Гимны баскетбольных команд. 2. БК «Киев»
БК «Киев»
(информация с официального сайта команды http://bckiev.com.ua/ua/club/history/ )
[img]http://bckiev.com.ua/imglib/_newimage/fanshop/46485/1352.jpg[/img
Київські «вовки» з’явилися на баскетбольній карті України у 1999 році. Засновником клубу став Олімпійський чемпіон, чемпіон Європи, СРСР та Греції, перший українець в НБА, а нині – президент Федерації баскетболу України Олександр Волков. У витоків команди стояли також такі відомі баскетболісти, як Олександр Ларін, Віталій Хоменко, Олександр Сальников, Галина Мельниченко.
Першим тренером клубу став Олександр Коваленко. Зібравши під своє крило найкращих українських виконавців, а також досвідченого американського плеймейкера Кертіса МакКантса, у дебютному для себе сезоні БК «Київ» прийняв участь відразу у трьох турнірах – Кубку Корача, NEBL та українській Суперлізі. Якщо в першому турнірі кияни зуміли пробитись лише в груповий раунд, то інші стали для команди повністю феєричними. Пройшовши складний турнірний шлях, новостворений український клуб потрапив у фінал чотирьох NEBL, а потім одразу став чемпіоном України, розправившись у фінальній серії з МБК «Одеса».
Після такого вдалого сезону провідні гравці команди отримали вигідні пропозиції від грандів європейського баскетболу. МакКантсом, зацікавився московський ЦСКА, Григорій Хижняк перебрався у литовський «Жальгіріс», а Станіслав Медведенко переїхав грати у НБА.
Природньо, що до старту чергового сезону столична команда підійшла у значно оновленому складі, тож цього разу успіхи клубу були трохи скромніші: кияни дійшли до чвертьфіналу NEBL-2000, де поступилися «Жальгірісу», а в чемпіонаті України оформили срібні нагороди, у фінальному протистоянні поступившись, тій же «Одесі».
У сезоні 2001/02 у БК «Київ» з’явилися ще два Олімпійських чемпіони. Головним тренером став латвієць Ігорс Міглінієкс, а у склад командного менеджменту ввійшов Рімас Куртінайтіс, який став граючим віце-президентом! Разом з ними кияни відстояли звання віце-чемпіонів України, а в NEBL зупинилися у кроці від Фіналу чотирьох.
Баскетбольний рік 2002/03 приніс до скарбниці «вовків» ще один комплект нагород внутрішньої першості – цього разу бронзових. Окрім того, захисник киян В’ячеслав Євстратенко був визнаний MVP Суперліги. Однак по закінченні сезону Ігорс Міглінієкс прийняв рішення залишити посаду головного тренера, а новим наставником став Віталій Лебединцев.
Проте у розпал сезону на тренерському містку знову відбулися зміни – у керма клубу став Геннадій Защук. А у січні 2004 року керувати командою довірили італійському фахівцю Ренато Паскуалі. Оскільки до цього моменту «вовки» фактично втратили шанси на вихід із групи Євроліги FIBA, італієць сконцентрував усі сили на досягненні максимальних результатів на внутрішній арені, а також комплектації дієздатного складу на наступний сезон. Завдяки цьому БК «Київ» здобув уже третій комплект срібних нагород Суперліги. Крім того столиці України довірили проведення Матчу Всіх Зірок Євроліги FIBA.
Одним із найфеєричніших фрагментів у історії клубу залишається сезон 2004/05. Запрошено надзвичайно якісних виконавців – ЛаМарра Гріра, Янніса Яннуліса, Маркуса Норріса, Марсело Ніколу, Сергія Чікалкіна, Крешиміра Лончара та MVP Global Games Олексія Печерова. Разом із гравцями було створено надпотужну бойову одиницю – у підсумку «вовки» здобули другий чемпіонський титул у Суперлізі (в фіналі діючого чемпіона «Азовмаш» розгромили всуху – 3:0), а також стали віце-чемпіонами Євроліги FIBA.
У сезоні 2005/06 форму «вовків» приміряли такі відомі виконавці, як серби Ратко Варда, Душан Кецман та Горан Ніколич, американець Майкл Харріс, українці Артем Буцький і Леонід Яйло. Зусиль оновленого складу виявилось достатньо, щоб знову пробитися до Фіналу Чотирьох Кубка Європи FIBA, право на проведення якого довірили саме українській столиці! На очах у рідних трибун підопічні Паскуалі завоювали бронзові нагороди. Кияни також до цього досягнення додали і черговий титул віце-чемпіонів України.
