Марко Любичич: "Ради результата сделаю все, что от меня зависит"

Не зважаючи на спеку в Україні, «Черкаські Мавпи» набирають оберти у своєму тренувальному процесі. Після чергового тренувального дня «Черкаських Мавп» ми поспілкувалися з новобранцем нашої команди – Марко Любічічем, який повідав про свою кар’єру, враження від Черкас та розказав про власні амбіції.

- Марко, розкажи як довго ти знайомий з тренером «Черкаських Мавап» - Йовіцою Арсічем?

– Свою професійну кар’єру я почав в місті Новий Сад. А баскетболом, як і більшість моїх одноліток, почав займатися дуже рано, сталося це десь в сім років. З Арсічем я познайомився, коли мені було шістнадцять років. Я потрапив у «Лавові-63», де Арсіч був головним тренером, він мені запам’ятався як хороший тренер, радий, що в цьому сезоні також буду грати під його опікою. Переконаний, що в цьому сезоні ми зможемо досягнути високого результату.

– Два роки тому ти був визнаний «MVP» чемпіонату Сербії, граючи за скромний «Металац». Як тобі це вдалося зробити?

– То був гарний сезон для нас. Результат складається з багатьох дрібниць. В тому чемпіонаті всі ці складові зіграли на нашу користь. У нас був класний мікроклімат, якіний тренер і перспективні гравці, для більшості з яких той сезон був кроком вперед. За кількістю набраних очок та результативних передач я був кращим в лізі. Завдячуючи цьому результату, мене запросив до студентської збірної Лука Поповіч. Завершив «Металац» чемпіонати на високому для себе, 6-му, місці, яке давало право грати в різних європейських турнірах, але ця команда не зіграла навіть в Адріатичній лізі, бо в клубі виникли серйозні проблем із фінансуванням. Зважаючи на це, багато гравців полишило команду.

– На Універсіаді 2011 ти став чемпіоном. Як раділи цьому?

– На подібних турнірах Сербія завжди серед фаворитів. Зрозуміло, що виграти означає довести щось собі та всьому Світові, що ти чогось вартуєш. Виступ на Універсіаді для мене став піком дуже вдалого сезону. Звісно, цей результат посприяв і моїй кар’єрі, до мене надходило чимало пропозицій з різних команд.

– Не зважаючи на гарний виступ в студентській команді, в національну збірну ти не потрапив. Ти думаєш це тому, що на твоїй позиції грає Теодосіч?

– За великим рахунком – так. У збірній Сербії дуже серйозна конкуренція. Теодосіч виконує такі ж функції, як і я. Зрозуміло, що він – гравець екстракласу. Також Івковіч запрошує Марковіча, який дуже переконливо виглядав у складі «Бенетона» та «Валенсії». Зараз я розумію, що також маю шанс. Потрібно ним скористатися, можливо, в цьому сезоні мені вдасться себе добре проявити в Черкасах.

– Що знав про українську Суперлігу?

– Знаю, що це дуже якісний український чемпіонат, де виступає чимало вихідців з колишньої Югославії. Особливо багато про країну і чемпіонат мені розповідав Саша Васільєвіч, з яким ми минулого сезону грали в одній команді. Також я знаю багатьох гравців, які грали в Черкасах і розповідали мені про тутешні умови. Це: Пуповіч, Драгойловіч, Коядіновіч і Кольєвіч. Всі говорять про постійний розвиток Суперліги і я думаю, що на данному етапі її рівень вищий від чемпіонату Греції, де я грав у минулому сезоні.

– Ти згадав про Грецію, де твій «Ікарос» показав ненайкращий результат. Як думаєш, в чому була проблема?

– Ми жахливо розпочали сезон. У нас була дуже погана атмосфера в середині команди, чимало було непорозумінь через поведінку американських легіонерів, а тренер, на мою думку, втратив контроль над ситуацією. Якщо взяти наших гравців як окремих виконавців, то в нас був дуже сильний склад, але одним потужним коллективом ми стати не могли. Після того, як прийшов новий тренер, команда заграла інакше, в нас з’явилася необхідна «хімія» в середині колективу. Про себе так само можу сказати, що я серйозно додав у другій половині чемпіонату. В сезоні ми посіли невисоке дев’яте місце, але для свого розвитку грецька практика мала дуже важливе значення. Я мав можливість грати проти найкращих команд Європи, таких, як: «Олімпіакос» та «Панатінайкос».

– Як тобі Черкаси?

– Про «Черкаські Мавпи» я чув і до цього, адже команда свого часу виступала в Єврокубках. Мені багато про Черкаси розповідали друзі і знайомі, які грали тут. Також тут дуже симпатичні дівчата, про це мені також говорили, особливо Кольєвіч (сміється). Знаю, що в минулому сезоні команда не зуміла розкрити весь свій потенціал, сподіваюся, в цьому чемпіонаті нам це вдасться зробити. Принаймні, все, що залежатиме від мене я зроблю, обіцяю.