БК Говерла 2011-12. Підсумки другого кола

Минулого тижня двома матчами у Кубку України проти БК «Одеса» франківські «ведмеді» закінчили програму другого кола чемпіонату Суперліги з баскетболу. Вже кілька команд навіть встигли зіграти перші матчі заключного третього етапу регулярного чемпіонату, але ми звернемо свою увагу на те що відбулося у проміжку між листопадом минулого року та початком лютого 2012, коли франківська «Говерла» проводила свої матчі другого кола.

Якщо глянути на турнірну таблицю, то у підсумку франківська команда залишилася на своїй сьомій сходинці, яку й займала після перших тринадцяти матчів регулярки. Але в ігровому плані паралелі провести аж ніяк не вдасться, адже не було тієї фантастичної серії із семи перемог поспіль і власне звитяги давалися підопічним Євгена Мурзіна досить сутужно, хоча ефектних матчів із несподіваними результатами вистачало.

Розпочали друге коло франківці дуже вдало – команда здобула три перемоги поспіль. Вдома 2-го грудня були здолані «Черкаські Мавпи», які вперше завітали до Івано-Франківського манежу коледжу фізичного виховання. У тій грі, щоправда за гостей не зміг у повну силу зіграти Віллі Соломон. Травмованого легіонера Володимир Холопов випустив тільки по перерві, але зірковий американець майже миттєво отримав перебір фолів і «Говерла» вдруге у сезоні у боротьбі здолала дебютантів Суперліги.

За тиждень знову ж таки вдома «ведмеді» подарували рідним вболівальникам сенсаційне свято. У рідних стінах з різницею у одне очко був подоланий «Будівельник» і у вболівальницьких колах на західній Україні заговорили про те, що «Говерла» як і минулого сезону здатна боротися за медалі і підтверджувати свій статус команди, яка не просто боротиметься за потрапляння у плей-офф, а виборюватиме місце якомога вище у ТОП-8.

Додатковий оптимізм вселяла і перемога над «Кривбасбаскетом» на виїзді. Зі скрипом, але бронзові призери минулого сезону здолали оновлену команду Багатскіса. Щоправда напружена боротьба з криворіжцями далася взнаки і за два дні у Дніпродзержинську «Говерла» зазнала першої поразки у другому колі, отримавши «мінус 14» від «Дніпро-Азоту».

Франківці повернулися додому, де їх очікували 3 поспіль домашні гри: перша з принциповим суперником, який на той час був сусідом по турнірній таблиці – БК «Київ» і наступні проти лідерів першості – «Азовмашу» та «Донецька».

Мало хто перед цією домашньою серією очікував подібного результату, а ще менше оптимістів, мабуть, було після нищівної поразки вдома від «вовків» 70:79, коли команда Чернія просто розбила господарів. Але «Говерла» вже є командою з характером і «ведмеді» за два дні повернули ейфорію у душі своїх фанатів, обігравши «+10» Азовмаш, а за два дні вдруге у сезоні у ендшпілі перемогли БК «Донецьк».

«Говерляни» були на ходу і тільки Євген Мурзін на прес-конференціях непокоївся «дзвіночками», які він почув під час поєдинків. Як виявилося недарма…Вже на третій день нового року «Говерла» була жорстоко бита у Одесі 101:81 і впевненості у надійному захисті вже не було. Підтвердив кризу і матч у Южному, де Рейшон Террі не залишив шансів хлопцям Мурзіна 84:72.

Надії на те, що команда прокинеться і отримає поштовх до нових звитяг затьмарилися невиразною грою у Львові. У протистоянні з аутсайдером «Говерла» змогла схилити шальки терезів на свій бік тільки у овертаймі. Заключні три гри другого кола закінчилися з розривом відповідно у 3, 2 та 1 очко. У перших двох випадках «ведмеді» програли вдома «Ферро-ЗНТУ» і на виїзді «Дніпру», а вкінці січня таки на мажорній ноті закінчили другу третину, перегравши МБК «Миколаїв».

Що в результаті? У результаті 7 перемог та 6 поразок, що є гіршим показником ніж у першій третині (тоді, нагадаємо, було 8-5) і те ж таки 7 місце.

Що змінилося у таблиці? Нагорі все стабільно. Хіба що «Азовмаш», який вже другий рік поспіль відзначається своєрідною тільки для нього нестабільністю відпустив від себе пару лідерів «Будівельник» - БК «Донецьк» і дозволив наблизитися до третього місця южненському «Хіміку», який підтвердив свої здобутки у першому колі (8-5). Аналогічно потужно відіграла і БК «Одеса» Олега Юшкіна, закріпившись на п’ятій сходинці. Справжній прорив здійснили запоріжці, які у другому колі здобули 10 перемог і з дев’ятої сходинки вийшли на шосте місце у таблиці. Провалився володар Кубку – «Дніпро», адже 5 перемог - це не той показник, на який розраховували у команді і у чільній вісімці дніпропетровці залишилися тільки за рахунок запасу міцності з першої третини (9-4). «Вивалився» з вісімки БК «Київ», цього разу завершивши коло з негативним показником перемог-поразок (6-7). Так і не зміг позбутися «шторму на судні» МБК «Миколаїв». Корабели знову ж таки виграли 5 та програли 8 матчів і значно ускладнили собі потрапляння до плей-офф. А от «Кривбасбаскет» навпаки – напрочуд вдало провів друге коло і з останнього місця з показником 2-11 змін піднятися на 11 позицію, додавши до свого активу 7 перемог. Зміна тренера однозначно пішла на краще. Аналогічно можна охарактеризувати і прихід Дональдаса Кайріса до «Дніпро-Азоту»: шість перемог проти двох на стартовій третині – це значний прогрес, але «дрезденці» навряд поборються за прохід у наступне коло – дванадцята позиція. Усі амбіції черкаського новачка розбилися об тверду реальність Суперліги. Команда Холопова друге коло з Віллі Соломоном провела гірше ніж початок першості і «Мавпи» змогли здобути тільки три перемоги і вже фактично не є учасниками перегонів за місце у плей-офф. Ще раніше шанси втратила «Політехніка-Галичина», яка зуміла перевершити своє стартове анти-досягнення із двома перемогами, відсвяткувавши у другому колі звитягу тільки одного разу.

