сил в українському баскетболі?
- Рівень українського баскетболу зростає буквально на очах завдяки наявності багатьох сильних клубів. І хоча особисто я жодної з команд-учасниць не боюсь, та все ж на даний момент найсильнішими в чемпіонаті є «Донецьк» і «Будівельник».
 
- У тебе дуже високі індивідуальні статистичні показники. Ти лідируєш серед своїх одноклубників за кількістю результативних передач, у суперечці бомбардирів міцно закріпився на другому місці, за кількістю перехоплень поступаєшся лише двома пунктами Крістіану Бернсу. А от у реалізації дальніх кидків ти попереду капітана команди Олександра Рибалка на 10 пунктів. До речі, що б ти порадив йому як учасникові конкурсу триочкових кидків, який відбуватиметься в Харкові під час «Матчу Зірок»?
- Я не впевнений, що така порада потрібна людині, яка вже святкувала перемогу в подібному конкурсі. Впевнений, що у Сашка все буде гаразд і цього разу.
 
- Поряд з яскравими матчами, в яких твоя майстерність зумовлювала перемоги «Ферро-ЗНТУ», ти інколи демонстрував відверто бліду гру, яка не повністю розкривала твій потенціал як гравця та диспетчера команди. Я розумію, що жодному баскетболісту практично неможливо проводити всі без винятку матчі на високому рівні. Але ж чому так виходить?
- Дійсно, в кожного гравця бувають і злети, і падіння. В моєму випадку перепади відбуваються, в першу чергу, через велику тривалість чемпіонату та щільний календар. Саме через це не завжди вистачає часу для відновлення фізичних і психологічних кондицій. Та попри все, я намагаюся в усіх без винятку матчах показувати все, на що здатний. Звичайно, трапляються й такі матчі, коли мало що виходить.
 
- Який елемент гри зі свого арсеналу ти хотів би обов’язково покращити?
- В першу чергу, хотів би приділити увагу фізичній формі, для чого потрібно якомога більше тренуватися в тренажерному залі. Намагатимусь також покращити кидок. Одним словом, і в майбутньому працюватиму над вдосконаленням майстерності. Мабуть, невипадково вважається, що досконалості немає межі. Врешті-решт, візьмусь за свої ноги, бо сезон тривалий, а травми не оминають мене.
 
- Так, я неодноразово помічав, як тобі дошкуляє та заважає грати травма ноги.
- Щодня ми разом із клубним лікарем Андрієм Семеновим витрачаємо багато часу для мого відновлення після прикрої травми. Відвідую фізіотерапевтичний кабінет, попри те, що вільного часу обмаль: дуже щільний календар ігор. Та все ж намагаюся якомога швидше увійти у тренувальний і змагальний ритм команди. Якби турнірне становище команди дозволяло мені хоча б тиждень перепочити, процес відновлення відбувався б значно швидше та якісніше. Та зараз про це навіть думати не доводиться.
 
- Чи допомагає тобі у грі присутність на трибуні дружини та сина Кеддріка?
- Коли моя родина приходить на домашні матчі, звичайно, це мені дуже допомагає. Мій син дуже захоплюється баскетболом, живе ним, як і я свого часу, з раннього віку. Тож я намагаюся в кожному матчі зіграти якомога краще, бо якщо в мене і в команди в цілому щось не виходить, це позначається й на моєму синові. А я не хочу, щоб він занадто нервував. Хай краще частіше радіє за мене та за «Ферро-ЗНТУ»!
 
- Можливо, я зарано ставлю наступне питання. Чи хотів би ти грати в команді «Ферро-ЗНТУ» в наступному сезоні?
- Спочатку я хотів би чітко зрозуміти – чи потрібен я тут. Та якщо керівництво клубу вийде з пропозицією щодо продовження нашої співпраці, я розгляну її. Для мене це буде стимулом, оскільки я готовий до будь-яких варіантів продовження ігрової кар’єри, і в тому числі, в першу чергу, з «Ферро-ЗНТУ».
 
- Якщо так станеться, що ти продовжиш грати в Запоріжжі і в наступному чемпіонаті, чи буде займатися баскетболом Кеддрік-молодший? І чи буде в такому випадку він навчатися в українській школі?
- В Запоріжжі поки що немає школи з англійською мовою навчання. У всякому випадку, віддавати хлопця до російськомовної школи немає великого сенсу, бо навчання в ній буде проблематичним для Кеддріка. Справа в тому, що вдома ми спілкуємося з ним виключно англійською мовою. Швидше за все, він продовжуватиме навчання в дистанційному форматі в американській школі. Що стосується баскетболу, то, якщо ми влітку повернемося до Запоріжжя, безумовно, я хотів би віддати Кеддріка до якоїсь спортивної школи, щоб він регулярно тренувався, а не сидів вдома без діла.
 
- Та повернімося до сьогодення. Яку команду ти хотів би бачити суперником «Ферро-ЗНТУ» на першій стадії плей-офф?
- Швидше за все, нам доведеться зустрітися з «Говерлою» або «Азовмашем». Особисто мені хотілося б вийти на маріупольців. Тоді б ми мали нагоду розквитатися з ними за всі неприємності, що супроводжували матчі між нами.

superleague.ua