По завершенні сезону засновники команди прийняли рішення сконцентруватися на шляху українізації команди. «Вовкам» вдалося повернути в Україну капітана національної збірної Артура Дроздова. Плюс, ще один рік вирішив провести у складі клубу задрафтований командою НБА «Вашингтон Візардс», Олексій Печеров. Повернувся захищати кольори київського клубу і Григорій Хижняк. А керувати київською командою було довірено Віктору Бережному. Не дивлячись на те, що багато людей де-факто вирішили списати «вовків» з рахунку, у внутрішній першості столична команда йшла за чемпіонським графіком. Але вищий рівень Кубка Європи FIBA став для киян нездоланною перепоною. Не зумівши пройти скрізь сито групового раунду, БК «Київ» закінчив свої виступи на європейській клубній арені, а Віктор Бережний подав у відставку. Запрошений на його місце словенський спеціаліст Томо Махорич зумів привести клуб до першої в його історії перемозі у Кубку України та тріумфу в регулярному чемпіонаті Суперліги. Однак у фінальній серії плей-офф «вовки» все ж віддали чемпіонство маріупольському «Азовмашу».
Стосовно сезону 2007/08, то він відкрив новий розділ в історії БК «Київ». Столична команда вперше прийняла участь у другому за престижністю турнірі Старого світу – Кубку ULEB! І дебют вийшов на славу! «Вовки» справилися з такими міцними оппонентами, як французький «По-Ортез», італійський «Бенеттон», бельгійський «Теліндус», у підсумку зупинившись лише в кроці від потрапляння у Фінал восьми турніру.
Літом 2008 року клуб очолив сербський спеціаліст Саша Обрадовіч, під керівництвом якого кияни почали нову єврокампанію. Враховуючи максимальні завдання поставлені перед командою, склад «столичних» поповнили якісні легіонери – Кенан Байрамович, Клей Таккер, Скуні Пенн та Брент Райт. Але «вовкам» не вдалося пройти відбірний раунд Єврокубку, у зв’язку з чим столичний БК «Київ» «опустився» у Єврочеллендж. Втім, заради справедливості варто відзначити, що цей турнір практично нічим не поступався Єврокубку (чого варта присутність таких грандів, як італійський «Віртус» і російський «Тріумф»).
Колектив Обрадовіча впевненими кроками йшов по турнірним сходам, але на екваторі сезону керівники клубу прийняли рішення попрощатися із більшістю іноземців, надавши можливість проявити себе молодим гравцям. І молоді вихованці київського клубу перевершили усі очікування пробившись у чвертьфінал євротурніру, де Лукашов і компанія лише у третьому матчі серії віддали путівку у Фінал чотирьох французькому «Шоле».
Враховуючи успішні виступи українізованого складу, менеджмент киян вирішив і далі притримуватись вибраної стратегії. Більш того, посаду головного тренера було довірено одному із найталановитіших та найперспективніших вітчизняних тренерів – Віталію Чернію.
Віталію Миколайовичу вдалося здійснити справжній баскетбольний подвиг.
Під його керівництвом «вовки», що стали єдиною командою в нашій державі, де грали виключно українці, дійшли до фіналу Кубка Суперліги, а також пробилися у півфінал плей-офф Суперліги!
Після цього впродовж трьох наступних сезонів клуб зробив ставку на власних молодих вихованців. Підросли та стали справжніми «вовками» В’ячеслав Бобров, Максим Сандул, Павло Крутоус і Руслан Отверченко. Разом із молоддю зігралися більш старші Артем Швець та Владислав Подолян. Тому керівники клубу прийняли стратегічне рішення починаючи з сезону 2013/2014 років знову боротись за чемпіонські позиції! До складу «вовків» були запрошені досвідчені легіонери Домінік Коулмен, Лі Хампфрі та Майкл Девіс. Після стажування у США на посаду головного тренера повернувся Віталій Черній! Перед командою було поставлено завдання демонструвати високий рівень баскетболу та виходити на високі місця у Чемпіонаті та Кубку Суперліги, а також у Єврочелленджі, куди «вовки» теж заявилися!