І що в результаті? Фактично не доводиться сумніватися в участі у головних іграх сезону чотирьох команд: БК «Донецьк», «Азовмаш», «Будівельник» і «Хімік». На решту чотири місця претендують п’ять команд, до яких за певних умов можуть долучитися або МБК «Миколаїв» або «Кривбасбаскет», але для цього останнім двом потрібно буде показати надзвичайний результат у третьому колі. А ось «Одеса», «Ферро», «Дніпро», «Говерла» та БК «Київ» визначатимуть з-поміж себе одного зайвого, яким наразі є київський клуб. Хлопці Віталія Чернія вже встигли зіграти один матч третього кола і не очікувано поступитися «Галичині» у Львові. Із решти четвірки найслабшою командою наразі виглядає саме «Говерла», але франківці випереджають «вовків» на 2 перемоги. Перевага незначна, але все ж полегшує боротьбу «ведмедям» за жадану путівку до плей-офф. Ворогом франківської команди може стати тільки…їхня власна гра.

Власне після аналізу турнірних перестановок прийшов час поглянути на якість гри, яку демонстрували підопічні Мурзіна у другій частині чемпіонату.

Як і у першому підсумку розпочнемо із українців:

Ігор Сільковський. Особливістю побудови гри Євгена Мурзіна є те, що у атаці він покладається на гру своїх легіонерів, а українці в більшості покликані виконувати «чорнову роботу» і відпрацьовувати у захисті. Саме тому очкові здобутки Сільковського не є досить вагомими, але саме та непомітна гра у обороні і для підтримки партнерів під час атаки таки покращилася і не відзначити це неможливо. Впевненості у собі Сільковському ще бракує, але прогрес адаптації до вимог Євгена Мурзіна таки очевидний.


Не вистачає колишньому миколаївцю тільки стабільності і тому ігри з малою кількістю ігрового часу Сільковський змінює такими, де заграний більш ніж 10 хвилин на паркеті. Кращою грою другого кола є звісно ж поєдинок проти його колишніх одноклубників, у якому Сільковський набрав 12 пунктів. Відзначаємо і поєдинок проти «Будівельника», де за рейтингом «+/-» Сільковський став кращим у команді. Але прогрес Ігоря у атаці дуже потрібен команді, адже слабкою стороною «Говерли» є протистояння зонному захисту суперника, а у такому випадку «шутери» - це те, чого так потребують «ведмеді», а кидок у Сільковського є. Потрібно прогресувати.

Віктор Герасимчук. «Гера» у другому колі тільки підтвердив сумні результати першого кола, коли минулорічний кращий українець команди не вражав. Хоча поєдинок у Кривому Розі «Говерла» виграла по великому рахунку завдяки грі Герасимчука. Його 17 очок та 21 бал ефективності стали дуже вчасними, але, мабуть, у тій грі українець і викидав усі свої дальні спроби за другу третину «регулярки».


У захисті гравець також змінює непогані ігри із відверто невдалими. Покликаний допомагати команді у обороні під щитами не завжди Герасимчук у другому колі показував своє бажання боротися із суперниками і додавати до командної скарбнички свої підбирання. Прогресу у порівнянні з першим колом немає, але є куди надолужувати і неодмінно потрібно знайти свій кидок. Хороший потужний результативний український гравець – це додатковий головний біль для суперників.

Анатолій Дубнюк. Ветеран українського баскетболу використовується Євгеном Мурзіним для ротації, коли потрібно дати відпочити комусь із основних «високих». І те, на що розраховує Мурзін Дубнюк відпрацьовує сповна – він нав’язує боротьбу центровим та важким форвардам суперника під щитами, не боїться брудної боротьби і вміє поштовхатися у боротьбі за позицію. Кращим матчем другого кола у Анатолія, мабуть, була гра у Дніпропетровську, де за 16 хвилин Дубнюк відзначився шістьма підбираннями і заробив 9 пунктів до рейтингу ефективності.


У світлі травми Еріка Колмена зараз на Дубнюка додасться додаткове навантаження і усім відверто хочеться сподіватися, що український «високий» витримає це випробування і допоможе рідній команді у такий майже критичний момент. Без вдалих хвилин Дубнюка у третьому колі на паркеті «Говерлі» складно буде розраховувати на легке життя.

Олександр Оснач. Можна констатувати той факт, що Мурзін не вірить у Олександра. Якщо до травми на старті першого кола лідер дублюючого складу регулярно отримував практику у основному складі, то після відновлення тільки кілька разів Євген Мурзін випускав перспективного українця і то в більшості у такі моменти гри, де вже нічого не вирішувалося, а після простих помилок Олександра і взагалі саджав молодого гравця на лаву. Сумно визнавати, але скоріш за все тільки чудо і якийсь нереальний прогрес і просвітлення допоможуть Осначу у третьому колі переконати Мурзіна у своїй потрібності. Хоча, зважаючи на травму Колмена…

Олександр Шостуха. У другому колі отримав ігровий час у чотирьох іграх, де набрав 5 очок.


В більшості це були вже часові відрізки, коли доля матчу була вирішена. Але ж потрібно вірити, чи не так?

Ярослав Лемик. Якби не Ярослав Лемик, то ситуація з травмою Еріка Колмена зараз для «Говерли» була б катастрофічною. Власне і протягом другого кола було вже досить складно визначити хто ж таки є основним центровим у команді. Навіть на зустрічах з пресою після ігор Євген Мурзін задавався філософським питанням, а коли присутні бачили, що Колмен востаннє грав. І на фоні такої невиразної гри американця, саме Ярославу Лемику випадала доля і обов’язок цементувати оборонні мури під щитом своєї команди. Потрібно зізнатися, що у захисті Лемик все ж таки грає слабко. Старанність і бажання українця помітні, але от вмінь і навичок бракує. Білоруський чемпіонат, у якому він грав перед цим все ж таки є слабшою лігою і в Україні Ярославу доводиться протистояти гравцям, які мають досить хороший арсенал і в купі з досвідом регулярно ставлять перед найбільшим українським «ведмедем» завдання, які він не може вирішити.


