БК Говерла 2011-12. Підсумки третього кола

Ну ось і все. Нарешті вже вляглися емоції після перемоги у останньому матчі регулярного сезону у дербі проти львівської «Політехніки-Галичини» і є буквально 1-2 дні перед початком ігор на вибування, у які «ведмеді» заскочили в останню мить і зайняли можна сказати не «стояче місце», а вельми пристойну лежачу плацкарту у вигляді 6-ї позиції. Звісно, що хотілося б купе (5 місце), або СВ (4 позиція), але з такими пасажирами, які претендували на наші місця і «провідниками у сірому» можна бути вдячними за те, що взагалі ми у цьому потязі їдемо…у Маріуполь.

Отож, традиційно як і після 1-го та 2-го кола, підбиваємо підсумки 13 останніх ігор «Говерли» у Суперлізі.

Якщо порівнювати турнірну позицію із результатами першого та другого кола, то відзначаємо прогрес. Нагадаємо, що після першого і другого проміжних фінішів «Говерла» була 7-ю, а зараз сезон команда завершила на 6-й сходинці. Щодо ігрових кондицій, то останній відрізок був своєрідною сумішшю першого та другого кола. Чимало залежало і від календаря, адже на відміну від перших двох кіл, географічний принцип вже не працював і тому команда Мурзіна мала як 4 поспіль домашніх матчі, так і каталася з одного українського міста у інше, майже не маючи часу на відновлення. Але тенденція і акценти гри залишалися сталими – максимальний результат здобувати на домашньому паркеті і всі ігри грати від оборони. Зважаючи на те, що за підсумками сезону «Говерла» стала кращою командою за кількістю пропущених очок, то можна зробити висновок, що захисна тактика працює, але от у нападі ці ж самі гравці не завжди можуть забивати більше ніж суперник. В середньому за гру «Говерла» пропускає 75,5 очок, а забиває 75,7 – як бачимо, різниця не велика, але все ж таки позитивна.

Розпочалося третє коло для «ведмедів» просто таки феєрично – Мурзін побив Кирила Большакова у Запоріжжі його ж зброєю. 101-78 «Говерла» перемагає, а Маркус Вокер набирає 28 очок і показує 31 очко рейтингу ефективності. Це була перша гра «Говерли» без Еріка Колмена

Але вже за 6 днів у домашній грі проти «Дніпро-Азоту» ті ж 28 очок Вокера не допомогли його команді і франківці доволі таки несподівано поступаються гостям 70:78. Кайріс розібрав стиль гри «Говерли» без Колмена і не дозволив супернику двічі повторити однакову тактику.

Після цього у чемпіонаті відбулася перерва і власне тоді й точилися найбільші розмови про те, що Ерік Колмен залишить клуб і йому на зміну вже підшуковують гравця. Власне зараз вже можна привідкрити завісу таємниці і сказати, що адміністрація «Говерли» навіть висилала потенційному новачку умови контракту, але як все завершилося видно зараз із ростеру команди – Колмен на місці.

Отож ігри відновилися весною і для «Говерли» це були 3 поспіль домашні гри: Миколаїв-Одеса-Будівельник.

На гру проти «корабелів» повернувся до складу Колмен, а «ведмеді» перемогли кризовий МБК «Миколаїв» під керівництвом Шиманського 84:71 і з хорошим настроєм чекали за 2 дні одеситів.

Як не старався Кінг (який оформив дабл-дабл) і Ростислав Кривич (17 очок), але господарі виглядали потужніше: дабл-дабл Колмена і 20 очок (33 очки ефективності) Гріна дали «Говерлі» ту перевагу у особистих зустрічах, яка вкінці і зіграла свою вирішальну роль! 86:70.

Напередодні 8-го березня до Івано-Франківська приїхав «Будівельник» і спустив Колмена і «Говерлу» на грішну землю. Ерік за 20 хвилин гри проти потужних центрових киян не зміг набрати жодного очка і відзначився тільки 7-ма підбираннями і 4-ма фолами. Кращим у грі став Вокер (19 очок). 61:74

Цілком ймовірно, що наступну гру 10-го березня Мурзін розглядав як центральне протистояння останньої третини «регулярки», адже «Говерла» поїхала до БК «Київ» у гості. Напружена боротьба точилася до останніх секунд, але сирена зафіксувала перемогу господарів – «ведмеді» втретє у сезоні програли команді Чернія 75:74 і отримали негативний баланс особистих зустрічей…

Ще за три дні «Говерла» без настрою попала під домашній каток «Хіміка» 77:67. Єдиним, хто показав адекватний результат виявився Маркус Вокер, що набрав третину очок команди – 22 очки.

Остаточний цвях у труну надій вивезти перемогу з виїзного турне забив «Кривбасбаскет». Провальна гра Колмена (15 хвилин 6 очок і 5 фолів) і погром франківчан 103:90. Додому вертаємося «не солоно хлебавши».

З таким мінорним настроєм команда підходила до домашньої гри проти «Азовмашу», який до Івано-Франківська привіз Лука Беккі. І сталося диво – фенікс повстав з попелу і «Говерла» завдяки старанням Гріна та Вокера (по 15 очок) здолала іменитого суперника 71:69

Після такого результату програш вдома «Дніпру» глядачі б просто не пробачили команді Мурзіна і Данте Свонсон повністю переграє Буррта і стає кращим у своїй команді (16 очок і 21 очко ефективності), Колмен робить дабл-дабл. «Говерла» перемагає «Дніпро» 76:58 і рушає на виїзд до Донецька та Черкас.

