О ролі Джиммі Батлера, як рушійної сили «Східного експреса»

Тут якось тижні 3 тому чергові провідні заокеанські оглядачі, цього разу – сайту sportskeeda, повідомили нам темним, що «Батлер поднял «Филадельфию Сиксерс» до уровня претендента на звание чемпиона» (сцилочка: https://basket.com.ua/news/74543.htm).
Тобто, до Батлера Філя була кудись опущена, а Джиммі звідти її взяв і підняв. Міннесота мусить вмиватись кровавими соплями – без Джиммі Батлера вона ніхто, звати її ніяк, час включатися в боротьбу за піки.
Ну. Подивимось. Але перед тим слід зауважити один нюанс: Джиммі Батлер – це не машина для набирання очок. Точніше, не тільки. Джиммі Батлер – це також машина для мелення язиком, влаштовування сцен, тролінгу і надування губок. Тобто, він створює атмосферу. На майданчику, на лавці, в роздягальні, в офісі. Навіть не граючи взагалі на початку сезону в Міннесоті, він встиг наліпити ультиматумів, пересваритися з менеджментом, тренером і спровокувати команду. Уже граючи у Філадельфії, встиг натякнути, що Ембіда люблять більше, а мене менше, потім пояснити, що його не так пойняли, а він не хотів нікого образити, ну люблять Ембіда більше, але то таке, тренеру видніше, а я потерплю (і носом не забути шмигнути). І ще купу різних цікавих речей, які не набули аж такої популярності в загалу, бо у Сіксерс теж є своя служба, що відстежує, аби не було різних нікому непотрібних витоків. Все це полегшує аналіз: не треба ретельно вираховувати секунди, коли Джиммі Батлер був на майданчику, коли на лавці, який на цей момент був рахунок тощо. Достатньо того, що він був у команді. Чи ще не був. Чи вже не був.
Отже, реалізували чергову мрію Джиммі, трейданувши його з півночі на схід, 11 листопада. До того моменту нещасна Філя встигла зіграти 13 матчів, натужно забезпечивши співвідношення 8–5 (тобто, 61,5% перемог). Батлер прийшов і все перевернув у сторону щастя, успіху й фіналу. При ньому Філадельфія має співвідношення 29–16 (64,4%). 2,9% доданої вартості! Це не жарти. Хоча, товариші учониє про такі «нежарти» кажуть «у межах статистичної похибки».
Тепер щодо крокодилових сліз Вовків. Поки Батлер зливав тренера, прогулював тренування, а коли не прогулював, обігрував різних там таунсів сьомим складом юніорів із G-лігі, Мінька гордо, хоч і з останніх сил трималась за співвідношення 4–9 (30,8%). Ну, ясно, що звізда тут могла забути? Пішов. Поїхав. Полетів. Небо впало на землю, Місяць затулив Сонце, і пронеслись над славним, хоч і невдячним містом Міннеаполіс тайфуни з лагідними іменами. І настала цілковита безнадьога, одна лише річ радує: співвідношення перемог і поразок: 23–21, було менше 31%, стало більше 52%, різниця між «із Батлером» і «без Батлера» – +21,5% на користь «безнадьогі». А це вже ніяк не тягне на статистичну похибку.

Вопчем, «если невеста уходит к другому, ещё неизвестно, кому повезло».

Тут якось тижні 3 тому чергові провідні заокеанські оглядачі, цього разу – сайту sportskeeda, повідомили нам темним, що «Батлер поднял «Филадельфию Сиксерс» до уровня претендента на звание чемпиона» (сцилочка: https://basket.com.ua/news/74543.htm).
Тобто, до Батлера Філя була кудись опущена, а Джиммі звідти її взяв і підняв. Міннесота мусить вмиватись кровавими соплями – без Джиммі Батлера вона ніхто, звати її ніяк, час включатися в боротьбу за піки.
Ну. Подивимось. Але перед тим слід зауважити один нюанс: Джиммі Батлер – це не машина для набирання очок. Точніше, не тільки. Джиммі Батлер – це також машина для мелення язиком, влаштовування сцен, тролінгу і надування губок. Тобто, він створює атмосферу. На майданчику, на лавці, в роздягальні, в офісі. Навіть не граючи взагалі на початку сезону в Міннесоті, він встиг наліпити ультиматумів, пересваритися з менеджментом, тренером і спровокувати команду. Уже граючи у Філадельфії, встиг натякнути, що Ембіда люблять більше, а мене менше, потім пояснити, що його не так пойняли, а він не хотів нікого образити, ну люблять Ембіда більше, але то таке, тренеру видніше, а я потерплю (і носом не забути шмигнути). І ще купу різних цікавих речей, які не набули аж такої популярності в загалу, бо у Сіксерс теж є своя служба, що відстежує, аби не було різних нікому непотрібних витоків. Все це полегшує аналіз: не треба ретельно вираховувати секунди, коли Джиммі Батлер був на майданчику, коли на лавці, який на цей момент був рахунок тощо. Достатньо того, що він був у команді. Чи ще не був. Чи вже не був.
Отже, реалізували чергову мрію Джиммі, трейданувши його з півночі на схід, 11 листопада. До того моменту нещасна Філя встигла зіграти 13 матчів, натужно забезпечивши співвідношення 8–5 (тобто, 61,5% перемог). Батлер прийшов і все перевернув у сторону щастя, успіху й фіналу. При ньому Філадельфія має співвідношення 29–16 (64,4%). 2,9% доданої вартості! Це не жарти. Хоча, товариші учониє про такі «нежарти» кажуть «у межах статистичної похибки».
Тепер щодо крокодилових сліз Вовків. Поки Батлер зливав тренера, прогулював тренування, а коли не прогулював, обігрував різних там таунсів сьомим складом юніорів із G-лігі, Мінька гордо, хоч і з останніх сил трималась за співвідношення 4–9 (30,8%). Ну, ясно, що звізда тут могла забути? Пішов. Поїхав. Полетів. Небо впало на землю, Місяць затулив Сонце, і пронеслись над славним, хоч і невдячним містом Міннеаполіс тайфуни з лагідними іменами. І настала цілковита безнадьога, одна лише річ радує: співвідношення перемог і поразок: 23–21, було менше 31%, стало більше 52%, різниця між «із Батлером» і «без Батлера» – +21,5% на користь «безнадьогі». А це вже ніяк не тягне на статистичну похибку.

Вопчем, «если невеста уходит к другому, ещё неизвестно, кому повезло».