Саша Обрадович: "Сейчас я полностью погружен в баскетбол"

Головний тренер БК «Донецьк» Саша Обрадовіч продовжує свій блог. Новини, емоції, враження, аналітика – все це і не тільки у блозі відомого баскетбольного фахівця.
 
Блог на прохання самого Саші носить інтерактивний характер – сербський фахівець відповідає на запитання, які йому задають уболівальники.
 
Нагадуємо, що автори найцікавіших запитань отримають сувеніри від наставника донецьких «тигрів». Нові запитання задавайте в коментарях до даної новини.
 
Саша Обрадовіч:
Почну з того, що останнім часом команду переслідували різні проблеми – травми, проведення домашніх матчів у Маріуполі, внаслідок чого з початку січня ми ніяк не могли знайти свою гру. Тому ритм, який ми набрали на початку чемпіонату, було втрачено, а команда грала досить нестабільно. Водночас, те, що ми зараз перебуваємо на першому місці в турнірній таблиці – це стрибок вище голови, адже мало хто очікував, що це буде можливо. Якби мене попросили оцінити сезон зараз, я б сказав, що задоволений. Люди, які розуміють ситуацію, зі мною погодяться.
 
Крім того, хотілося б торкнутися призначення Майка Фрателло головним тренером національної збірної України. Вважаю, що Федерація зробила вдалий хід, домовившись із таким відомим фахівцем, людиною рівня Залу Слави. Звісно ж, без знання ситуації в країні та менталітету гравців йому буде нелегко. Адже для того, щоб приймати оптимальні рішення, треба жити в країні, збірну якої тренуєш, але у Фрателло є величезний досвід. Навіть працюючи коментатором, не можна провести гру, не підготувавшись до неї, не можна просто щось розповісти. Це означає, що він у тренерському тонусі і не втрачає нитки гри. Буде дуже цікаво поспостерігати за тим, як його американське розуміння баскетболу вплине на українських гравців. Цікаво буде подивитися й на те, як гравці зможуть із ним спрацюватися.
 
Що ж, а тепер перейдімо до запитань, які накопичилися з часу останнього запису у блозі.
 
- В мене унікальне запитання, вірніше прохання: віддайте В’ячеслава Кравцова «Азовмашу». І взагалі, скажіть кілька слів про нього – чи є в нього велике майбутнє в баскетболі? Чи може він пробитися в НБА, як Печеров?
- Що стосується Печерова, то мені здається, він в НБА був не надто щасливий. З приводу Кравцова – йому слід набирати фізичну міць. Також потрібно працювати над розвитком баскетбольного інтелекту. Одним словом, треба працювати та працювати.
 
- Сашо, будьте ласкаві, скажіть, що Ви думаєте про систему тренувань Better Basketball? Мені здається, що в загальне користування на відео не завжди подається логічна інформація. Вони зумисне це роблять, щоб талановитому тренерові було над чим поміркувати?
- Я добре знаю цю систему. Я привіз її сюди й поділився нею з тренерським штабом «Києва» та гравцями. Мені здається, що це важливо на будь-якому рівні, і з цією системою будь-який тренер покращить свою кваліфікацію. Що стосується пояснень – то вони досить вичерпні, а от деталі щодо того, що, коли і як робити, тобто власне методику кожному потрібно розробити самостійно. Деякі вправи вам підійдуть, деякі ні. Це всього лише початковий крок у становленні тренерської філософії. Я сам конспектував всі тренування з 2000 року до 2006. Багато що з того я використав, багато що – ні. Це залежало від моїх команд і людей, з якими я працював. Але всі речі з Better Basketball потрібно знати й уміти про них розповісти, навіть якщо тебе розбудять посеред ночі.
 
- Я знаю, що Ви колекціонуєте антикваріат і картини сучасних художників. Яке полотно найдорожче особисто для Вас і було найбільш дорогим для Вашого гаманця?
- Не хочу говорити про ціни, але вони були дуже дорогими. Можу сказати, що я втратив інтерес до картин і продав усю свою колекцію років 10 тому, залишивши лише декілька полотен. Зараз я повністю занурений у баскетбол. Я постійно аналізую наші ігри, а також ігри Євроліги та ЄвроКубка. Мені це дуже допомагає в тренерському розвитку.
 
- Сашо, Ви завжди виглядаєте дуже стильно. Уявімо, що Ви з дружиною збираєтеся піти відзначати якусь дату. Що Ви одягнете, в який ресторан поведете дружину, і яке замовите вино?
- Ми з дружиною дуже багато уваги приділяємо нашому одягу. Два роки життя в Італії тільки додали бажання бути стильним у всьому. Можна сказати, що купівля гарного одягу та походи в різні ресторани – це мої нинішні хобі. По мені, можливо, й не скажеш, але я дуже люблю різноманітну їжу. Якщо живу на морі – налягаю на рибу, зараз надаю перевагу м'ясу. З вин полюбляю італійське Brunello.
 
