Сергей Алферов: "Хочу доказать, что могу играть намного лучше"

Політехніка-Галичина» підписала контракт зі ще одним гравцем, який захищав кольори львівської команди в уже минулому для неї сезоні - з Сергієм Алфьоровим. Він поділився з прес-службою клубу своїми враженнями від виступів за Львів. Також Сергій розповів, чому вирішив залишитись у «Політехніці-Галичині» і чого очікує від наступних головних змагань України з баскетболу.

- Я зараз удома, в Дніпропетровську, - розпочав Сергій Алфьоров та жартома додав: - Байдики б’ю, якщо так можна сказати. Насправді ж дрібні побутові проблеми вирішую. Чесно кажучи, мені це навіть подобається…
От тільки погода у нас зіпсувалась. Зранку хотів піти побігати трохи надворі, але передумав. Увечері планую з друзями зустрітись й піти з ними потренуватись до мого рідного залу - того, де я починав займатись баскетболом, у якому працює мій перший тренер.

- До речі, про зал. Під час міжсезоння журналісти часто питають спортсменів, як вони підтримують форму. Ти намагаєшся залишатися в тонусі завдяки походам до свого рідного залу?
- Виходить, так. Але зараз я не тренуюсь надто напружено. До початку наступного сезону ще доволі багато часу, тому намагаюсь якнайбільше відпочивати. Для того, щоб краще почуватися бігаю невеликі кроси, роблю вправи. Звісно, вже зовсім скоро – десь за місяць, я почну збільшувати навантаження, інтенсивніше готуватимусь до передсезонних зборів.

- Сергію, ти – один з тих гравців, які провели цілий сезон у «Політехніці-Галичині». Поділись, будь ласка, своїми враженнями від цього, далеко не найкращого, періоду в історії команди?
- Сезон справді видався доволі складним. Зміна трьох тренерів, ротація великої кількості баскетболістів... Кожен тренер має свій підхід, розставляє свої акценти, кожен чогось вимагає від гравців. Доводилося пристосовуватися до цього. На такі підлаштування йшло доволі багато часу. На щастя, тренер, який прийшов останнім – Желько Лукаїч, довів, що ми можемо показувати добрий баскетбол. А головне – перемагати. Шкода тільки, що до приходу Лукаїча команда втратила багато своїх перемог, а тому залишилась на останньому місці. Прикро й те, що вже з Желько ми в останній грі втратили нагоду хоча б піднятися на сходинку вище у турнірній таблиці.

- Чи погоджуєшся ти з тим, що саме з Желько Лукаїчем команда, як кажуть, знайшла свою гру?
- З цим тренером гра у нас змінилась. Ставлення гравців до тренувань також стало іншим, ми стали працювати по-іншому. Звісно, за такий короткий період Желько Лукаїчу було важко змінити щось кардинально, сповна розкрити весь потенціал «Політехніки-Галичини». Попри все, він зробив важливі зрушення! Команда повірила, що може перемагати.

- Що саме помінялося з приходом Лукаїча? Він наголошував на технічних, тактичних моментах, чи просто більше мотивував гравців?
- Йому вдавалося краще мотивувати нас. Хлопці стали грати самовідданіше. Якщо у нас раніше були якісь непорозуміння, недомовки, він ці моменти намагався викорінити і зробити так, щоб уся команда думала однаково.

- А хто став головним ініціатором того, що ти залишився в команді на ще один сезон? Желько Лукаїч чи керівництво клубу?
- По закінченні сезону я мав розмову з директором клубу, Кирилом Погостінським. Він сказав, що хотів би залишити мене в команді. Я відповів, що не проти. А далі цим питанням займався мій агент, який і узгоджував усі нюанси.
З радістю залишуся в команді! Насамперед тому, що хочу довести: можу грати краще і приносити користь команді. А також тому, що, як уже казав, наш тренер – фахівець високого класу і я хочу й мушу ще багато чого у нього навчитися.

- Якщо залишаєшся, значить віриш в успішніший виступ команди в наступному сезоні?
- Якщо все піде так, як планує наставник команди, і йому вдасться створити боєздатний колектив, тоді ми просто мусимо показати набагато якісніший баскетбол, аніж у сезоні 2011/2012.

- Попри все, які позитивні моменти з минулого сезону ти можеш назвати?
- Цікаво, що часта зміна тренерів – це, з одного боку, проблема, а з іншого – велика школа. Адже у кожного – Базелевського, Вороніна, Лукаїча – було і є чого повчитися. Мені здається, що кожен баскетболіст, працюючи з різними тренерами, відкриває для себе щось нове.
Приємно також було, що наприкінці ми видали серію перемог. Завжди радісно бачити, що важка робота, яку команда виконувала на тренуваннях, не пішла намарне.
А ще мені дуже сподобалось місто Львів.

- Сергію, ти не єдиний гравець з попереднього складу команди, який підписав контракт з клубом. Також це зробив Владан Вукосавлєвіч. Тебе тішить, що знову гратимеш з ним.
- Так, це дуже добре! Владан – сильний гравець. Цього року вперше з’явився в Україні й відразу гучно заявив про себе. Я знаю, що були й інші клуби, які хотіли підписати з ним контракт, але він залишився у Львові. З таким партнером дуже приємно грати, адже він може і добрий заслон поставити, і момент створити, і вирішити долю цього моменту. Центровий – це завжди один з ключових гравців у команді. Тому можна сказати, що широкі плечі Владана будуть опорою для всіх інших хлопців, які в наступному сезоні прийдуть у «Політехніку-Галичину».

- Чи стали ви справжніми друзями?
- Усі хлопці спілкувались нормально, колектив був хороший. Та й досі ми підтримуємо стосунки. З тим же Владаном та й з усіма іноземцями.

- А чи може вплинути на атмосферу в команді те, що у новому сезоні регламент скоріш за все не вимагатиме обов’язкової присутності на майданчику бодай одного українця. Якщо тренер матиме змогу випускати лише легіонерів, то чи не стане надміру жорстка конкуренція з ними на заваді дружнім стосункам?
- Здорова конкуренція у команді була та буде завжди. Ще ніхто й ніколи не отримував місце у складі просто так. Тим більше, у такого тренера, як Лукаїч. Наприклад, гравець, який не захищається, у нього ніколи не гратиме! Конкуренція – це добре. Якщо тренерам дозволять випускати на майданчик одночасно п’ятьох легіонерів, значить українці змушені будуть більше старатися. І я готовий до такого розвитку подій! Вважаю, що без суперництва між гравцями, важко мотивувати себе працювати на всі 100-110 відсотків. Коли ж гравці викладаються, тоді й командний результат приходить.

- Сергію, а що б ти хотів сказати львівським уболівальникам, які доволі активно підтримували команду навіть тоді, коли «Політехніка-Галичина» зазнавала поразок.
- Насамперед я хотів би подякувати вболівальникам за те, що вони приходили і підтримували нас. Незважаючи навіть на те, що ми не показували тієї гри, яку повинні були демонструвати. Також хочу запросити усіх приходити на наші ігри і в наступному сезоні. Ми ж постараємося показувати більше якісної гри і здобувати більше перемог.

politehgalychyna.com.ua