Таким чином, після кількох років очікування прихильники БК «Київ» знову побачили свій клуб на європейській арені! У груповому турнірі, здобувши перемоги над потужним російським "Тріумфом" та венгерським "Кьормендом", кияни все ж, не зуміли пройти далі, та посіли третю сходинку. Натомість, в чемпіонаті Суперліги підопічні Чернія впродовж усього сезону боролися за потрапляння у плей-офф, але наприкінці лютого, через напружену ситуацію в Україні, пов'язану зі зміною влади, всі легіонери вирішили покинути команду. Тим не менш, навіть українським складом БК "Київ" вийшов у плей-офф! На стадії чвертьфіналу, у серії до двох перемог, столичним баскетболістам належало зіграти проти лідера регулярної першості, южненського "Хіміка". Поступившись в Южному, "вовки" були рішуче налаштовані взяти реванш у Києві, і їм це майже вдалося. У напруженому двобої южненці здобули перемогу лише на останніх секундах та вийшли до півфіналу. Але попри це, сезон 2013/2014 для киян можна вважати успішним. Вперше з 2010 року команда потрапила до плей-офф та завершила чемпіонат гідно!
Гімн БК «Київ»
Музика Ігоря Шамо
Слова Володимира Туленка
Форма жовто-зелена,
Профіль вовка на ній.
Дорогі ви для мене,
Хлопці в формі такій,
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Сидимо на трибуні,
Нас обєднує гра.
Сиві й зовсім зелені
Хлопці з схилів Дніпра.
Буду мріяти й жити
На крилах надій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Буду мріяти й жити
На крилах надій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
[/img]
Ви для мене найкращі
Із сезону в сезон.
Знову виграють матчі,
«Київ» знов Чемпіон!
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Гимны баскетбольных команд. 2. БК «Киев»
БК «Киев»
(информация с официального сайта команды http://bckiev.com.ua/ua/club/history/ )
[img]http://bckiev.com.ua/imglib/_newimage/fanshop/46485/1352.jpg[/img
Київські «вовки» з’явилися на баскетбольній карті України у 1999 році. Засновником клубу став Олімпійський чемпіон, чемпіон Європи, СРСР та Греції, перший українець в НБА, а нині – президент Федерації баскетболу України Олександр Волков. У витоків команди стояли також такі відомі баскетболісти, як Олександр Ларін, Віталій Хоменко, Олександр Сальников, Галина Мельниченко.
Першим тренером клубу став Олександр Коваленко. Зібравши під своє крило найкращих українських виконавців, а також досвідченого американського плеймейкера Кертіса МакКантса, у дебютному для себе сезоні БК «Київ» прийняв участь відразу у трьох турнірах – Кубку Корача, NEBL та українській Суперлізі. Якщо в першому турнірі кияни зуміли пробитись лише в груповий раунд, то інші стали для команди повністю феєричними. Пройшовши складний турнірний шлях, новостворений український клуб потрапив у фінал чотирьох NEBL, а потім одразу став чемпіоном України, розправившись у фінальній серії з МБК «Одеса».
Після такого вдалого сезону провідні гравці команди отримали вигідні пропозиції від грандів європейського баскетболу. МакКантсом, зацікавився московський ЦСКА, Григорій Хижняк перебрався у литовський «Жальгіріс», а Станіслав Медведенко переїхав грати у НБА.
Природньо, що до старту чергового сезону столична команда підійшла у значно оновленому складі, тож цього разу успіхи клубу були трохи скромніші: кияни дійшли до чвертьфіналу NEBL-2000, де поступилися «Жальгірісу», а в чемпіонаті України оформили срібні нагороди, у фінальному протистоянні поступившись, тій же «Одесі».
У сезоні 2001/02 у БК «Київ» з’явилися ще два Олімпійських чемпіони. Головним тренером став латвієць Ігорс Міглінієкс, а у склад командного менеджменту ввійшов Рімас Куртінайтіс, який став граючим віце-президентом! Разом з ними кияни відстояли звання віце-чемпіонів України, а в NEBL зупинилися у кроці від Фіналу чотирьох.
Баскетбольний рік 2002/03 приніс до скарбниці «вовків» ще один комплект нагород внутрішньої першості – цього разу бронзових. Окрім того, захисник киян В’ячеслав Євстратенко був визнаний MVP Суперліги. Однак по закінченні сезону Ігорс Міглінієкс прийняв рішення залишити посаду головного тренера, а новим наставником став Віталій Лебединцев.
