Ще раз про "центровий" менеджмент "Фінікс Санз"

За великим рахунком це був звичайний коментар у темі «Чемпион и экс-лучший защитник НБА продолжит карьеру в “Лейкерс”». Але для каменту текст вийшов задовгий.

Я худію від менеджменту Фінікса ))
Коли там грав Льоша Лень, вони
1) підписали Тайсона Чендлера;
2) зробили Чендлера стартовим центровим;
3) почали випускати у 2 п’ятірку на 5 номер коротишку Алана Вільямса, який за всіма параметрами – форвард;
4) після травми Алана Вільямса, стали активно залучати нового новачка – цибатого теж форварда товариша Бендера, який, хоча і старався, але більше гасав по майданчику туди-сюди, як мале щеня на галявині;
5) виміняли на Еріка Бледсоу Ґреґа Монро, у якого, складається враження, або приписки в паспорті, або якась генетична хвороба, бо він почав деградувати десь уже в 26-27 років, коли у нормальних людей тільки починається розквіт.
Коли Лень пішов вільним агентом (точніше, від моменту, коли ще не пішов, але вже стало ясно, що ось-ось піде, буквально влітку; а врешті – й пішов), Фінікс
1) обміняв Монро в Бостон, тепер головняк в Дені Ейджа – як його здихатись;
2) відмовився від послуг Алана Вільямса, я навіть не знаю, де він зараз;
3) за впертими інсайдами шукає, куди прилаштувати Драгана Бендера, який зіграв у цьому сезоні цілих 14’ (просто турнути «Всуньс» Бендера не можуть – він усе ще новачок);
4) під 1 номером вибрав студента Деандре Ейтона. Так, він грає непогано, статистика в нього конкретна, але все одно не-Дончич. Це при тому, що немає Букера, який забирав би (як забирав раніше) більшість кидків, а зараз Кокошкову довелось перелаштувати гру ближче до кільця, що Ейтону, безперечно, на руку.
І ось нарешті – вишенька на торті:
5) вони викупають контракт Чендлера! Тобто, нічого не отримують взамін, тільки заощаджуючи трохи грошей за його неповний останній рік.

Бонус. Центровий менеджмент Лейкерз
Як там, «менеджер Джеймс начинает свою работу»? ) Пізно менеджер Джеймс прокинувся і сповз із ліжка. Влітку ЛАЛ цілком спокійно відпустили Джуліуса Рендла, який прямо зараз геть не губиться в Пеліканз у компанії тамтих товстунів Ентоні Девіса і Ніколи Міротіча. Теж розвантажували платіжку, на цілих 8,5 мільйонів! Тепер гарячково затикають діри.

P.S. Окрема подяка журналісту New York Times Марку Штейну (або тому, хто народив речення «Чендлер проиграл конкуренцию за значимую роль в ротации Ришону Холмсу, что и привело к выкупу контракта») – підняв собі настрій.
Сезон 2018-19.
Рішан Голмс: 7 матчів, 38’, 6 очок, 5+9=14 підборів.
Тайсон Чендлер: 7 матчів, 89’, 26 очок, 7+32=39 підборів.
Дякую, тепер я нарешті знаю, що таке «програти конкуренцію» :)

За великим рахунком це був звичайний коментар у темі «Чемпион и экс-лучший защитник НБА продолжит карьеру в “Лейкерс”». Але для каменту текст вийшов задовгий.

Я худію від менеджменту Фінікса ))
Коли там грав Льоша Лень, вони
1) підписали Тайсона Чендлера;
2) зробили Чендлера стартовим центровим;
3) почали випускати у 2 п’ятірку на 5 номер коротишку Алана Вільямса, який за всіма параметрами – форвард;
4) після травми Алана Вільямса, стали активно залучати нового новачка – цибатого теж форварда товариша Бендера, який, хоча і старався, але більше гасав по майданчику туди-сюди, як мале щеня на галявині;
5) виміняли на Еріка Бледсоу Ґреґа Монро, у якого, складається враження, або приписки в паспорті, або якась генетична хвороба, бо він почав деградувати десь уже в 26-27 років, коли у нормальних людей тільки починається розквіт.
Коли Лень пішов вільним агентом (точніше, від моменту, коли ще не пішов, але вже стало ясно, що ось-ось піде, буквально влітку; а врешті – й пішов), Фінікс
1) обміняв Монро в Бостон, тепер головняк в Дені Ейджа – як його здихатись;
2) відмовився від послуг Алана Вільямса, я навіть не знаю, де він зараз;
3) за впертими інсайдами шукає, куди прилаштувати Драгана Бендера, який зіграв у цьому сезоні цілих 14’ (просто турнути «Всуньс» Бендера не можуть – він усе ще новачок);
4) під 1 номером вибрав студента Деандре Ейтона. Так, він грає непогано, статистика в нього конкретна, але все одно не-Дончич. Це при тому, що немає Букера, який забирав би (як забирав раніше) більшість кидків, а зараз Кокошкову довелось перелаштувати гру ближче до кільця, що Ейтону, безперечно, на руку.
І ось нарешті – вишенька на торті:
5) вони викупають контракт Чендлера! Тобто, нічого не отримують взамін, тільки заощаджуючи трохи грошей за його неповний останній рік.

Бонус. Центровий менеджмент Лейкерз
Як там, «менеджер Джеймс начинает свою работу»? ) Пізно менеджер Джеймс прокинувся і сповз із ліжка. Влітку ЛАЛ цілком спокійно відпустили Джуліуса Рендла, який прямо зараз геть не губиться в Пеліканз у компанії тамтих товстунів Ентоні Девіса і Ніколи Міротіча. Теж розвантажували платіжку, на цілих 8,5 мільйонів! Тепер гарячково затикають діри.

P.S. Окрема подяка журналісту New York Times Марку Штейну (або тому, хто народив речення «Чендлер проиграл конкуренцию за значимую роль в ротации Ришону Холмсу, что и привело к выкупу контракта») – підняв собі настрій.
Сезон 2018-19.
Рішан Голмс: 7 матчів, 38’, 6 очок, 5+9=14 підборів.
Тайсон Чендлер: 7 матчів, 89’, 26 очок, 7+32=39 підборів.
Дякую, тепер я нарешті знаю, що таке «програти конкуренцію» :)