Але чим може похизуватися Лемик, так це своєю грою у атаці. Ярослав володіє пристойним кидком і завдяки цьому йому вдається витягнути з трисекундної зони свого опонента, який звик грати у «фарбі», а не накривати триочкові кидки. Щоправда не завжди цей козир Лемика спрацьовує і тоді зникає кураж і Ярослав чимало разів помиляється, особливо у захисті. Якщо не брати до уваги матч у Дніпропетровську, який видався справжньою феєрією для Еріка Колмена, то у 12-ти поєдинках другого кола Ярослав Лемик набрав всього на 9 очок менше ніж зірковий американець. Переконлива статистика. Але Ахіллесовою п’ятою Лемика все ж є саме дії у захисті і Євгену Мурзіну є над чим працювати з гравцем, щоб баскетболіст продовжив прогресувати, а не спіймав «зірочку» за рахунок своїх атакуючих дій і молодечого запалу. Він звісно згодиться, але холодна голова і тверезий розрахунок не менш важливі. Плюс додаємо концентрацію, яка іноді заважає «ведмедю» вдало боротися за підбирання – Ярослав просто випускає з рук виграний м’яч. Варто і необхідно підсилювати гру у захисті, а загалом підсумок першого кола підтверджується – підписання Лемика є справжньою вдачею для «Говерли».

Американці.

Маркус Вокер. Початок другого кола відзначився значним покращенням гри новачка «Говерли». Вокер здавалось би пристосувався до вимог Євгена Мурзіна до себе. Після провального матчу з «Мавпами», Вокер став кращим у своїй команді у поєдинку проти «Будівельника», набравши 16 очок та здобув 17 очок рейтингу ефективності. У двох виїзних матчах проти «Кривбасбаскету» та «Дніпро-Азоту» Маркус також провів непогані відрізки часу (у Дніпродзержинську Вокер взагалі став найрезультативнішим гравцем «Говерли»). Також кращим у складі команди МВП ісландського чемпіонату був і у протистоянні з київськими «вовками» (18 очок та 14 очок рейтингу ефективності). У грі проти «Азовмашу» Вокер добряче попсував нерви захисникам маріупольців, заробивши на собі 7 фолів та набравши 11 очок. Переможна гра з «Донецьком» у разі негативного фіналу могла бути списана саме на помилки найнижчого американця у «Говерлі», адже за гру він припустився чотирьох втрат, але все склалося досить непогано.


Ганебна поразка у Одесі взагалі стала найкращою грою легіонера у складі «ведмедів» у цьому сезоні – Маркус набрав 27 очок та записав до рейтингу ефективності 22 пункти. Як відомо – цього виявилося замало. А далі стався провал, який вже проглядався у Одесі, де франківці у захисті пропускали «маленьких» суперників. У Южному Вокер як і вся команда провалилися. Дещо підкорегував своє реноме Маркус Вокер у дербі у Львові. 23 очки і 20 пунктів рейтингу ефективності допомогли команді здобути важку перемогу. Домашня гра з «Ферро» виявилася справжнім жахом. Жодного влучання з гри, 3 втрати і єдине влучання з шести штрафних спроб поставило = «мінус 11» у рейтингу ефективності. Аналогічний провал стався і у наступній домашній грі проти «Миколаєва». Тут Вокер взагалі не набрав жодного очка і дуже розізлив своїми діями Мурзіна. Перед цим, щоправда Маркус став другим за результативністю та ефективністю у виїзній грі проти «Дніпра», але спад після вдалого початку кола таки помітний. Можливо навіть не спад, а повернення того стилю гри, який Вокер показував на початку чемпіонату – поспіх, який спричиняє втрати, невиправдані проходи і неточні кидки. Невже ця хвороба повернулася? І в той же час все ж таки прогрес у порівнянні з першим колом досить великий. Особливо відзначаємо перші матчі другого кола – тоді суперники «Говерли» познайомилися з новим Вокером – результативним та ефективним і це розв’язало руки та дозволило легше дихати його партнерам по команді. Якщо Мурзін поверне цього Вокера, то задня лінія «Говерли» знову стане потужною зброєю, яка, сподіваємося, нарешті справиться з зонним захистом суперників. Одним Свонсоном «Говерла» гру не витягне…

Ерік Колмен. Також досить складно однозначно оцінити виступ Еріка Колмена у другому колі. У жодному разі не можна забути його потужну гру проти «Азовмаша» та «Донецька» і феєрію у Дніпропетровську, але й матчі на зразок Южного і Дніпродзержинська також спливають у пам’яті. Найдорожчий легіонер команди дуже нестабільний і так і не вийшов на свій минулорічний рівень. А під кінець другого кола Ерік зазнав ще й травми, через яку змушений буде пропустити місяць без тренувань. Місяць надважливого періоду основної фінальної боротьби за плей-офф. І залишати за таких умов травмованого легіонера із надіями, що він розкриється у матчах першої вісімки (якщо «Говерла» туди потрапить), про що зазначав Мурзін, все ж таки для «Говерли» буде неприпустимою розкішшю і тому цілком ймовірно, що для Колмена гра з Миколаєвом була останньою у регулярному чемпіонаті за «Говерлу», хоча загадувати ще надто рано.


А кому як не Євгену Мурзіну знати справжню силу американського «бігмена» ведмедів. Проблема психології, мотивації і моральної стійкості – ті аспекти, які не дозволили Колмену розкритися на повну у цьому році. Колмен був визнаний кращим центровим минулого року і цілком резонно, що проти нього команди-суперниці готувалися грати у захисті. І для підтвердження свого статусу вже потрібно було докладати більших зусиль. Це виходило не завжди. А коли не виходило, то швидко набиралися фоли і під удар ставилася уся команда.

