Максим Ившин: "Мне нужно игровое время"

Баскетбол, як карти: грати вміють мільйони, а справжніми майстрами стають одиниці. В свою чергу, в рукаві знаного майстра має буди бодай один джокер. Якщо проводити паралелі з «Черкаськими Мавпами», то такою фігурою в розподіл сил колективу Йовіци Арсіча в новому сезоні може стати український бігмен – Максим Івшин. Після одного з тренувань ми поговорили з новачком команди про його бачення нового сезону.

– Максиме, в першу чергу, раді вітати тебе в Черкасах. Довго роздумував над пропозицією від «Черкаських Мавп»?

– В це міжсезоння було багато різноманітних пропозицій, одна з таких надійшла від тренерського штабу «Черкаських Мавп». Зупинився на цьому варіанті з кількох причин. По-перше, це завжди команда з амбіціями, по-друге, я думаю, тут в мене буде вдосталь ігрового часу, а це те, що мені зараз вкрай необхідно. В Маріуполі мені довелося більшість часу проводити на лавці запасних і, ще трохи посидівши, я міг би взагалі не заграти, а з цим переходом я бачу свої перспективи. Думаю, в Черкасах мені вдасться показати більш якісний баскетбол, ніж в «Азовмаші».

– В кожному сезоні в тебе було кілька матчів, де ти показував непогану статистику. Як вважаєш,чому ці показники були не стабільними?

– Стабільність приходить лише за умов постійної практики, коли ти відчуваєш довіру тренера. Неймовірно важко щось зробити, коли тобі тренер дає хвилину-півтори. Ви можете уявити, як за цей відрізок часу можна себе проявити і щось показати?! Звісно, я стараюся, але це не завжди виходить.

– Як можеш оцінити минулий сезон?

– Для мене він був невдалим. Я майже не мав ігрової практики і, як результат, не мав можливості продемонструвати, на що я здатен. В команді робилася більше ставка на легіонерів, яким тренер значно більше довіряв. Хоча, якщо є результат, довіра, думаю, виправдана. Ми зайняли друге місце, але могли і опуститися нижче. Приміром, якби потрапили у півфіналі не на «Будівельник», а на «ФЕРРО», пройти далі було б вкрай важко. А для себе, я повторюсь, той сезон можу назвати невдалим. Але я все ж дуже вдячний «Азовмашу», який для мене став першим клубом і своєрідною баскетбольною школою.

– Максима Івшина можна асоціювати з «Азовмашем», адже там ти провів більшу частину своєї кар’єри, але був ще й «Будівельник», була й «Полтава» і дитячий баскетбол. Розкажи, як починав грати?

– Все починалося в Дніпропетровську. Починав займатися я в Кирила Большакова. в шкільному віці я і сім хлопців з тієї команди потрапили в «Азовмаш». У нас був гарний колектив і вийшов неймовірний «злет». Перший рік ми грали в чемпіонаті юнацької ліги, яку виграли по своєму віку, потім ми грали в Першій лізі, яку також виграли, а ще через сезон виграли й Вищу лігу, після цього був створений СК «Маріуполь», де майже весь цей склад грав у Суперлізі.

– Ти пригадав про виграш Вищої ліги. Тоді в 2005-му «Азовмаш-2» боровся за золото саме з «Черкаськими Мавпами» і в результаті обидві команди вибороли право грати в Суперлізі. Пам’ятаєш щось про це протистояння?

– О, так. Це було дуже принципово. Особливо мені запам’яталася остання напружена гра в Черкасах. Тоді ми ще грали в іншому залі (ПС «Фотоприлад»). Пам’ятаю дуже палку підтримку місцевих фанів, гул в невеличкому залі стояв просто страшенний. В тій грі ми виграли на останніх секундах – і вийшли в Суперлігу. Після цього матчу ми реально втікали. Пам’ятаю ми вибігли із залу в роздягальню, вхопили сумки, навіть не переодягаючись побігли через чорний вихід в автобус, бо думали, що так просто нас не випустять.

– Поки що в «Черкаських Мавпи» лише формується склад на наступний сезон, але все ж, як вважаєш, які завдання твоя команда ставитиме на наступний сезон?

– Я переконаний, що тут буде дуже добра команда, вже зараз вимальовується непоганий склад, думаю, його підсилять ще якісними легіонерами і тоді можна буде ставити вагомі завдання. Поки що про завдання нам не говорили, але, я думаю, як мінімум, ми маємо вийти в плей-оф.

– Після тренувань в Черкасах чим займаєшся?

– Здебільшого відпочиваю, у нас по два тренування в день, тому втома певна є. Загалом, моє найбільше хобі – це моя сім’я. В мене є дружина та маленька дитина, якій півтора року, тому весь вільний час проводжу з нею. Зараз поки що родина не зі мною, тому переважно вільний час проводжу біля комп’ютера і телевізора, дивлюсь баскетбол на Олімпіаді. Щодо інших видів спорту, то більше приділяю увагу плаванню та легкій атлетиці, чомусь інші ігрові види спорту абсолютно не цікаві, приміром, футбол для мене взагалі не має ніякого значення.

mavpabasket.com