Клуб кидал. Дем’єн Лілард – серед 250 найбільш результативних гравців НБА за історію

Точніше, наразі – серед 251. Бо поки що він тільки наздогнав Сідні Монкріфа. Справа за малим, за 1 точним штрафним. Але, гадаю, за Дем’єном не заіржавіє. І ось чому.
Цікавий дядько. Простий і прямий, як шпала. Стабільний і надійний. Не лізе вище криши, але й не падає під плінтус. Не п’є, не курить, у скандали не встряє. Не хворіє, не пропускає, не сперечається. Виходить, кидає і пасує. Підбирає, що в руки летить. Що не летить – не підбирає. Не рвався на драфт із дитячого садочку, як це зараз модно, а спокійно закінчив університет і вже тоді… Капітан і моральний авторитет. «От имени и по поручению» вручив Чарлзу Барклі чек за неоплачену своєчасно поїздку в Портленд чвертьвікової давнини. Бо дуже хотів зняти закляття і пройти у плей-оф як найдалі. У плей-оф ввійшов, але відразу вийшов. Бо не стрибає вище голови.
Іпполіт з «Иронии судьбы», хто ще пам’ятає.
Глянув стату, сам був вражений: наскільки він СТАБІЛЬНИЙ!
За 6,5 сезонів пропустив лише 23 гри, перші 3 – взагалі відіграв од і до. З роками Лілард, що очевидно, бере на себе все більшу відповідальність і збільшує кількість кидків. Але ду-уже плавно, без ривків, подвигів і рятування вітчизни. Перший сезон (2012-13) – (уже!) близько 16, максимум – сезон 2016-17 – трохи менше 20. Строго 40-45% – дальні. Відповідно, їхня кількість теж зросла. Аж на цілих 40% ) Більше виросло число штрафних – на 90%, майже вдвічі. Але тут ясно: суперники стали Дем’єна більше «поважати», отже частіше намагатись завадити. Дарма: точність із точки в Ліларда стабільно тримається в межах 88+/-3,5%. Те саме і по ігрових кидках: 3-очкові – 37+/-2,5%, усілякі – 43,15%+/-1,25%. Тобто, рівнесенькі, практично, незмінні показники. І що цікаво: коли Дем’єн трі-ішечки втрачав точність на ближніх і середніх, він сумлінно підтягував її на дальніх, і навпаки – аби не випасти з колії та не дай бог підвести товаришів по команді.
Так і з набраними очками: ніколи, жодного сезону, крім першого (19,0) не закінчував менше як середніми 20 пунктами за матч, але ніколи й не набирав більше 27. От, зараз минуло пів сезону. Дем’єн Лілард узяв участь у всіх 42 матчах Блейзерс, набирає 25,9 очок, викидає м’яч 19 разів за гру, з яких 7,5 (40%) триочкові, забиває 48,5% двушек, 38,5% трьошек і 90% штрафних. Усе в струю. До речі, він як 1-й номер, відповідає за останній пас. Так ось, з асистами в Ліларда теж усьо в нормі, в сенсі – в рамках: мінімум – 5,6, максимум – 6,8 за гру. В цьому сезоні, напр., – 6,1.
І нема на нього Жені Лукашина ))

Точніше, наразі – серед 251. Бо поки що він тільки наздогнав Сідні Монкріфа. Справа за малим, за 1 точним штрафним. Але, гадаю, за Дем’єном не заіржавіє. І ось чому.
Цікавий дядько. Простий і прямий, як шпала. Стабільний і надійний. Не лізе вище криши, але й не падає під плінтус. Не п’є, не курить, у скандали не встряє. Не хворіє, не пропускає, не сперечається. Виходить, кидає і пасує. Підбирає, що в руки летить. Що не летить – не підбирає. Не рвався на драфт із дитячого садочку, як це зараз модно, а спокійно закінчив університет і вже тоді… Капітан і моральний авторитет. «От имени и по поручению» вручив Чарлзу Барклі чек за неоплачену своєчасно поїздку в Портленд чвертьвікової давнини. Бо дуже хотів зняти закляття і пройти у плей-оф як найдалі. У плей-оф ввійшов, але відразу вийшов. Бо не стрибає вище голови.
Іпполіт з «Иронии судьбы», хто ще пам’ятає.
Глянув стату, сам був вражений: наскільки він СТАБІЛЬНИЙ!
За 6,5 сезонів пропустив лише 23 гри, перші 3 – взагалі відіграв од і до. З роками Лілард, що очевидно, бере на себе все більшу відповідальність і збільшує кількість кидків. Але ду-уже плавно, без ривків, подвигів і рятування вітчизни. Перший сезон (2012-13) – (уже!) близько 16, максимум – сезон 2016-17 – трохи менше 20. Строго 40-45% – дальні. Відповідно, їхня кількість теж зросла. Аж на цілих 40% ) Більше виросло число штрафних – на 90%, майже вдвічі. Але тут ясно: суперники стали Дем’єна більше «поважати», отже частіше намагатись завадити. Дарма: точність із точки в Ліларда стабільно тримається в межах 88+/-3,5%. Те саме і по ігрових кидках: 3-очкові – 37+/-2,5%, усілякі – 43,15%+/-1,25%. Тобто, рівнесенькі, практично, незмінні показники. І що цікаво: коли Дем’єн трі-ішечки втрачав точність на ближніх і середніх, він сумлінно підтягував її на дальніх, і навпаки – аби не випасти з колії та не дай бог підвести товаришів по команді.
Так і з набраними очками: ніколи, жодного сезону, крім першого (19,0) не закінчував менше як середніми 20 пунктами за матч, але ніколи й не набирав більше 27. От, зараз минуло пів сезону. Дем’єн Лілард узяв участь у всіх 42 матчах Блейзерс, набирає 25,9 очок, викидає м’яч 19 разів за гру, з яких 7,5 (40%) триочкові, забиває 48,5% двушек, 38,5% трьошек і 90% штрафних. Усе в струю. До речі, він як 1-й номер, відповідає за останній пас. Так ось, з асистами в Ліларда теж усьо в нормі, в сенсі – в рамках: мінімум – 5,6, максимум – 6,8 за гру. В цьому сезоні, напр., – 6,1.
І нема на нього Жені Лукашина ))