Проте у розпал сезону на тренерському містку знову відбулися зміни – у керма клубу став Геннадій Защук. А у січні 2004 року керувати командою довірили італійському фахівцю Ренато Паскуалі. Оскільки до цього моменту «вовки» фактично втратили шанси на вихід із групи Євроліги FIBA, італієць сконцентрував усі сили на досягненні максимальних результатів на внутрішній арені, а також комплектації дієздатного складу на наступний сезон. Завдяки цьому БК «Київ» здобув уже третій комплект срібних нагород Суперліги. Крім того столиці України довірили проведення Матчу Всіх Зірок Євроліги FIBA.
Одним із найфеєричніших фрагментів у історії клубу залишається сезон 2004/05. Запрошено надзвичайно якісних виконавців – ЛаМарра Гріра, Янніса Яннуліса, Маркуса Норріса, Марсело Ніколу, Сергія Чікалкіна, Крешиміра Лончара та MVP Global Games Олексія Печерова. Разом із гравцями було створено надпотужну бойову одиницю – у підсумку «вовки» здобули другий чемпіонський титул у Суперлізі (в фіналі діючого чемпіона «Азовмаш» розгромили всуху – 3:0), а також стали віце-чемпіонами Євроліги FIBA.
У сезоні 2005/06 форму «вовків» приміряли такі відомі виконавці, як серби Ратко Варда, Душан Кецман та Горан Ніколич, американець Майкл Харріс, українці Артем Буцький і Леонід Яйло. Зусиль оновленого складу виявилось достатньо, щоб знову пробитися до Фіналу Чотирьох Кубка Європи FIBA, право на проведення якого довірили саме українській столиці! На очах у рідних трибун підопічні Паскуалі завоювали бронзові нагороди. Кияни також до цього досягнення додали і черговий титул віце-чемпіонів України.
По завершенні сезону засновники команди прийняли рішення сконцентруватися на шляху українізації команди. «Вовкам» вдалося повернути в Україну капітана національної збірної Артура Дроздова. Плюс, ще один рік вирішив провести у складі клубу задрафтований командою НБА «Вашингтон Візардс», Олексій Печеров. Повернувся захищати кольори київського клубу і Григорій Хижняк. А керувати київською командою було довірено Віктору Бережному. Не дивлячись на те, що багато людей де-факто вирішили списати «вовків» з рахунку, у внутрішній першості столична команда йшла за чемпіонським графіком. Але вищий рівень Кубка Європи FIBA став для киян нездоланною перепоною. Не зумівши пройти скрізь сито групового раунду, БК «Київ» закінчив свої виступи на європейській клубній арені, а Віктор Бережний подав у відставку. Запрошений на його місце словенський спеціаліст Томо Махорич зумів привести клуб до першої в його історії перемозі у Кубку України та тріумфу в регулярному чемпіонаті Суперліги. Однак у фінальній серії плей-офф «вовки» все ж віддали чемпіонство маріупольському «Азовмашу».
Стосовно сезону 2007/08, то він відкрив новий розділ в історії БК «Київ». Столична команда вперше прийняла участь у другому за престижністю турнірі Старого світу – Кубку ULEB! І дебют вийшов на славу! «Вовки» справилися з такими міцними оппонентами, як французький «По-Ортез», італійський «Бенеттон», бельгійський «Теліндус», у підсумку зупинившись лише в кроці від потрапляння у Фінал восьми турніру.
Літом 2008 року клуб очолив сербський спеціаліст Саша Обрадовіч, під керівництвом якого кияни почали нову єврокампанію. Враховуючи максимальні завдання поставлені перед командою, склад «столичних» поповнили якісні легіонери – Кенан Байрамович, Клей Таккер, Скуні Пенн та Брент Райт. Але «вовкам» не вдалося пройти відбірний раунд Єврокубку, у зв’язку з чим столичний БК «Київ» «опустився» у Єврочеллендж. Втім, заради справедливості варто відзначити, що цей турнір практично нічим не поступався Єврокубку (чого варта присутність таких грандів, як італійський «Віртус» і російський «Тріумф»).
