Клуб кидал. А весна вже на ґанку

Moving up
Перед сезоном 2 Д-инозаври: Д-вейн Вейд і Д-ірк Новіцкі заявили, що це – їхній останній сезон в НБА (щоправда, одному так сподобалось прощатись, що він тепер натякає, що не заявляв, а натякав, а це дві великих різниці, тіпа, можу повторити). А от парочка (а то і більше) інших нічого не повідомляли. Але іноді складається враження, що повідомили саме вони, а не ті двоє. Мело, Пау, Джамал. А є ще Вінс, який уже третій, мабуть, сезон ніяк не визначиться: то до розумних, то до красивих. Тут це до того, що всі вони в Лізі давно, всі багато кидали по кільцю і, логічно, багато попадали. І тепер кожний ними подоланий (чи лише очікуваний) рубіж – досягнення в рамках усієї Ліги.
Кармело бадьоро наздоганяв Алекса Інгліша, але льотчика вчасно збили з рогатки ще в листопаді. Тепер чекає пропозиції від ГСВ, Філадельфії, Мілуокі, особисто ЛеБрона… У Г’юстоні з Оклахомою – вже. А хто там ще йому – рівня? )
Дірк спочатку подовжив собі канікули, а потім продовжив у тому ж курортному режимі. В такий спосіб не такий уже й далекий Чемберлен виявлявся аж надто далеким. Й ось, коли вже всі змірилися з невідворотнім, Дірк замінив у старті нову зірку НБА й усього Далласа Луку Дончіча, і це його неабияк надихнуло. До Вілта нещасних 92 очки і ще 23 матчі до кінця останньої(?) регулярки. 4 очки за гру, а в нього зараз більше 5. Все можливо в цьому світі.
В Дірка прохід одного зі стовпів ще у проекті, а Пау – вже. От від нього ніхто особливо й не чекав,зважаючи як і скільки він грає цього сезону. Менше з тим, Боб Петі вже позаду, якщо напружитись, півсотні очок Волта Беламі можна спробувати нівелювати. Але чи дасть злий Попович?
Джамал Кроуфорд перед початком сезону цілком міг сподіватися на 50 найкращих. Але так як він грає – через пень колоду… Едді Джонсона таки проповз, є шанс наздогнати Боба Лан’є, але надалі… ( Хіба що залишиться ще на рік.
А тим часом тишком нишком Вінс Картер таки прихлопнув Джеррі Веста і почерепашив надалі. До Реджі Міллера – а це поки що 20-е ювілейне місце в рейтингу – між іншим, усього 49 пунктів. І ще 22 матчі в Атланти.
До цього можна додати менш драматичний прохід – трохи подалі від вершини, але гучний за іменами: Джеймс «плеймейкер нікому не дам» Гарден під час свого ралі «стопяццот матчів по стопяццот очок без асистів» сам не помітив, як проскочив іншого колишнього плеймейкера (із трохи іншою манерою гри) Меджик Ірвінґа Джонсона. Шоцікаво, після цього знаменного факту Джонсон не перестав бути Меджиком, а Гарден – не став їм.
Ну і зовсім у 2 ешелоні – серед тих, хто вперто бореться за потрапляння цієї весни (або осені) до 250 найкращих. Пол Джордж послідовно проскочив Майка Конлі та Кайла Корвера. А Тадеус Янг «зробив» Кевіна Лава, причому, вже тоді, коли той одужав і почав грести очки у промислових масштабах. Так що тут може ще все розвернутися на 180.
З очікуваних подій у найближчі 1-2 матчі Кайл Лаурі й Брук Лопез мають здолати легенду сучасності й інших околиць штату Огайо ДжейАра у боротьбі за почесну 240 сходинку. А от не треба сачкувати!
Ювілеї
Ну, звісно, ЛеБрон. Довго на нього чекали,а він тримав акторську паузу. Тримав, тримав, та не витримав – заграв знову. Зіграв 1 гру, 2-у пропустив, а у 3-й нарешті досяг 32000 очок за кар’єру. Ну, теж непогано. У Джордана – 32292, у Кобе – 33643.
З досягнень десятками тисяч по-менше за останній місяць можна згадати: 18 – ЛаМаркуса Олдріджа, 13 – Пола Мілсепа (що, зокрема, допомогло йому ввійти в 200 найкращих), 12 – Брука Лопеза (а Лаурі – буквально поруч), 11 – Джефа Гріна, а Джру Холідей набрав ну дууже круглі 10 тисяч буквально в останньому сьогоднішньому матчі, коли очолив винос Пеліканами Лейкерз.
Ще по 9 штук встигли набрати Серж Ібака та Бредлі Біл, по 8 – Яніс Антетукумпо, Джордж Гілл і Тобіас Гаріс, по 7 – Дерік Фейворс і Сі Джей МакКолум.
Бредлі Біл також попав тисячний дальній, як Ді Джей Огастін.
2000-і штрафні у власній енбеашній біографії реалізували Марвін Вільямс і Яніс Ан … Те … Ту ... Бо, 1500 – ДеАндре Джордан.