Статистика говорить про те, що Колмен є найрезультативнішим гравцем, найкращим ребаундером і найефективнішим баскетболістом «Говерли» у цьому сезоні, але все ж потрібно констатувати, що минулорічного Колмена немає. І Ерік є далеко не найсильнішим центровим теперішньої Суперліги. Складно з цим змиритися, а йому особливо.

Кевін Тіггс. Гравець настрою. Тіггс у разі якщо спіймає свою гру і свій кидок може стати дуже сильною головною біллю для тренера суперників, але в той же час, у протилежному випадку «Говерла» втрачає одну з своїх важливих опцій у нападі. Пластичний, швидкий та ціпкий Кевін дуже цінується Євгеном Мурзіним у захисних діях. Якщо з лідером-захисником суперника не справляється Данте Свонсон, то це завдання тренер передає саме Тіггсу. Але у захисті Тіггс також досить часто залежний від свого настрою і кілька разів були помітні недопрацювання легіонера у грі з опонентом. Але факт того, що саме Кевін та Данте цементують оборонну лінію «Говерли» є безспірним.


У всіх матчах другого кола рейтинг ефективності Тіггса не опускався нижче позначки у 8 пунктів, а у середньому у регулярному сезоні саме Кевін Джером є гравцем, який найбільше часу проводить на паркеті (майже 31 хвилину). Краща гра американця – це однозначно львівське дербі, де легіонер набрав 25 очок та 21 пункт ефективності, хоча й у іграх проти «Донецька» та «Азовмаша» допомога захисника стала у нагоді. І все ж таки є куди рости, а саме – зменшити кількість втрат. Тіггс є лідером серед «ведмедів» у цьому сумному аспекті і цю прогалину потрібно усувати. Не менш важливими є і робота над штрафними кидками і триочкові американця – тільки тренування та робота над собою для підсилення власної гри дозволять «Говерлі» достойно виглядати у Суперлізі

Браян Грін. Мабуть, найскладніший гравець для аналізу. Саме колишній миколаївець є тією людиною, яка вимушена підстраховувати команду у випадку провалів когось із основних центрових. Мається на увазі гра на позиції Ярослава Лемика чи Еріка Колмена. Звісно, що це не позиція для атлетичного форварда, але якщо того вимагає ситуація…Водночас, якщо центрові вдало грають на свої місцях, то й Браян Грін може реалізовувати себе на улюбленій позиції. Вже згадувана атлетичність, високий стрибок, довгі руки та цупкість стають потужною перешкодою для суперників на їх шляху до кошика.

Грін любить боротися і не цурається боротьби під щитами. Регулярно у своїй команді саме Грін збирає левову частку підбирань, але…у другому колі ще яскравіше відкрилася негативна риса екс-миколаєвця. Дуже часто руки не встигають за думками легіонера і Грін робить протягом гри чимало невимушених втрат. Тільки у двох матчах форвард відзначився нулем у відповідній графі, але у кількох іграх Браян робив і по чотири втрати м’яча. Зважаючи на те, що зараз у команді буде відсутній Ерік Колмен, то Браяну Гріну цілком ймовірно доведеться виконувати роль гравця у «фарбі» і пристосовуватися до звичної «вимушеної» боротьби та штовханини з центровими суперників, допоки у «Говерлі» не буде новий гравець на позицію центрового, чи не одужає Ерік Колмен. Загалом, якщо оцінювати гру Гріна у другому колі то фактом є те, що Браян так і не пристосувався до командної тактики Євгена Мурзіна і продовжує покладати надії на індивідуальну майстерність, але біда в тому, що суперники про це вже знають…Однозначно потрібно посилювати командність у своїх діях.

Данте Свонсон. Не найкращий період у грі капітана «Говерли». Старанність і самовіддача Данте підкорили серця вболівальників «ведмедів» і незважаючи на те, що Свон вже не набирає великої кількості очок для своєї команди, що у більшості випадків обумовлено щільною опікою «ведмедя» і показник рейтингу ефективності у першій половині другого кола також не пересікав двозначну позначку, але роль цього гравця у команді переоцінити не можливо.


Це основний захисник і довірена особа Євгена Мурзіна на паркеті. Гравець, який у відповідальний момент навіть, якщо у нього не йде гра – бере ініціативу на себе, щоб заохотити і підбадьорити партнерів. Свонсон віддає всього себе грі і є кращим гравцем другого кола у «Говерлі»

Резюме. Після першого кола чимало вболівальників очікували продовження феєричної красивої гри, яку команда демонструвала протягом семи матчевої переможної серії і цю гру команда таки показала у кількох окремих іграх, але загалом ситуація дуже хитка і нестабільна. Відверто помітне невміння «Говерли» грати проти зонного захисту, про що зізнався сам капітан команди Данте Свонсон. Євгену Мурзіну потрібно продуктивніше попрацювати над вирішенням цієї проблеми, але перед цим вирішити проблему центрового: чи буде команда чекати повернення Еріка Колмена і грати в укороченому складі, чи буде хтось взятий на тимчасову підміну чи взагалі відбудеться перша ротація у цьому сезоні у складі «ведмедів». А команда однозначно повинна виконати завдання проходу до плей-офф. «Говерла» у третьому колі проведе 7 домашніх зустрічей і багато що буде залежати від календаря «регулярки», а саме від того, коли «ведмеді» будуть проводити свої ігри проти команд, які займають позиції в нижній частині таблиці і за кілька турів можуть втратити усі шанси на продовження боротьби за чемпіонство. Не секрет, що у такому випадку заради економії коштів суперники можуть розпустити легіонерів і догравати виключно українськими виконавцями, але це тільки здогадки. Усе буде вирішувати гра. А точніше 13 ігор. І ризикнемо спрогнозувати, що для «плей-офф» команді Мурзіна вистачить шести перемог, адже тоді БК «Київ», щоб витіснити «ведмедів» з вісімки потрібно буде перемагати у восьми матчах, але спершу «Говерлі» необхідно таки здобути ці перемоги…