Проти тигрів особливої боротьби не вийшло – господарі цілком і повністю контролювали хід гри. Кращий у «Говерли» Маркус Вокер набрав 13 очок, а «ведмеді» поступилися 59:69.

У останній грі «регулярки» на виїзді суперник команди Мурзіна знову набрав 69 очок, але цього разу вже франківчани набрали більше – 18 очок Тіггса і 22 очки ефективності Гріна вилилися у 10-очкову перевагу 79:69 і залишався тільки поєдинок із «Політехнікою» вдома.

Як завершилося дербі всі вже знають і що стало його наслідком теж відомо, то який підсумок у ігровому плані? Такі ж 7 перемог і 6 поразок як і у другому колі (у першому було 8-5) і вихід із «ігрового піке» під кінець регулярного сезону + стабільний склад без жодної зміни.

Що змінилося у таблиці? Як ми й передбачали, першу четвірку сформували Донецьк, Будівельник, Азовмаш та Хімік. Ще більшого прогресу досяг Ферро-ЗНТУ (після першого кола 9 місце, після другого – шосте, в результаті – п’яте) і через втрату Віллі Діна «розвалилася» Одеса. Зміни на тренерському містку «Дніпра» не особливо позначилися на результаті і дніпряни завершили сезон на 8-му місці, пробившись до плей-офф.

І що в результаті? Чемпіонат отримав фантастичну інтригу до останнього туру і у цій лотереї «Говерла» витягла, як ми вже згадували, непоганий квиток. Принаймні того, чого дуже не хотів Євген Мурзін (зустрічі з Будівельником і БК Донецьк) не станеться. Із переможцем «регулярки» з Донецька поміряється силами «Дніпро» і попри всю повагу до Хомічуса та факторі «провідників у сірому» навряд-чи «тигри» матимуть проблеми із проходом далі. У парі «Будівельник» - «Одеса» теж сумнівно, що команді з півдня вдасться «вставити палки у колеса» минулорічним чемпіонам.

Пара «Хімік» - «Ферро-ЗНТУ» навіть за підсумками сезону є найрівнішою (4-5 місця), але більша ротаці я перевага власного майданчика схиляють терези на бік южненців, хоча дуель Калпеппер – Мітчелл буде ще тим десертом!

Говерла – Азовмаш? А це тема для окремого аналізу, а наразі поговоримо про успіхи гравців у третьому колі. Традиційно розпочинаємо з українців:

Ігор Сільковський. Не задалася Ігорю остання третина першості. В першу чергу це, мабуть, пов’язано з тим, що Сільковський не прогресує у команді. Ніхто не звинуватить екс-миколаєвця у відсутності бажання, але прогресу немає і в першу чергу у захисті, а це для Мурзіна наріжний камінь.




Згадаймо хоча б кращу гру Сільковського у 3-му колі, яку він провів проти БК «Київ». Через хворобу Вокера саме він став третім захисником на пару з Свонсоном і Тіггсом і партнери навіть довіряли Ігорю атаку, яку він виправдав влучивши два кидки з трьох, але у захисті за 12 хвилин встиг набрати 5 фолів і закінчити гру. Наступна гра проти «Хіміка» і ті ж таки 7 очок і 4 фоли…Хоча остання гра проти львів’ян вселяє надію. Назагал покращень не видно і це сумно.

Віктор Герасимчук. Розпочав останню третину «регулярки» дуже добре (перші три гри взагалі рейтинг ефективності не опускався нижче позначки у 15 пунктів), але після цього пішов спад, який досяг свого піке у Южному. Цей матч Герасимчук, мабуть, згадуватиме як жахливий сон, адже у Віктора не летіло абсолютно нічого. Ні дальні кидки ні відкриті «лей-апи». А згодом все знову почало налагоджуватися. Щоправда через проблему нестабільності Колмена досить часто Євген Мурзін відряджав Віктора боротися проти центрових команди суперника і Гера дуже швидко набирав фоли, але зарядженість на гру і на боротьбу вже була помітна у очах українця.




Вже можна було згадати того Герасимчука, який виблискував у «Говерлі» минулого сезону. Кращими іграми третього кола для форварда стали дві гостьові гри на початку і вкінці цієї третини першості – у Запоріжжі Герасимчук набрав 11 очок та 16 очок ефективності і аналогічний показник був у Віктора у грі з Донецьком. У підсумку однозначно відзначаємо прогрес і набрання форми Віктором, яка дуже згодиться у іграх проти «Азовмаша» і можливо у якомусь із цих поєдинків Гера згадає про свої снайперські здібності?

Анатолій Дубнюк. У ситуації з Дубнюком доводиться дивуватися телепатичним здібностям Євгена Мурзіна. Хто ж знав, що будуть проблеми з Колменом і у грі Лемика також майже одночасно настане спад? А уявіть, якби Анатолія не підписали на цей сезон, то яким би було третє коло для «Говерли»? Звісно, що це не той джокер, який виходить і вирішує долю гри, але це той гравець, який дає можливість відпочити лідерам і за рахунок свого досвіду продовжує тиснути на центрових суперника.