Колектив Обрадовіча впевненими кроками йшов по турнірним сходам, але на екваторі сезону керівники клубу прийняли рішення попрощатися із більшістю іноземців, надавши можливість проявити себе молодим гравцям. І молоді вихованці київського клубу перевершили усі очікування пробившись у чвертьфінал євротурніру, де Лукашов і компанія лише у третьому матчі серії віддали путівку у Фінал чотирьох французькому «Шоле».
[img]http://www.basketbolist.org.ua/images/bckiev.jpg[/img]
Враховуючи успішні виступи українізованого складу, менеджмент киян вирішив і далі притримуватись вибраної стратегії. Більш того, посаду головного тренера було довірено одному із найталановитіших та найперспективніших вітчизняних тренерів – Віталію Чернію.
Віталію Миколайовичу вдалося здійснити справжній баскетбольний подвиг.
Під його керівництвом «вовки», що стали єдиною командою в нашій державі, де грали виключно українці, дійшли до фіналу Кубка Суперліги, а також пробилися у півфінал плей-офф Суперліги!
Після цього впродовж трьох наступних сезонів клуб зробив ставку на власних молодих вихованців. Підросли та стали справжніми «вовками» В’ячеслав Бобров, Максим Сандул, Павло Крутоус і Руслан Отверченко. Разом із молоддю зігралися більш старші Артем Швець та Владислав Подолян. Тому керівники клубу прийняли стратегічне рішення починаючи з сезону 2013/2014 років знову боротись за чемпіонські позиції! До складу «вовків» були запрошені досвідчені легіонери Домінік Коулмен, Лі Хампфрі та Майкл Девіс. Після стажування у США на посаду головного тренера повернувся Віталій Черній! Перед командою було поставлено завдання демонструвати високий рівень баскетболу та виходити на високі місця у Чемпіонаті та Кубку Суперліги, а також у Єврочелленджі, куди «вовки» теж заявилися!
Таким чином, після кількох років очікування прихильники БК «Київ» знову побачили свій клуб на європейській арені! У груповому турнірі, здобувши перемоги над потужним російським "Тріумфом" та венгерським "Кьормендом", кияни все ж, не зуміли пройти далі, та посіли третю сходинку. Натомість, в чемпіонаті Суперліги підопічні Чернія впродовж усього сезону боролися за потрапляння у плей-офф, але наприкінці лютого, через напружену ситуацію в Україні, пов'язану зі зміною влади, всі легіонери вирішили покинути команду. Тим не менш, навіть українським складом БК "Київ" вийшов у плей-офф! На стадії чвертьфіналу, у серії до двох перемог, столичним баскетболістам належало зіграти проти лідера регулярної першості, южненського "Хіміка". Поступившись в Южному, "вовки" були рішуче налаштовані взяти реванш у Києві, і їм це майже вдалося. У напруженому двобої южненці здобули перемогу лише на останніх секундах та вийшли до півфіналу. Але попри це, сезон 2013/2014 для киян можна вважати успішним. Вперше з 2010 року команда потрапила до плей-офф та завершила чемпіонат гідно!
[img]http://bckiev.com.ua/imglib/_newimage/fanshop/47423/1352.jpg[/img]
Гімн БК «Київ»
Музика Ігоря Шамо
Слова Володимира Туленка
[video][/video]
[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRPTOXqbS8s2vsxBpvqBtMoU1vtgVLAmlsrqJ9TIeGKZ9L2lxVp[/img]
Форма жовто-зелена,
Профіль вовка на ній.
Дорогі ви для мене,
Хлопці в формі такій,
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSjFhU963HdmjNzIKu4EFBTTeNqOXCllDLPBDONchMRmMuSkely[/img]
Сидимо на трибуні,
Нас обєднує гра.
Сиві й зовсім зелені
Хлопці з схилів Дніпра.
Буду мріяти й жити
На крилах надій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Буду мріяти й жити
На крилах надій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ8zHLIg-Ry4xmO7x75TCILJFyVe4LHOkIEI2N3cV5N910nU4lSAg[/img]
[/img]
Ви для мене найкращі
Із сезону в сезон.
Знову виграють матчі,
«Київ» знов Чемпіон!
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
Ви ж як ті оксамити
Закоханих мрій.
Як тебе не любити,
«Києве» мій.
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQrH-Fx1eYiVitrc1g8QZMg6cx6E1rXvHFRhQQRuNnfrXNjEnS8[/img]