Минулого тижня двома матчами у Кубку України проти БК «Одеса» франківські «ведмеді» закінчили програму другого кола чемпіонату Суперліги з баскетболу. Вже кілька команд навіть встигли зіграти перші матчі заключного третього етапу регулярного чемпіонату, але ми звернемо свою увагу на те що відбулося у проміжку між листопадом минулого року та початком лютого 2012, коли франківська «Говерла» проводила свої матчі другого кола. Якщо глянути на турнірну таблицю, то у підсумку франківська команда залишилася на своїй сьомій сходинці, яку й займала після перших тринадцяти матчів регулярки. Але в ігровому плані паралелі провести аж ніяк не вдасться, адже не було тієї фантастичної серії із семи перемог поспіль і власне звитяги давалися підопічним Євгена Мурзіна досить сутужно, хоча ефектних матчів із несподіваними результатами вистачало. Розпочали друге коло франківці дуже вдало – команда здобула три перемоги поспіль. Вдома 2-го грудня були здолані «Черкаські Мавпи», які вперше завітали до Івано-Франківського манежу коледжу фізичного виховання. У тій грі, щоправда за гостей не зміг у повну силу зіграти Віллі Соломон. Травмованого легіонера Володимир Холопов випустив тільки по перерві, але зірковий американець майже миттєво отримав перебір фолів і «Говерла» вдруге у сезоні у боротьбі здолала дебютантів Суперліги. За тиждень знову ж таки вдома «ведмеді» подарували рідним вболівальникам сенсаційне свято. У рідних стінах з різницею у одне очко був подоланий «Будівельник» і у вболівальницьких колах на західній Україні заговорили про те, що «Говерла» як і минулого сезону здатна боротися за медалі і підтверджувати свій статус команди, яка не просто боротиметься за потрапляння у плей-офф, а виборюватиме місце якомога вище у ТОП-8. Додатковий оптимізм вселяла і перемога над «Кривбасбаскетом» на виїзді. Зі скрипом, але бронзові призери минулого сезону здолали оновлену команду Багатскіса. Щоправда напружена боротьба з криворіжцями далася взнаки і за два дні у Дніпродзержинську «Говерла» зазнала першої поразки у другому колі, отримавши «мінус 14» від «Дніпро-Азоту». Франківці повернулися додому, де їх очікували 3 поспіль домашні гри: перша з принциповим суперником, який на той час був сусідом по турнірній таблиці – БК «Київ» і наступні проти лідерів першості – «Азовмашу» та «Донецька». Мало хто перед цією домашньою серією очікував подібного результату, а ще менше оптимістів, мабуть, було після нищівної поразки вдома від «вовків» 70:79, коли команда Чернія просто розбила господарів. Але «Говерла» вже є командою з характером і «ведмеді» за два дні повернули ейфорію у душі своїх фанатів, обігравши «+10» Азовмаш, а за два дні вдруге у сезоні у ендшпілі перемогли БК «Донецьк». «Говерляни» були на ходу і тільки Євген Мурзін на прес-конференціях непокоївся «дзвіночками», які він почув під час поєдинків. Як виявилося недарма…Вже на третій день нового року «Говерла» була жорстоко бита у Одесі 101:81 і впевненості у надійному захисті вже не було. Підтвердив кризу і матч у Южному, де Рейшон Террі не залишив шансів хлопцям Мурзіна 84:72. Надії на те, що команда прокинеться і отримає поштовх до нових звитяг затьмарилися невиразною грою у Львові. У протистоянні з аутсайдером «Говерла» змогла схилити шальки терезів на свій бік тільки у овертаймі. Заключні три гри другого кола закінчилися з розривом відповідно у 3, 2 та 1 очко. У перших двох випадках «ведмеді» програли вдома «Ферро-ЗНТУ» і на виїзді «Дніпру», а вкінці січня таки на мажорній ноті закінчили другу третину, перегравши МБК «Миколаїв». Що в результаті? У результаті 7 перемог та 6 поразок, що є гіршим показником ніж у першій третині (тоді, нагадаємо, було 8-5) і те ж таки 7 місце. Що змінилося у таблиці? Нагорі все стабільно. Хіба що «Азовмаш», який вже другий рік поспіль відзначається своєрідною тільки для нього нестабільністю відпустив від себе пару лідерів «Будівельник» - БК «Донецьк» і дозволив наблизитися до третього місця южненському «Хіміку», який підтвердив свої здобутки у першому колі (8-5). Аналогічно потужно відіграла і БК «Одеса» Олега Юшкіна, закріпившись на п’ятій сходинці. Справжній прорив здійснили запоріжці, які у другому колі здобули 10 перемог і з дев’ятої сходинки вийшли на шосте місце у таблиці. Провалився володар Кубку – «Дніпро», адже 5 перемог - це не той показник, на який розраховували у команді і у чільній вісімці дніпропетровці залишилися тільки за рахунок запасу міцності з першої третини (9-4). «Вивалився» з вісімки БК «Київ», цього разу завершивши коло з негативним показником перемог-поразок (6-7). Так і не зміг позбутися «шторму на судні» МБК «Миколаїв». Корабели знову ж таки виграли 5 та програли 8 матчів і значно ускладнили собі потрапляння до плей-офф. А от «Кривбасбаскет» навпаки – напрочуд вдало провів друге коло і з останнього місця з показником 2-11 змін піднятися на 11 позицію, додавши до свого активу 7 перемог. Зміна тренера однозначно пішла на краще. Аналогічно можна охарактеризувати і прихід Дональдаса Кайріса до «Дніпро-Азоту»: шість перемог проти двох на стартовій третині – це значний прогрес, але «дрезденці» навряд поборються за прохід у наступне коло – дванадцята позиція. Усі амбіції черкаського новачка розбилися об тверду реальність Суперліги. Команда Холопова друге коло з Віллі Соломоном провела гірше ніж початок першості і «Мавпи» змогли здобути тільки три перемоги і вже фактично не є учасниками перегонів за місце у плей-офф. Ще раніше шанси втратила «Політехніка-Галичина», яка зуміла перевершити своє стартове анти-досягнення із двома перемогами, відсвяткувавши