Подекуди з фолами, досить часто з достроковим завершенням гри, але свій хліб Дубнюк відпрацьовує на всі 100%. Претензій щодо якості гри до ветерана жодних, а те, що він не тільки захищатися вміє, але й атакує Дубнюк довів у Кривому Розі, де влучив 4 з 4-х кидків і набрав рекордні у третьому колі для себе 8 очок. Ще 8 очок ефективності Дубнюк собі записав у грі проти Дніпра і Мавп. Ріспект і уважуха!

Олександр Оснач. Незважаючи на те, що кінцівку цієї третини змагань Оснач пропустив, можна з впевненістю сказати, що це було найкраще коло для Олександра. Іграми за дубль молодий гравець вже не був завантажений, а його стартова гра у Запоріжжі (12 очок і 12 очок ефективності) заставила подивитися на Олександра як на потенційне підсилення у світлі травми Колмена. Мурзін продовжив довіряти високому українцеві більше часу і у грі проти МБК «Миколаїв» Оснач знову вистрелив 12 очками і 13 пунктами рейтингу ефективності.

А після того «зоряний час» минув і як виявилося гра проти «Хіміка» стала останньою для Сашка у цьому сезоні. Через ушкодження він достроково завершив змагання. Що в підсумку? Потенціал є. І якщо не «ганяти» Оснача у дублі, а вчити і вводити його у премудрості професійного баскетболу, то у «Говерлі» може з’явитися ще один сильний як мінімум гравець ротації. Третє коло довело, що Оснач хоче і вміє грати. Сподіваємося це оцінять.

Олександр Шостуха. У 4-х іграх награв 8 хвилин. Очок не здобував. У грі проти «Кривбасбаскету» виявився кращим за показником «+/-».

Ярослав Лемик. Спад у грі українського центрового не помітить хіба сліпий. Невідомо, чи то «зірочка», яку можливо спіймав Лемик чи фізичний стан призвели до таких наслідків, але саме Ярослав був одним з тих гравців, до яких у вболівальників було чимало нарікань. Відсутність концентрації і через це зменшення впевненості у собі, а далі клубок тільки розплутувався і «ведмеді» на місце Лемика залучали Дубнюка та Герасимчука. І все ж, останні ігри дають надію, що Ярик знову набирає оберти у грі.

Кращими матчами за ефективністю у Ярослава стали ігри проти «Ферро-ЗНТУ» та «Кривбасбаскету», у яких центровий набирав по 12 очок у цьому рейтингу. Власне у Кривому Розі 11 очок стали кращим очковим доробком Лемика у третьому колі. А от останнє влучання з-за дуги, яким так славився на початку сезону Лемик було аж у грі з Донецьком, хоча цілком ймовірно, що свої найважливіші «трьохи» українець притримав на «Азовмаш». Загальна оцінка періоду гри – задовільна. Потрібно виходити з кризи і зробити кілька останніх зусиль…

Американці

Маркус Вокер. Статистика говорить сама за себе – тричі цей гравець ставав найкориснішим у своїй команді і у шести іграх (майже половина) третього кола очковий здобуток Вокера був найбільшим серед партнерів. Взагалі зараз за підсумками чемпіонату Вокер є другим по результативності у команді, здобуваючи у середньому по 13,5 очок за гру. Найкращим для американця виявився старт останньої третини, коли він двічі поспіль у іграх набирав по 28 пунктів і у грі проти «Ферро» встановив особистий рекорд ефективності (31 бал). Підтягнув Маркус і свою статистику результативних передач (2,3 в середньому за гру), а його алей-упи з партнерами подекуди ставали справжнім жахом для суперників.

Прудконогий американець продовжує користуватися своїм козирем – швидкістю, з легкістю тікаючи від опікунів і якби додати до цього арсеналу ще трішки інтелектуальної складової, то все було б ок, адже «старі грішки» із поспіхом і прийняттям не завжди вірних рішень залишаються. І все ж таки Вокер провів хороший ігровий відрізок і вже дуже добре розуміє партнерів по команді і знає, чого вимагає від нього Євген Мурзін. Та й триочкові Маркуса досить часто стають болісними нокдаунами для команди-суперника. Боротьба, старанність і ефективність дозволяють назвати Вокера одним з кращих гравців у третьому колі.

Ерік Колмен. Ерік пропустив дві стартові гри третього кола і багато хто вже думав, що не побачить центрового у команді. Навіть після поєдинку з «Миколаєвом» гра Еріка була піддана критиці з боку головного тренера і центровий немов перебував на випробувальному терміні. У дуелі з Кінгом Колмен зробив дабл-дабл, але й Шону дозволив заробити 25 очок рейтингу ефективності. Далі пішли провальна гра з «Будівельником», невиразний поєдинок з БК «Києвом» (7 втрат за гру) і подальші «качелі»: 17РЕ проти Хіміка і за ними 1РЕ у Кривому Розі, дабл-дабл проти «Дніпра» і 8 очок у Донецьку.

Фінальний акорд проти аутсайдерів все ж залишив знову ж двояке враження – двічі по 16 очок ефективності, але двічі й дострокове завершення гри через фоли ( у Черкасах Мурзін посадив Колмена одразу після технічного). Так, Еріка іноді засуджують, але це не повинно бути причиною зайвих емоцій, які тільки заважають. Навпаки – це повинно спонукати гравця розвиватися, розширювати свій арсенал дій, щоб доводити усім свій рівень. Наразі ж гра Колмена нагадує спорт лото: пощастить не набрати ранні фоли і спіймати свою гру – добре; не пощастить – швидкі фоли, емоції, розмови з арбітрами і надії, що Лемик та Дубнюк відпрацюють за легіонера. Перед плей-офф Колмену однозначно потрібно зібратися і взяти з третього кола, яке знову ж було нестабільним, але все ж кращим ніж 2-ге тільки найсильнішу свою гру. Потрібно постаратися.