Яніс А. (блін, скільки ще переписувати його прізвище цієї людини-алфавіту?) реалізував 3000-й кидок із гри, як і Тобіас Гаріс з Андре Драммондом, а Джеф Грін – навіть 4000-й. Карл Ентоні Таунс ще молодий, у нього всього 2500. Даніло Галінарі не такий молодий, як Таунс, але в нього 2500 теж. Ну, буває.
Шутер-лайф
Тут поки нічого особливо цікавого. Каррі продовжує пихтіти паровозом, женучись – поки що – за 2400 точними трьохами. 2500 цього сезону – малоймовірне завдання, довелося б конкретно накотити. В будь-якому випадку 2-й у рейтингу Реджі Міллер з його 2560 – завдання на наступний листопад-грудень (якщо Стеф цілий буде).
Перспективи
Із найближчих очікуваних подій: «балканський» прохід Андре Ігудалою Руді Том’яновича і Владе Діваца, Лопезом із Лаурі – ДжейАр Сміта.
Лу Вільямс із Блейком Гріффіном протягом 5-6 матчів спроможні «пірнути» у 200.
Із більш віддалених у часі (березень-квітень) питань: коли Кевін Дюрант добереться до Двейна Вейда, а також чи доберуться взагалі Дірк Новіцкі до Вілта Чемберлена, Вінс Картер – до Джеррі Веста, а Стефен Каррі – до 100 найрезультативніших.
Ну і претенденти на 250 елітних скорерів. Після того, як відвалились Ентоні Девіс і Майк Конлі, їх зосталось тільки 7: Тадеус Янг (поточне 261 місце), Кевін Лав (263), Марк Газоль (268), ДеМаркус Казінс (269), Клей Томпсон (272), Пол Джордж (279) і Кемба Вокер (284). Цікаво, що останній поки поступається 281-у Кайлу Корверу і 282 Майку Конлі, але їхня результативність наразі не дає підстав претендувати. А його – дає )

P.S. Написав текст учора, але не став викладати, вирішив перечекати 3 недільних матчі. Правильно вирішив ) «Товста дупа, яка знає, як проте мене захищатись» ((с) ДеМар ДеРозан) Кайл Лаурі зробив потужний дабл-дабл у вщент програному Орландо матчі й обійшов за очками Брука Лопеза, Джона Лонга, а головне – Джей Ар Сміта. Тепер черга Брука обганяти двох останніх. Наступної ночі в Чикаго?

Moving up
Перед сезоном 2 Д-инозаври: Д-вейн Вейд і Д-ірк Новіцкі заявили, що це – їхній останній сезон в НБА (щоправда, одному так сподобалось прощатись, що він тепер натякає, що не заявляв, а натякав, а це дві великих різниці, тіпа, можу повторити). А от парочка (а то і більше) інших нічого не повідомляли. Але іноді складається враження, що повідомили саме вони, а не ті двоє. Мело, Пау, Джамал. А є ще Вінс, який уже третій, мабуть, сезон ніяк не визначиться: то до розумних, то до красивих. Тут це до того, що всі вони в Лізі давно, всі багато кидали по кільцю і, логічно, багато попадали. І тепер кожний ними подоланий (чи лише очікуваний) рубіж – досягнення в рамках усієї Ліги.
Кармело бадьоро наздоганяв Алекса Інгліша, але льотчика вчасно збили з рогатки ще в листопаді. Тепер чекає пропозиції від ГСВ, Філадельфії, Мілуокі, особисто ЛеБрона… У Г’юстоні з Оклахомою – вже. А хто там ще йому – рівня? )
Дірк спочатку подовжив собі канікули, а потім продовжив у тому ж курортному режимі. В такий спосіб не такий уже й далекий Чемберлен виявлявся аж надто далеким. Й ось, коли вже всі змірилися з невідворотнім, Дірк замінив у старті нову зірку НБА й усього Далласа Луку Дончіча, і це його неабияк надихнуло. До Вілта нещасних 92 очки і ще 23 матчі до кінця останньої(?) регулярки. 4 очки за гру, а в нього зараз більше 5. Все можливо в цьому світі.
В Дірка прохід одного зі стовпів ще у проекті, а Пау – вже. От від нього ніхто особливо й не чекав,зважаючи як і скільки він грає цього сезону. Менше з тим, Боб Петі вже позаду, якщо напружитись, півсотні очок Волта Беламі можна спробувати нівелювати. Але чи дасть злий Попович?
Джамал Кроуфорд перед початком сезону цілком міг сподіватися на 50 найкращих. Але так як він грає – через пень колоду… Едді Джонсона таки проповз, є шанс наздогнати Боба Лан’є, але надалі… ( Хіба що залишиться ще на рік.
А тим часом тишком нишком Вінс Картер таки прихлопнув Джеррі Веста і почерепашив надалі. До Реджі Міллера – а це поки що 20-е ювілейне місце в рейтингу – між іншим, усього 49 пунктів. І ще 22 матчі в Атланти.