у другому колі звитягу тільки одного разу. І що в результаті? Фактично не доводиться сумніватися в участі у головних іграх сезону чотирьох команд: БК «Донецьк», «Азовмаш», «Будівельник» і «Хімік». На решту чотири місця претендують п’ять команд, до яких за певних умов можуть долучитися або МБК «Миколаїв» або «Кривбасбаскет», але для цього останнім двом потрібно буде показати надзвичайний результат у третьому колі. А ось «Одеса», «Ферро», «Дніпро», «Говерла» та БК «Київ» визначатимуть з-поміж себе одного зайвого, яким наразі є київський клуб. Хлопці Віталія Чернія вже встигли зіграти один матч третього кола і не очікувано поступитися «Галичині» у Львові. Із решти четвірки найслабшою командою наразі виглядає саме «Говерла», але франківці випереджають «вовків» на 2 перемоги. Перевага незначна, але все ж полегшує боротьбу «ведмедям» за жадану путівку до плей-офф. Ворогом франківської команди може стати тільки…їхня власна гра. Власне після аналізу турнірних перестановок прийшов час поглянути на якість гри, яку демонстрували підопічні Мурзіна у другій частині чемпіонату. Як і у першому підсумку розпочнемо із українців: Ігор Сільковський. Особливістю побудови гри Євгена Мурзіна є те, що у атаці він покладається на гру своїх легіонерів, а українці в більшості покликані виконувати «чорнову роботу» і відпрацьовувати у захисті. Саме тому очкові здобутки Сільковського не є досить вагомими, але саме та непомітна гра у обороні і для підтримки партнерів під час атаки таки покращилася і не відзначити це неможливо. Впевненості у собі Сільковському ще бракує, але прогрес адаптації до вимог Євгена Мурзіна таки очевидний. Не вистачає колишньому миколаївцю тільки стабільності і тому ігри з малою кількістю ігрового часу Сільковський змінює такими, де заграний більш ніж 10 хвилин на паркеті. Кращою грою другого кола є звісно ж поєдинок проти його колишніх одноклубників, у якому Сільковський набрав 12 пунктів. Відзначаємо і поєдинок проти «Будівельника», де за рейтингом «+/-» Сільковський став кращим у команді. Але прогрес Ігоря у атаці дуже потрібен команді, адже слабкою стороною «Говерли» є протистояння зонному захисту суперника, а у такому випадку «шутери» - це те, чого так потребують «ведмеді», а кидок у Сільковського є. Потрібно прогресувати. Віктор Герасимчук. «Гера» у другому колі тільки підтвердив сумні результати першого кола, коли минулорічний кращий українець команди не вражав. Хоча поєдинок у Кривому Розі «Говерла» виграла по великому рахунку завдяки грі Герасимчука. Його 17 очок та 21 бал ефективності стали дуже вчасними, але, мабуть, у тій грі українець і викидав усі свої дальні спроби за другу третину «регулярки». У захисті гравець також змінює непогані ігри із відверто невдалими. Покликаний допомагати команді у обороні під щитами не завжди Герасимчук у другому колі показував своє бажання боротися із суперниками і додавати до командної скарбнички свої підбирання. Прогресу у порівнянні з першим колом немає, але є куди надолужувати і неодмінно потрібно знайти свій кидок. Хороший потужний результативний український гравець – це додатковий головний біль для суперників. Анатолій Дубнюк. Ветеран українського баскетболу використовується Євгеном Мурзіним для ротації, коли потрібно дати відпочити комусь із основних «високих». І те, на що розраховує Мурзін Дубнюк відпрацьовує сповна – він нав’язує боротьбу центровим та важким форвардам суперника під щитами, не боїться брудної боротьби і вміє поштовхатися у боротьбі за позицію. Кращим матчем другого кола у Анатолія, мабуть, була гра у Дніпропетровську, де за 16 хвилин Дубнюк відзначився шістьма підбираннями і заробив 9 пунктів до рейтингу ефективності. У світлі травми Еріка Колмена зараз на Дубнюка додасться додаткове навантаження і усім відверто хочеться сподіватися, що український «високий» витримає це випробування і допоможе рідній команді у такий майже критичний момент. Без вдалих хвилин Дубнюка у третьому колі на паркеті «Говерлі» складно буде розраховувати на легке життя. Олександр Оснач. Можна констатувати той факт, що Мурзін не вірить у Олександра. Якщо до травми на старті першого кола лідер дублюючого складу регулярно отримував практику у основному складі, то після відновлення тільки кілька разів Євген Мурзін випускав перспективного українця і то в більшості у такі моменти гри, де вже нічого не вирішувалося, а після простих помилок Олександра і взагалі саджав молодого гравця на лаву. Сумно визнавати, але скоріш за все тільки чудо і якийсь нереальний прогрес і просвітлення допоможуть Осначу у третьому колі переконати Мурзіна у своїй потрібності. Хоча, зважаючи на травму Колмена… Олександр Шостуха. У другому колі отримав ігровий час у чотирьох іграх, де набрав 5 очок. В більшості це були вже часові відрізки, коли доля матчу була вирішена. Але ж потрібно вірити, чи не так? Ярослав Лемик. Якби не Ярослав Лемик, то ситуація з травмою Еріка Колмена зараз для «Говерли» була б катастрофічною. Власне і протягом другого кола було вже досить складно визначити хто ж таки є основним центровим у команді. Навіть на зустрічах з пресою після ігор Євген Мурзін задавався філософським питанням, а коли присутні бачили, що Колмен востаннє грав. І на фоні такої невиразної гри американця, саме Ярославу Лемику випадала доля і обов’язок цементувати оборонні мури під щитом своєї команди. Потрібно зізнатися, що у захисті Лемик все ж таки грає слабко. Старанність і бажання українця помітні, але от вмінь і навичок бракує. Білоруський чемпіонат, у якому він грав перед цим все ж таки є слабшою лігою і в Україні