Кевін Тіггс. Кращий гравець третього кола у «Говерлі». Кевін Джером спіймав свій настрій на початку третьої декади і якби не застуда, то, мабуть, провів би всі ігри на одному диханні. Чого варта лише статистика: Ферро – 21 очко і 26 РЕ, Миколаїв – 17 очок і 20 РЕ, Одеса – 20 очок і 25РЕ, Будівельник 14 очок і 12 РЕ, Київ – 12 очок, Кривбасбаскет – 13 очок і 15РЕ, Азовмаш – 9 очок, Дніпро – 15 очок і 17РЕ, Донецьк – 7 очок і 8РЕ, Мавпи – 18 очок і 20 РЕ, Галичина – 25 очок і 21 РЕ.

Вражає. І якби не бажання Кевіна іноді грати не холоднокровно, а на публіку, то ефективність була б ще вищою, але все псують втрати – тільки у одній грі Тіггс не мав цифр у цій графі, а у грі проти «Азовмаша» взагалі припустився 6 втрат протягом проведеного на паркеті часу. Але як би там не було – Кевін є найрезультативнішим гравцем команди (13,7 очок за гру) і робить найбільшу кількість перехоплень (1,4 за гру в середньому). Тому й не дивно, що саме Тіггс є тим гравцем, якому Мурзін довіряє найбільше часу проводити на паркеті (30:09 у середньому). Під кінець першості американець набрав досить хорошу форму і регулярно у іграх саме Тіггс стає тою ланкою у атаці, яка обігрує свого опонента 1 в 1. Щоправда дуже не любить Кевін щільну опіку і гру проти високих гравців, то ж коли суперник відрізає легіонеру доступ до трисекундної зони, то досить часто Тіггс збивається на атаки здалеку, а «летить» у нього не завжди…

В той же час швидкість і пластика Тіггса роблять його зазвичай адресатом алей-упів Вокера чи Свонсона чи гравцем, який одним з перших біжить у швидкий відрив і заробляє легкі очки. Це й символізує відсоток влучать двоочкових – понад 60%.

Залишається сподіватися, що форма Кевіна його не зрадить і далі. А наразі він є кращим «ведмедем» у третьому колі і його нестачу «Говерла» відчула у грі проти «Хіміка».

Браян Грін. Американець був конкурентом Тіггса у боротьбі за звання кращого гравця третього кола. Шість разів (майже половина ігор) він ставав найефективнішим у своїй команді і 8 разів його рейтинг ефективносні у грі не опускався нижче 19 пунктів. Але у інших матчах Грін діяв менш стабільно і грав відверто слабко. Першу половину кола Браян провів просто фантастично, особливо познущавшись з одеситів, коли набрав 20 очок та 33 РЕ. Після цього була гра проти «Будівельника», у якій Гріна просто не підпускали до кільця, але вже після цього Грін знову вистрелив 27 РЕ у поєдинку проти БК «Київ». Ще один провал у Южному і знову 22 РЕ у Кривому Розі. Проти «Азовмашу» Браян взагалі став найефективнішим, але після цього не досить виразна гра з «Дніпром» та «Донецьком». Останні два матчі проти Мавп та Галичини Браян провів не гірше ніж Тіггс і дуже непогано збагатив свій очковий доробок.

Протягом матчів третього кола виконував роль і центрового і легкого захисника в залежності від ситуації показав свою універсальність, але все ж таки ігри показали, що коли дорога до кошика перекрита потужними «високими» суперника, то ефективність американця знижується. Ну а відсоток влучань Браяна з лінії для штрафних вже став притчею во язиках. 58% роблять його ласою мішенню для тактичного фолу вкінці гри. Із позитивних зрушень звісно відзначаємо зменшення кількості втрат у третьому колі. Скоріш за все Мурзін достукався до розуму американця, щоб той трішки зменшив «показовість». Значно краще вже Грін розуміє і командні побудови і комбінації «Говерли» , тому це робить його потужною зброєю команди «ведмедів».

Данте Свонсон. У третьому колі не було ЖОДНОЇ гри у якій би Данте не записав у свій актив жодної результативної передачі, а у матчі проти криворізької команди Свон взагалі зробив дабл-дабл, віддавши 10 передач. Капітан перетворився на справжнього диригента гри «Говерли». Це права рука Євгена Мурзіна і людина, яка веде за собою партнерів, коли потрібно брати ініціативу на себе і пробуджувати «ведмедів» із сплячки. Жодного разу у жодній грі не можна було дорікнути Свонсону у старанні. Кращою грою кола є домашня гра проти «Дніпра», коли у захисті Свон втримав Буррта, а у нападі став найрезультативнішим, набравши 16 очок і заробивши 21РЕ.

Цікаво, що найбільш невдалі матчі Данте припали на ігри…у яких «Говерла» здобула впевнені перемоги (Ферро, Миколаїв, Одеса). Досвідчений захисник знайомий з більшістю гравців Суперліги оскільки грає в Україні вже 2-й сезон і знає їх можливості та вірно обирає тактику та стратегію захисту, може підказати як партнерам так і тренеру. У третьому колі Свонсон був дуже непомітним на паркеті, але саме його можна назвати «сірим кардиналом» «Говерли». І жодних слів окрім подяки Данте не заслуговує. Це справжній капітан.