До цього можна додати менш драматичний прохід – трохи подалі від вершини, але гучний за іменами: Джеймс «плеймейкер нікому не дам» Гарден під час свого ралі «стопяццот матчів по стопяццот очок без асистів» сам не помітив, як проскочив іншого колишнього плеймейкера (із трохи іншою манерою гри) Меджик Ірвінґа Джонсона. Шоцікаво, після цього знаменного факту Джонсон не перестав бути Меджиком, а Гарден – не став їм.
Ну і зовсім у 2 ешелоні – серед тих, хто вперто бореться за потрапляння цієї весни (або осені) до 250 найкращих. Пол Джордж послідовно проскочив Майка Конлі та Кайла Корвера. А Тадеус Янг «зробив» Кевіна Лава, причому, вже тоді, коли той одужав і почав грести очки у промислових масштабах. Так що тут може ще все розвернутися на 180.
З очікуваних подій у найближчі 1-2 матчі Кайл Лаурі й Брук Лопез мають здолати легенду сучасності й інших околиць штату Огайо ДжейАра у боротьбі за почесну 240 сходинку. А от не треба сачкувати!
Ювілеї
Ну, звісно, ЛеБрон. Довго на нього чекали,а він тримав акторську паузу. Тримав, тримав, та не витримав – заграв знову. Зіграв 1 гру, 2-у пропустив, а у 3-й нарешті досяг 32000 очок за кар’єру. Ну, теж непогано. У Джордана – 32292, у Кобе – 33643.
З досягнень десятками тисяч по-менше за останній місяць можна згадати: 18 – ЛаМаркуса Олдріджа, 13 – Пола Мілсепа (що, зокрема, допомогло йому ввійти в 200 найкращих), 12 – Брука Лопеза (а Лаурі – буквально поруч), 11 – Джефа Гріна, а Джру Холідей набрав ну дууже круглі 10 тисяч буквально в останньому сьогоднішньому матчі, коли очолив винос Пеліканами Лейкерз.
Ще по 9 штук встигли набрати Серж Ібака та Бредлі Біл, по 8 – Яніс Антетукумпо, Джордж Гілл і Тобіас Гаріс, по 7 – Дерік Фейворс і Сі Джей МакКолум.
Бредлі Біл також попав тисячний дальній, як Ді Джей Огастін.
2000-і штрафні у власній енбеашній біографії реалізували Марвін Вільямс і Яніс Ан … Те … Ту ... Бо, 1500 – ДеАндре Джордан.
Яніс А. (блін, скільки ще переписувати його прізвище цієї людини-алфавіту?) реалізував 3000-й кидок із гри, як і Тобіас Гаріс з Андре Драммондом, а Джеф Грін – навіть 4000-й. Карл Ентоні Таунс ще молодий, у нього всього 2500. Даніло Галінарі не такий молодий, як Таунс, але в нього 2500 теж. Ну, буває.
Шутер-лайф
Тут поки нічого особливо цікавого. Каррі продовжує пихтіти паровозом, женучись – поки що – за 2400 точними трьохами. 2500 цього сезону – малоймовірне завдання, довелося б конкретно накотити. В будь-якому випадку 2-й у рейтингу Реджі Міллер з його 2560 – завдання на наступний листопад-грудень (якщо Стеф цілий буде).
Перспективи
Із найближчих очікуваних подій: «балканський» прохід Андре Ігудалою Руді Том’яновича і Владе Діваца, Лопезом із Лаурі – ДжейАр Сміта.
Лу Вільямс із Блейком Гріффіном протягом 5-6 матчів спроможні «пірнути» у 200.
Із більш віддалених у часі (березень-квітень) питань: коли Кевін Дюрант добереться до Двейна Вейда, а також чи доберуться взагалі Дірк Новіцкі до Вілта Чемберлена, Вінс Картер – до Джеррі Веста, а Стефен Каррі – до 100 найрезультативніших.
Ну і претенденти на 250 елітних скорерів. Після того, як відвалились Ентоні Девіс і Майк Конлі, їх зосталось тільки 7: Тадеус Янг (поточне 261 місце), Кевін Лав (263), Марк Газоль (268), ДеМаркус Казінс (269), Клей Томпсон (272), Пол Джордж (279) і Кемба Вокер (284). Цікаво, що останній поки поступається 281-у Кайлу Корверу і 282 Майку Конлі, але їхня результативність наразі не дає підстав претендувати. А його – дає )

P.S. Написав текст учора, але не став викладати, вирішив перечекати 3 недільних матчі. Правильно вирішив ) «Товста дупа, яка знає, як проте мене захищатись» ((с) ДеМар ДеРозан) Кайл Лаурі зробив потужний дабл-дабл у вщент програному Орландо матчі й обійшов за очками Брука Лопеза, Джона Лонга, а головне – Джей Ар Сміта. Тепер черга Брука обганяти двох останніх. Наступної ночі в Чикаго?