Ярославу доводиться протистояти гравцям, які мають досить хороший арсенал і в купі з досвідом регулярно ставлять перед найбільшим українським «ведмедем» завдання, які він не може вирішити. Але чим може похизуватися Лемик, так це своєю грою у атаці. Ярослав володіє пристойним кидком і завдяки цьому йому вдається витягнути з трисекундної зони свого опонента, який звик грати у «фарбі», а не накривати триочкові кидки. Щоправда не завжди цей козир Лемика спрацьовує і тоді зникає кураж і Ярослав чимало разів помиляється, особливо у захисті. Якщо не брати до уваги матч у Дніпропетровську, який видався справжньою феєрією для Еріка Колмена, то у 12-ти поєдинках другого кола Ярослав Лемик набрав всього на 9 очок менше ніж зірковий американець. Переконлива статистика. Але Ахіллесовою п’ятою Лемика все ж є саме дії у захисті і Євгену Мурзіну є над чим працювати з гравцем, щоб баскетболіст продовжив прогресувати, а не спіймав «зірочку» за рахунок своїх атакуючих дій і молодечого запалу. Він звісно згодиться, але холодна голова і тверезий розрахунок не менш важливі. Плюс додаємо концентрацію, яка іноді заважає «ведмедю» вдало боротися за підбирання – Ярослав просто випускає з рук виграний м’яч. Варто і необхідно підсилювати гру у захисті, а загалом підсумок першого кола підтверджується – підписання Лемика є справжньою вдачею для «Говерли». Американці. Маркус Вокер. Початок другого кола відзначився значним покращенням гри новачка «Говерли». Вокер здавалось би пристосувався до вимог Євгена Мурзіна до себе. Після провального матчу з «Мавпами», Вокер став кращим у своїй команді у поєдинку проти «Будівельника», набравши 16 очок та здобув 17 очок рейтингу ефективності. У двох виїзних матчах проти «Кривбасбаскету» та «Дніпро-Азоту» Маркус також провів непогані відрізки часу (у Дніпродзержинську Вокер взагалі став найрезультативнішим гравцем «Говерли»). Також кращим у складі команди МВП ісландського чемпіонату був і у протистоянні з київськими «вовками» (18 очок та 14 очок рейтингу ефективності). У грі проти «Азовмашу» Вокер добряче попсував нерви захисникам маріупольців, заробивши на собі 7 фолів та набравши 11 очок. Переможна гра з «Донецьком» у разі негативного фіналу могла бути списана саме на помилки найнижчого американця у «Говерлі», адже за гру він припустився чотирьох втрат, але все склалося досить непогано. Ганебна поразка у Одесі взагалі стала найкращою грою легіонера у складі «ведмедів» у цьому сезоні – Маркус набрав 27 очок та записав до рейтингу ефективності 22 пункти. Як відомо – цього виявилося замало. А далі стався провал, який вже проглядався у Одесі, де франківці у захисті пропускали «маленьких» суперників. У Южному Вокер як і вся команда провалилися. Дещо підкорегував своє реноме Маркус Вокер у дербі у Львові. 23 очки і 20 пунктів рейтингу ефективності допомогли команді здобути важку перемогу. Домашня гра з «Ферро» виявилася справжнім жахом. Жодного влучання з гри, 3 втрати і єдине влучання з шести штрафних спроб поставило = «мінус 11» у рейтингу ефективності. Аналогічний провал стався і у наступній домашній грі проти «Миколаєва». Тут Вокер взагалі не набрав жодного очка і дуже розізлив своїми діями Мурзіна. Перед цим, щоправда Маркус став другим за результативністю та ефективністю у виїзній грі проти «Дніпра», але спад після вдалого початку кола таки помітний. Можливо навіть не спад, а повернення того стилю гри, який Вокер показував на початку чемпіонату – поспіх, який спричиняє втрати, невиправдані проходи і неточні кидки. Невже ця хвороба повернулася? І в той же час все ж таки прогрес у порівнянні з першим колом досить великий. Особливо відзначаємо перші матчі другого кола – тоді суперники «Говерли» познайомилися з новим Вокером – результативним та ефективним і це розв’язало руки та дозволило легше дихати його партнерам по команді. Якщо Мурзін поверне цього Вокера, то задня лінія «Говерли» знову стане потужною зброєю, яка, сподіваємося, нарешті справиться з зонним захистом суперників. Одним Свонсоном «Говерла» гру не витягне… Ерік Колмен. Також досить складно однозначно оцінити виступ Еріка Колмена у другому колі. У жодному разі не можна забути його потужну гру проти «Азовмаша» та «Донецька» і феєрію у Дніпропетровську, але й матчі на зразок Южного і Дніпродзержинська також спливають у пам’яті. Найдорожчий легіонер команди дуже нестабільний і так і не вийшов на свій минулорічний рівень. А під кінець другого кола Ерік зазнав ще й травми, через яку змушений буде пропустити місяць без тренувань. Місяць надважливого періоду основної фінальної боротьби за плей-офф. І залишати за таких умов травмованого легіонера із надіями, що він розкриється у матчах першої вісімки (якщо «Говерла» туди потрапить), про що зазначав Мурзін, все ж таки для «Говерли» буде неприпустимою розкішшю і тому цілком ймовірно, що для Колмена гра з Миколаєвом була останньою у регулярному чемпіонаті за «Говерлу», хоча загадувати ще надто рано. А кому як не Євгену Мурзіну знати справжню силу американського «бігмена» ведмедів. Проблема психології, мотивації і моральної стійкості – ті аспекти, які не дозволили Колмену розкритися на повну у цьому році. Колмен був визнаний кращим центровим минулого року і цілком резонно, що проти нього команди-суперниці готувалися грати у захисті. І для підтвердження свого статусу вже потрібно було докладати більших зусиль. Це виходило не завжди. А коли не виходило, то швидко набиралися фоли і під удар ставилася уся команда. Статистика говорить про те, що Колмен є найрезультативнішим гравцем, найкращим ребаундером і найефективнішим