Ну ось і все. Нарешті вже вляглися емоції після перемоги у останньому матчі регулярного сезону у дербі проти львівської «Політехніки-Галичини» і є буквально 1-2 дні перед початком ігор на вибування, у які «ведмеді» заскочили в останню мить і зайняли можна сказати не «стояче місце», а вельми пристойну лежачу плацкарту у вигляді 6-ї позиції. Звісно, що хотілося б купе (5 місце), або СВ (4 позиція), але з такими пасажирами, які претендували на наші місця і «провідниками у сірому» можна бути вдячними за те, що взагалі ми у цьому потязі їдемо…у Маріуполь. Отож, традиційно як і після 1-го та 2-го кола, підбиваємо підсумки 13 останніх ігор «Говерли» у Суперлізі. Якщо порівнювати турнірну позицію із результатами першого та другого кола, то відзначаємо прогрес. Нагадаємо, що після першого і другого проміжних фінішів «Говерла» була 7-ю, а зараз сезон команда завершила на 6-й сходинці. Щодо ігрових кондицій, то останній відрізок був своєрідною сумішшю першого та другого кола. Чимало залежало і від календаря, адже на відміну від перших двох кіл, географічний принцип вже не працював і тому команда Мурзіна мала як 4 поспіль домашніх матчі, так і каталася з одного українського міста у інше, майже не маючи часу на відновлення. Але тенденція і акценти гри залишалися сталими – максимальний результат здобувати на домашньому паркеті і всі ігри грати від оборони. Зважаючи на те, що за підсумками сезону «Говерла» стала кращою командою за кількістю пропущених очок, то можна зробити висновок, що захисна тактика працює, але от у нападі ці ж самі гравці не завжди можуть забивати більше ніж суперник. В середньому за гру «Говерла» пропускає 75,5 очок, а забиває 75,7 – як бачимо, різниця не велика, але все ж таки позитивна. Розпочалося третє коло для «ведмедів» просто таки феєрично – Мурзін побив Кирила Большакова у Запоріжжі його ж зброєю. 101-78 «Говерла» перемагає, а Маркус Вокер набирає 28 очок і показує 31 очко рейтингу ефективності. Це була перша гра «Говерли» без Еріка Колмена Але вже за 6 днів у домашній грі проти «Дніпро-Азоту» ті ж 28 очок Вокера не допомогли його команді і франківці доволі таки несподівано поступаються гостям 70:78. Кайріс розібрав стиль гри «Говерли» без Колмена і не дозволив супернику двічі повторити однакову тактику. Після цього у чемпіонаті відбулася перерва і власне тоді й точилися найбільші розмови про те, що Ерік Колмен залишить клуб і йому на зміну вже підшуковують гравця. Власне зараз вже можна привідкрити завісу таємниці і сказати, що адміністрація «Говерли» навіть висилала потенційному новачку умови контракту, але як все завершилося видно зараз із ростеру команди – Колмен на місці. Отож ігри відновилися весною і для «Говерли» це були 3 поспіль домашні гри: Миколаїв-Одеса-Будівельник. На гру проти «корабелів» повернувся до складу Колмен, а «ведмеді» перемогли кризовий МБК «Миколаїв» під керівництвом Шиманського 84:71 і з хорошим настроєм чекали за 2 дні одеситів. Як не старався Кінг (який оформив дабл-дабл) і Ростислав Кривич (17 очок), але господарі виглядали потужніше: дабл-дабл Колмена і 20 очок (33 очки ефективності) Гріна дали «Говерлі» ту перевагу у особистих зустрічах, яка вкінці і зіграла свою вирішальну роль! 86:70. Напередодні 8-го березня до Івано-Франківська приїхав «Будівельник» і спустив Колмена і «Говерлу» на грішну землю. Ерік за 20 хвилин гри проти потужних центрових киян не зміг набрати жодного очка і відзначився тільки 7-ма підбираннями і 4-ма фолами. Кращим у грі став Вокер (19 очок). 61:74 Цілком ймовірно, що наступну гру 10-го березня Мурзін розглядав як центральне протистояння останньої третини «регулярки», адже «Говерла» поїхала до БК «Київ» у гості. Напружена боротьба точилася до останніх секунд, але сирена зафіксувала перемогу господарів – «ведмеді» втретє у сезоні програли команді Чернія 75:74 і отримали негативний баланс особистих зустрічей… Ще за три дні «Говерла» без настрою попала під домашній каток «Хіміка» 77:67. Єдиним, хто показав адекватний результат виявився Маркус Вокер, що набрав третину очок команди – 22 очки. Остаточний цвях у труну надій вивезти перемогу з виїзного турне забив «Кривбасбаскет». Провальна гра Колмена (15 хвилин 6 очок і 5 фолів) і погром франківчан 103:90. Додому вертаємося «не солоно хлебавши». З таким мінорним настроєм команда підходила до домашньої гри проти «Азовмашу», який до Івано-Франківська привіз Лука Беккі. І сталося диво – фенікс повстав з попелу і «Говерла» завдяки старанням Гріна та Вокера (по 15 очок) здолала іменитого суперника 71:69 Після такого результату програш вдома «Дніпру» глядачі б просто не пробачили команді Мурзіна і Данте Свонсон повністю переграє Буррта і стає кращим у своїй команді (16 очок і 21 очко ефективності), Колмен робить дабл-дабл. «Говерла» перемагає «Дніпро» 