- В суботу Ви будете святкувати день народження. Який подарунок хочете отримати понад усе?
- Він у мене на руці. Я був дуже вражений цим подарунком. Президент клубу Сергій (Дядечко) подарував мені годинник. Чесно кажучи, я був шокований, оскільки подарунок не з дешевих, але, в той же час, для мене це дуже важливо, тому що означає, що він має повагу до того, що і як я роблю.
 
- Сашо, ми всі звикли бачити Вас лисим, але коли Ви були гравцем, мали довге волосся. Коли й чому вирішили змінити імідж?
- Перш за все, у мене не було особливо довгого волосся. А чому поголився – біологічні причини. Почав лисіти й одного разу разом із Сашею Джорджевічем, моїм товаришем по збірній і одним з кращих захисників Європи всіх часів, ми обстригли один одного. Спочатку залишали два міліметра, потім один, потім і зовсім поголилися.
 
- У Вас була суперуспішна кар'єра гравця, напевно суми в контрактах теж фігурували такі, що голова могла піти обертом. Яку найдорожчу покупку Ви дозволили собі зробити в ті часи?
- Коли ти молодий – хочеш здійснити всі свої мрії. Серед них були будинок і квартира. Але одну річ я ніколи не забуду. Коли я грав у Берліні, купив собі Мерседес SL, у якого було близько 400 кінських сил. Таких машин було лише дві в Берліні. Вона була не нова, нова б коштувала 260 тисяч німецьких марок, але й ця виявилася недешевою. Це була машина-мрія, це була найкраща машина в моєму житті! Потім це захоплення минуло, як минуло й захоплення живописом. Я їжджу на хороших машинах, але зараз стільки грошей на автомобіль не витратив би. Хоча в той час я повинен був це зробити, і зараз я щасливий, що так і сталося.
 
- Сербські фани до нестями люблять гравців своїх клубів, але з такою ж агресією ставляться до баскетболістів клубів-конкурентів. Я чув, що гравцям «Црвени Зірки» боси клубу навіть наймали security. А у Вас були власні охоронці?
- Одного-єдиного разу в мене були охоронці, коли я грав за Берлін у Загребі під час війни в Югославії. Мені тоді дали двох «бодігардів». Пам'ятаю, що всю гру вболівальники на мене в буквальному сенсі плювали. Зараз я спокійно до цього ставлюся, думаю, що це було відображенням ситуації в країні.
 
- БК «Донецьк», як можна помітити, останнім часом здобуває свої перемоги у, досить-таки, напружених кінцівках. Така тенденція простежується і протягом усього сезону. Як Ви вважаєте, саме це не дає команді перед наступними матчами розслабитися?
- Звичайно, важкі кінцівки спустошують. Хоча спустошити можуть і легкі перемоги, як приклад – досить комфортна перемога над «Азотом» і програш Кривому Рогу відразу після цього.
 
- Також хотілося б поставити запитання: чи чули Ви про молодого українського захисника Сергія Гладира, як Ви можете прокоментувати його гру, і чи має він достатній потенціал, щоб потрапити до складу команди НБА?
- Звісно ж, я знаю, хто такий Сергій Гладир, адже він був зіркою «Миколаєва», коли я тренував «Київ». Зараз за ним не слідкую, але з того, що помітив тоді – він чудовий «шутер». Йому також потрібно багато працювати та розвиватися.
 
- Поясніть один нюанс Вашої тактики. Вам не соромно за той же БК «Київ», який Ви тренували, що нормальні мужики набирали в матчі менше очок, ніж, скажімо, клуби Російської жіночої баскетбольної ліги? Що це за така хитра стратегія набирати в матчі по 50 очок? Все зрозуміло, результат, звичайно, штука важлива, але Ваш клуб грає не для себе і не для Вас, а, в першу чергу, для людей, які віддали свої гроші і хочуть за них щось побачити й отримати задоволення.
- Це чергова провокація. Нехай людина подивиться статистику і побачить, що ми (БК «Донецьк») на 3-му місці за результативністю (в чемпіонаті Суперліги).
 
- Де (зал) і з ким (команда) Вам найважче грати?
- В нинішньому сезоні вгадати не складно. Зал у Кривому Розі якийсь проклятий для нас. Ми програли там двічі.
 

superleague.ua