баскетболістом «Говерли» у цьому сезоні, але все ж потрібно констатувати, що минулорічного Колмена немає. І Ерік є далеко не найсильнішим центровим теперішньої Суперліги. Складно з цим змиритися, а йому особливо. Кевін Тіггс. Гравець настрою. Тіггс у разі якщо спіймає свою гру і свій кидок може стати дуже сильною головною біллю для тренера суперників, але в той же час, у протилежному випадку «Говерла» втрачає одну з своїх важливих опцій у нападі. Пластичний, швидкий та ціпкий Кевін дуже цінується Євгеном Мурзіним у захисних діях. Якщо з лідером-захисником суперника не справляється Данте Свонсон, то це завдання тренер передає саме Тіггсу. Але у захисті Тіггс також досить часто залежний від свого настрою і кілька разів були помітні недопрацювання легіонера у грі з опонентом. Але факт того, що саме Кевін та Данте цементують оборонну лінію «Говерли» є безспірним. У всіх матчах другого кола рейтинг ефективності Тіггса не опускався нижче позначки у 8 пунктів, а у середньому у регулярному сезоні саме Кевін Джером є гравцем, який найбільше часу проводить на паркеті (майже 31 хвилину). Краща гра американця – це однозначно львівське дербі, де легіонер набрав 25 очок та 21 пункт ефективності, хоча й у іграх проти «Донецька» та «Азовмаша» допомога захисника стала у нагоді. І все ж таки є куди рости, а саме – зменшити кількість втрат. Тіггс є лідером серед «ведмедів» у цьому сумному аспекті і цю прогалину потрібно усувати. Не менш важливими є і робота над штрафними кидками і триочкові американця – тільки тренування та робота над собою для підсилення власної гри дозволять «Говерлі» достойно виглядати у Суперлізі Браян Грін. Мабуть, найскладніший гравець для аналізу. Саме колишній миколаївець є тією людиною, яка вимушена підстраховувати команду у випадку провалів когось із основних центрових. Мається на увазі гра на позиції Ярослава Лемика чи Еріка Колмена. Звісно, що це не позиція для атлетичного форварда, але якщо того вимагає ситуація…Водночас, якщо центрові вдало грають на свої місцях, то й Браян Грін може реалізовувати себе на улюбленій позиції. Вже згадувана атлетичність, високий стрибок, довгі руки та цупкість стають потужною перешкодою для суперників на їх шляху до кошика. Грін любить боротися і не цурається боротьби під щитами. Регулярно у своїй команді саме Грін збирає левову частку підбирань, але…у другому колі ще яскравіше відкрилася негативна риса екс-миколаєвця. Дуже часто руки не встигають за думками легіонера і Грін робить протягом гри чимало невимушених втрат. Тільки у двох матчах форвард відзначився нулем у відповідній графі, але у кількох іграх Браян робив і по чотири втрати м’яча. Зважаючи на те, що зараз у команді буде відсутній Ерік Колмен, то Браяну Гріну цілком ймовірно доведеться виконувати роль гравця у «фарбі» і пристосовуватися до звичної «вимушеної» боротьби та штовханини з центровими суперників, допоки у «Говерлі» не буде новий гравець на позицію центрового, чи не одужає Ерік Колмен. Загалом, якщо оцінювати гру Гріна у другому колі то фактом є те, що Браян так і не пристосувався до командної тактики Євгена Мурзіна і продовжує покладати надії на індивідуальну майстерність, але біда в тому, що суперники про це вже знають…Однозначно потрібно посилювати командність у своїх діях. Данте Свонсон. Не найкращий період у грі капітана «Говерли». Старанність і самовіддача Данте підкорили серця вболівальників «ведмедів» і незважаючи на те, що Свон вже не набирає великої кількості очок для своєї команди, що у більшості випадків обумовлено щільною опікою «ведмедя» і показник рейтингу ефективності у першій половині другого кола також не пересікав двозначну позначку, але роль цього гравця у команді переоцінити не можливо. Це основний захисник і довірена особа Євгена Мурзіна на паркеті. Гравець, який у відповідальний момент навіть, якщо у нього не йде гра – бере ініціативу на себе, щоб заохотити і підбадьорити партнерів. Свонсон віддає всього себе грі і є кращим гравцем другого кола у «Говерлі» Резюме. Після першого кола чимало вболівальників очікували продовження феєричної красивої гри, яку команда демонструвала протягом семи матчевої переможної серії і цю гру команда таки показала у кількох окремих іграх, але загалом ситуація дуже хитка і нестабільна. Відверто помітне невміння «Говерли» грати проти зонного захисту, про що зізнався сам капітан команди Данте Свонсон. Євгену Мурзіну потрібно продуктивніше попрацювати над вирішенням цієї проблеми, але перед цим вирішити проблему центрового: чи буде команда чекати повернення Еріка Колмена і грати в укороченому складі, чи буде хтось взятий на тимчасову підміну чи взагалі відбудеться перша ротація у цьому сезоні у складі «ведмедів». А команда однозначно повинна виконати завдання проходу до плей-офф. «Говерла» у третьому колі проведе 7 домашніх зустрічей і багато що буде залежати від календаря «регулярки», а саме від того, коли «ведмеді» будуть проводити свої ігри проти команд, які займають позиції в нижній частині таблиці і за кілька турів можуть втратити усі шанси на продовження боротьби за чемпіонство. Не секрет, що у такому випадку заради економії коштів суперники можуть розпустити легіонерів і догравати виключно українськими виконавцями, але це тільки здогадки. Усе буде вирішувати гра. А точніше 13 ігор. І ризикнемо спрогнозувати, що для «плей-офф» команді Мурзіна вистачить шести перемог, адже тоді БК «Київ», щоб витіснити «ведмедів» з вісімки потрібно буде перемагати у восьми матчах, але спершу «Говерлі» необхідно таки здобути ці перемоги…[smile]smile1[/smile][smile]smile1[/smile]