76:58 і рушає на виїзд до Донецька та Черкас. Проти тигрів особливої боротьби не вийшло – господарі цілком і повністю контролювали хід гри. Кращий у «Говерли» Маркус Вокер набрав 13 очок, а «ведмеді» поступилися 59:69. У останній грі «регулярки» на виїзді суперник команди Мурзіна знову набрав 69 очок, але цього разу вже франківчани набрали більше – 18 очок Тіггса і 22 очки ефективності Гріна вилилися у 10-очкову перевагу 79:69 і залишався тільки поєдинок із «Політехнікою» вдома. Як завершилося дербі всі вже знають і що стало його наслідком теж відомо, то який підсумок у ігровому плані? Такі ж 7 перемог і 6 поразок як і у другому колі (у першому було 8-5) і вихід із «ігрового піке» під кінець регулярного сезону + стабільний склад без жодної зміни. Що змінилося у таблиці? Як ми й передбачали, першу четвірку сформували Донецьк, Будівельник, Азовмаш та Хімік. Ще більшого прогресу досяг Ферро-ЗНТУ (після першого кола 9 місце, після другого – шосте, в результаті – п’яте) і через втрату Віллі Діна «розвалилася» Одеса. Зміни на тренерському містку «Дніпра» не особливо позначилися на результаті і дніпряни завершили сезон на 8-му місці, пробившись до плей-офф. І що в результаті? Чемпіонат отримав фантастичну інтригу до останнього туру і у цій лотереї «Говерла» витягла, як ми вже згадували, непоганий квиток. Принаймні того, чого дуже не хотів Євген Мурзін (зустрічі з Будівельником і БК Донецьк) не станеться. Із переможцем «регулярки» з Донецька поміряється силами «Дніпро» і попри всю повагу до Хомічуса та факторі «провідників у сірому» навряд-чи «тигри» матимуть проблеми із проходом далі. У парі «Будівельник» - «Одеса» теж сумнівно, що команді з півдня вдасться «вставити палки у колеса» минулорічним чемпіонам. Пара «Хімік» - «Ферро-ЗНТУ» навіть за підсумками сезону є найрівнішою (4-5 місця), але більша ротаці я перевага власного майданчика схиляють терези на бік южненців, хоча дуель Калпеппер – Мітчелл буде ще тим десертом! Говерла – Азовмаш? А це тема для окремого аналізу, а наразі поговоримо про успіхи гравців у третьому колі. Традиційно розпочинаємо з українців: Ігор Сільковський. Не задалася Ігорю остання третина першості. В першу чергу це, мабуть, пов’язано з тим, що Сільковський не прогресує у команді. Ніхто не звинуватить екс-миколаєвця у відсутності бажання, але прогресу немає і в першу чергу у захисті, а це для Мурзіна наріжний камінь. Згадаймо хоча б кращу гру Сільковського у 3-му колі, яку він провів проти БК «Київ». Через хворобу Вокера саме він став третім захисником на пару з Свонсоном і Тіггсом і партнери навіть довіряли Ігорю атаку, яку він виправдав влучивши два кидки з трьох, але у захисті за 12 хвилин встиг набрати 5 фолів і закінчити гру. Наступна гра проти «Хіміка» і ті ж таки 7 очок і 4 фоли…Хоча остання гра проти львів’ян вселяє надію. Назагал покращень не видно і це сумно. Віктор Герасимчук. Розпочав останню третину «регулярки» дуже добре (перші три гри взагалі рейтинг ефективності не опускався нижче позначки у 15 пунктів), але після цього пішов спад, який досяг свого піке у Южному. Цей матч Герасимчук, мабуть, згадуватиме як жахливий сон, адже у Віктора не летіло абсолютно нічого. Ні дальні кидки ні відкриті «лей-апи». А згодом все знову почало налагоджуватися. Щоправда через проблему нестабільності Колмена досить часто Євген Мурзін відряджав Віктора боротися проти центрових команди суперника і Гера дуже швидко набирав фоли, але зарядженість на гру і на боротьбу вже була помітна у очах українця. Вже можна було згадати того Герасимчука, який виблискував у «Говерлі» минулого сезону. Кращими іграми третього кола для форварда стали дві гостьові гри на початку і вкінці цієї третини першості – у Запоріжжі Герасимчук набрав 11 очок та 16 очок ефективності і аналогічний показник був у Віктора у грі з Донецьком. У підсумку однозначно відзначаємо прогрес і набрання форми Віктором, яка дуже згодиться у іграх проти «Азовмаша» і можливо у якомусь із цих поєдинків Гера згадає про свої снайперські здібності? Анатолій Дубнюк. У ситуації з Дубнюком доводиться дивуватися телепатичним здібностям Євгена Мурзіна. Хто ж знав, що будуть проблеми з Колменом і у грі Лемика також майже одночасно настане спад? А уявіть, якби Анатолія не підписали на цей сезон, то яким би було третє коло для «Говерли»? Звісно, що це не той джокер, який виходить і вирішує долю гри, але це той гравець, який дає можливість відпочити лідерам і за рахунок свого досвіду продовжує тиснути на центрових суперника. Подекуди з фолами, досить часто з достроковим завершенням гри, але свій хліб Дубнюк відпрацьовує на всі 100%. Претензій щодо якості гри до ветерана жодних, а те, що він не тільки захищатися вміє, але й атакує Дубнюк довів у Кривому Розі, де влучив 4 з 4-х кидків і набрав рекордні у третьому колі для себе 8 очок. Ще 8 очок ефективності Дубнюк собі записав у грі проти Дніпра і Мавп. Ріспект і уважуха! Олександр Оснач. Незважаючи на те, що кінцівку цієї третини змагань Оснач пропустив, можна з впевненістю сказати, що це було найкраще коло для Олександра. Іграми за дубль молодий гравець вже не був завантажений, а його стартова гра у Запоріжжі (12 очок і 12 очок ефективності) заставила подивитися на Олександра як на потенційне підсилення у світлі травми Колмена. Мурзін продовжив довіряти високому українцеві більше часу і у грі проти МБК «Миколаїв» Оснач знову вистрелив 12 очками і 13 пунктами рейтингу ефективності. А після того «зоряний час» минув і як виявилося гра проти «Хіміка» стала останньою для Сашка у цьому сезоні. Через ушкодження він достроково завершив змагання. Що в підсумку? Потенціал є. І якщо не «ганяти» Оснача у дублі, а вчити і вводити його у премудрості професійного баскетболу, то у «Говерлі» може з’явитися ще один сильний як мінімум гравець ротації. Третє коло довело, що Оснач хоче і вміє грати. Сподіваємося це оцінять. Олександр Шостуха. У 4-х іграх награв 8 хвилин. Очок не здобував. У грі проти «Кривбасбаскету» виявився кращим за показником «+/-». Ярослав Лемик. Спад у грі українського центрового не помітить хіба сліпий. Невідомо, чи то «зірочка», яку можливо спіймав Лемик чи фізичний стан призвели до таких наслідків, але саме Ярослав був одним з тих гравців, до яких у вболівальників було чимало нарікань. Відсутність концентрації і через це зменшення впевненості у собі, а далі клубок тільки розплутувався і «ведмеді» на місце Лемика залучали Дубнюка та Герасимчука. І все ж, останні ігри дають надію, що Ярик знову набирає оберти у грі. Кращими матчами за ефективністю у Ярослава стали ігри проти «Ферро-ЗНТУ» та «Кривбасбаскету», у яких центровий набирав по 12 очок у цьому рейтингу. Власне у Кривому Розі 11 очок стали кращим очковим доробком Лемика у третьому колі. А от останнє влучання з-за дуги, яким так славився на початку сезону Лемик було аж у грі з Донецьком, хоча цілком ймовірно, що свої найважливіші «трьохи» українець притримав на «Азовмаш». Загальна оцінка періоду гри – задовільна. Потрібно виходити з кризи і зробити кілька останніх зусиль… Американці Маркус Вокер. Статистика говорить сама за себе – тричі цей гравець ставав найкориснішим у своїй команді і у шести іграх (майже половина) третього кола очковий здобуток Вокера був найбільшим серед партнерів. Взагалі зараз за підсумками чемпіонату Вокер є другим по результативності у команді, здобуваючи у середньому по 13,5 очок за гру. Найкращим для американця виявився старт останньої третини, коли він двічі поспіль у іграх набирав по 28 пунктів і у грі проти «Ферро» встановив особистий рекорд ефективності (31 бал). Підтягнув Маркус і свою статистику результативних передач (2,3 в середньому за гру), а його алей-упи з партнерами подекуди ставали справжнім жахом для суперників. Прудконогий американець продовжує користуватися своїм козирем – швидкістю, з легкістю тікаючи від опікунів і якби додати до цього арсеналу ще трішки інтелектуальної складової, то все було б ок, адже «старі грішки» із поспіхом і прийняттям не завжди вірних рішень залишаються. І все ж таки Вокер провів хороший ігровий відрізок і вже дуже добре розуміє партнерів по команді і знає, чого вимагає від нього Євген Мурзін. Та й триочкові Маркуса досить часто стають болісними нокдаунами для команди-суперника. Боротьба, старанність і ефективність дозволяють назвати Вокера одним з кращих гравців у третьому колі. Ерік Колмен. Ерік пропустив дві стартові гри третього кола і багато хто вже думав, що не побачить центрового у команді. Навіть після поєдинку з «Миколаєвом» гра Еріка була піддана критиці з боку головного тренера і центровий немов перебував на випробувальному терміні. У дуелі з Кінгом Колмен зробив дабл-дабл, але й Шону дозволив заробити 25 очок рейтингу ефективності. Далі пішли провальна гра з «Будівельником», невиразний поєдинок з БК «Києвом» (7 втрат за гру) і подальші «качелі»: 17РЕ проти Хіміка і за ними 1РЕ у Кривому Розі, дабл-дабл проти «Дніпра» і 8 очок у Донецьку. Фінальний акорд проти аутсайдерів все ж залишив знову ж двояке враження – двічі по 16 очок ефективності, але двічі й дострокове завершення гри через фоли ( у Черкасах Мурзін посадив Колмена одразу після технічного). Так, Еріка іноді засуджують, але це не повинно бути причиною зайвих емоцій, які тільки заважають. Навпаки – це повинно спонукати гравця розвиватися, розширювати свій арсенал дій, щоб доводити усім свій рівень. Наразі ж гра Колмена нагадує спорт лото: пощастить не набрати ранні фоли і спіймати свою гру – добре; не пощастить – швидкі фоли, емоції, розмови з арбітрами і надії, що Лемик та Дубнюк відпрацюють за легіонера. Перед плей-офф Колмену однозначно потрібно зібратися і взяти з третього кола, яке знову ж було нестабільним, але все ж кращим ніж 2-ге тільки найсильнішу свою гру. Потрібно постаратися. Кевін Тіггс. Кращий гравець третього кола у «Говерлі». Кевін Джером спіймав свій настрій на початку третьої декади і якби не застуда, то, мабуть, провів би всі ігри на одному диханні. Чого варта лише статистика: Ферро – 21 очко і 26 РЕ, Миколаїв – 17 очок і 20 РЕ, Одеса – 20 очок і 25РЕ, Будівельник 14 очок і 12 РЕ, Київ – 12 очок, Кривбасбаскет – 13 очок і 15РЕ, Азовмаш – 9 очок, Дніпро – 15 очок і 17РЕ, Донецьк – 7 очок і 8РЕ, Мавпи – 18 очок і 20 РЕ, Галичина – 25 очок і 21 РЕ. Вражає. І якби не бажання Кевіна іноді грати не холоднокровно, а на публіку, то ефективність була б ще вищою, але все псують втрати – тільки у одній грі Тіггс не мав цифр у цій графі, а у грі проти «Азовмаша» взагалі припустився 6 втрат протягом проведеного на паркеті часу. Але як би там не було – Кевін є найрезультативнішим гравцем команди (13,7 очок за гру) і робить найбільшу кількість перехоплень (1,4 за гру в середньому). Тому й не дивно, що саме Тіггс є тим гравцем, якому Мурзін довіряє найбільше часу проводити на паркеті (30:09 у середньому). Під кінець першості американець набрав досить хорошу форму і регулярно у іграх саме Тіггс стає тою ланкою у атаці, яка обігрує свого опонента 1 в 1. Щоправда дуже не любить Кевін щільну опіку і гру проти високих гравців, то ж коли суперник відрізає легіонеру доступ до трисекундної зони, то досить часто Тіггс збивається на атаки здалеку, а «летить» у нього не завжди… В той же час швидкість і пластика Тіггса роблять його зазвичай адресатом алей-упів Вокера чи Свонсона чи гравцем, який одним з перших біжить у швидкий відрив і заробляє легкі очки. Це й символізує відсоток влучать двоочкових – понад 60%. Залишається сподіватися, що форма Кевіна його не зрадить і далі. А наразі він є кращим «ведмедем» у третьому колі і його нестачу «Говерла» відчула у грі проти «Хіміка». Браян Грін. Американець був конкурентом Тіггса у боротьбі за звання кращого гравця третього кола. Шість разів (майже половина ігор) він ставав найефективнішим у своїй команді і 8 разів його рейтинг ефективносні у грі не опускався нижче 19 пунктів. Але у інших матчах Грін діяв менш стабільно і грав відверто слабко. Першу половину кола Браян провів просто фантастично, особливо познущавшись з одеситів, коли набрав 20 очок та 33 РЕ. Після цього була гра проти «Будівельника», у якій Гріна просто не підпускали до кільця, але вже після цього Грін знову вистрелив 27 РЕ у поєдинку проти БК «Київ». Ще один провал у Южному і знову 22 РЕ у Кривому Розі. Проти «Азовмашу» Браян взагалі став найефективнішим, але після цього не досить виразна гра з «Дніпром» та «Донецьком». Останні два матчі проти Мавп та Галичини Браян провів не гірше ніж Тіггс і дуже непогано збагатив свій очковий доробок. Протягом матчів третього кола виконував роль і центрового і легкого захисника в залежності від ситуації показав свою універсальність, але все ж таки ігри показали, що коли дорога до кошика перекрита потужними «високими» суперника, то ефективність американця знижується. Ну а відсоток влучань Браяна з лінії для штрафних вже став притчею во язиках. 58% роблять його ласою мішенню для тактичного фолу вкінці гри. Із позитивних зрушень звісно відзначаємо зменшення кількості втрат у третьому колі. Скоріш за все Мурзін достукався до розуму американця, щоб той трішки зменшив «показовість». Значно краще вже Грін розуміє і командні побудови і комбінації «Говерли» , тому це робить його потужною зброєю команди «ведмедів». Данте Свонсон. У третьому колі не було ЖОДНОЇ гри у якій би Данте не записав у свій актив жодної результативної передачі, а у матчі проти криворізької команди Свон взагалі зробив дабл-дабл, віддавши 10 передач. Капітан перетворився на справжнього диригента гри «Говерли». Це права рука Євгена Мурзіна і людина, яка веде за собою партнерів, коли потрібно брати ініціативу на себе і пробуджувати «ведмедів» із сплячки. Жодного разу у жодній грі не можна було дорікнути Свонсону у старанні. Кращою грою кола є домашня гра проти «Дніпра», коли у захисті Свон втримав Буррта, а у нападі став найрезультативнішим, набравши 16 очок і заробивши 21РЕ. Цікаво, що найбільш невдалі матчі Данте припали на ігри…у яких «Говерла» здобула впевнені перемоги (Ферро, Миколаїв, Одеса). Досвідчений захисник знайомий з більшістю гравців Суперліги оскільки грає в Україні вже 2-й сезон і знає їх можливості та вірно обирає тактику та стратегію захисту, може підказати як партнерам так і тренеру. У третьому колі Свонсон був дуже непомітним на паркеті, але саме його можна назвати «сірим кардиналом» «Говерли». І жодних слів окрім подяки Данте не заслуговує. Це справжній капітан.