"Євробаскет-2015" – новий ярмарок українського марнославства

Відразу після завершення "Євро-2012" Україна почала активну підготовку до проведення європейського баскетбольного турніру "Євробаскет-2015". Утім, чи готові українські платники податків до нових витрат?

"Євро-2012" закінчився, хай живе "Євробаскет-2015"! Українцям, схоже, доведеться міцніше затягнути паски і підготуватися до нових витрат на організацію чергового масштабного спортивного видовища – європейського турніру з баскетболу "Євробаскет-2015". Право на його проведення Україна виграла минулого року і тепер активно береться за його підготовку. Нині комітет "Євробаскет-2015" при Федерації баскетболу України прораховує вартість інфраструктурних об’єктів та арен, які потрібно буде звести у семи українських містах.

Калькуляція витрат

Якщо у Києві, Донецьку, Харкові та Львові є готелі, аеропорти і дороги, які готували до "Євро-2012", то в Одесі, Дніпропетровську та Івано-Франківську, які претендують на проведення "Євробаскету-2015", всі ці об'єкти необхідно ще реконструювати. Баскетбольні арени ж будуватимуть з нуля всюди. «Ще не визначено, скільки все це буде коштувати. Порахуємо і будемо закладати у бюджет на наступні роки», - прокоментував співробітник департаменту спорту вищих досягнень Державної служби молоді та спорту Євгеній Колодяжний.

Раніше президент Федерації баскетболу України Олександр Волков наголошував, що орієнтовний бюджет підготовки до "Євробаскету-2015" має скласти 180 мільйонів євро. Так само, як і перед стартом підготовки до "Євро-2012", організатори "Євробаскету-2015" запевняють, що основний тягар витрат ляже на приватних інвесторів. «Є гарантії інвесторів, які взяли на себе зведення цих арен. Для них прописані доволі серйозні фінансові зобов’язання», - сказав Deutsche Welle виконавчий директор комітету "Євробаскет-2015" Олег Бичков.

Сумний досвід

Утім, експерти впевнені, що ситуація зі зведення інфраструктурних об’єктів на "Євробаскет-2015" може повторити досвід співпраці держави і приватних інвесторів на "Євро 2012". Тоді цим спортивним проектом інвестори не надто зацікавилися, і всі об’єкти добудовували за рахунок українських платників податків.

«Якщо зараз інвестиційний клімат не зміниться, то не варто розраховувати на інтерес інвесторів до будівництва арен і доріг», - переконаний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

На його думку, хоча бюджет "Євробаскету-2015" буде значно скромніший, витрачатися країні все ж таки доведеться. Водночас Жолудь сумнівається, що ці витрати на організацію спортивного заходу окупляться. Адже, як зізнався після завершення чемпіонату віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков, на "Євро-2012" Україна заробила вп’ятеро менше, аніж витратила.

Вдала нагода поділити гроші

Доцільність освоєння 5 мільярдів доларів на об’єкти "Євро-2012", які сплатили зі своєї кишені українські платники податків, спробували проконтролювати громадські активісти. «Аеропорти у Львові та Донецьку зараз залишаються незавантажені, пустують. Навіщо було будувати такі величезні термінали? Можна було обійтися значно скромнішими витратами», - зауважує активіст громадської ініціативи «Євро-патруль» Микола Воробйов. Він переконаний, що українці мають активніше цікавитися, куди влада витрачає їхні гроші і контролювати «апетити чиновників» на бюджетні витрати. «Потрібен громадянський тиск, аби такі спортивні проекти були більш економними», - сказав Воробйов.

Відсутність суспільного контролю за витратами на підготовку масштабних заходів заохочує владу до участі у міжнародних відборах на право проведення в Україні спортивних змагань, переконаний журналіст, експерт з питань підготовки України до "Євро-2012" Андрій Капустін. «Поки українці не навчаться питати у влади за кожну витрачену копійку, то чиновники із задоволенням подаватимуть заявки на "Євро-2012", "Євробаскет-2015", Олімпійські ігри-2022 тощо. Це хороша нагода «розпиляти» бюджет», - вважає Капустін. На його думку, фінансувати підготовку спортивної інфраструктури на європейські баскетбольні змагання для українців самотужки надто обтяжливо.

До речі, проблема фінансування масштабних спортивних заходів, схоже, близька не лише українським платникам податків. Так, приміром, президент УЄФА Мішель Платіні нещодавно запропонував з 2020 року проводити матчі європейської першості з футболу в різних країнах Європи. За його словами, це полегшить організацію турніру з точки зору фінансових витрат, аби одна країна-господар не надто витрачалася на аеропорти, готелі чи стадіони.
От такі от реалії сьогодення!

Відразу після завершення "Євро-2012" Україна почала активну підготовку до проведення європейського баскетбольного турніру "Євробаскет-2015". Утім, чи готові українські платники податків до нових витрат? "Євро-2012" закінчився, хай живе "Євробаскет-2015"! Українцям, схоже, доведеться міцніше затягнути паски і підготуватися до нових витрат на організацію чергового масштабного спортивного видовища – європейського турніру з баскетболу "Євробаскет-2015". Право на його проведення Україна виграла минулого року і тепер активно береться за його підготовку. Нині комітет "Євробаскет-2015" при Федерації баскетболу України прораховує вартість інфраструктурних об’єктів та арен, які потрібно буде звести у семи українських містах. Калькуляція витрат Якщо у Києві, Донецьку, Харкові та Львові є готелі, аеропорти і дороги, які готували до "Євро-2012", то в Одесі, Дніпропетровську та Івано-Франківську, які претендують на проведення "Євробаскету-2015", всі ці об'єкти необхідно ще реконструювати. Баскетбольні арени ж будуватимуть з нуля всюди. «Ще не визначено, скільки все це буде коштувати. Порахуємо і будемо закладати у бюджет на наступні роки», - прокоментував співробітник департаменту спорту вищих досягнень Державної служби молоді та спорту Євгеній Колодяжний. Раніше президент Федерації баскетболу України Олександр Волков наголошував, що орієнтовний бюджет підготовки до "Євробаскету-2015" має скласти 180 мільйонів євро. Так само, як і перед стартом підготовки до "Євро-2012", організатори "Євробаскету-2015" запевняють, що основний тягар витрат ляже на приватних інвесторів. «Є гарантії інвесторів, які взяли на себе зведення цих арен. Для них прописані доволі серйозні фінансові зобов’язання», - сказав Deutsche Welle виконавчий директор комітету "Євробаскет-2015" Олег Бичков. Сумний досвід Утім, експерти впевнені, що ситуація зі зведення інфраструктурних об’єктів на "Євробаскет-2015" може повторити досвід співпраці держави і приватних інвесторів на "Євро 2012". Тоді цим спортивним проектом інвестори не надто зацікавилися, і всі об’єкти добудовували за рахунок українських платників податків. «Якщо зараз інвестиційний клімат не зміниться, то не варто розраховувати на інтерес інвесторів до будівництва арен і доріг», - переконаний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. На його думку, хоча бюджет "Євробаскету-2015" буде значно скромніший, витрачатися країні все ж таки доведеться. Водночас Жолудь сумнівається, що ці витрати на організацію спортивного заходу окупляться. Адже, як зізнався після завершення чемпіонату віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков, на "Євро-2012" Україна заробила вп’ятеро менше, аніж витратила. Вдала нагода поділити гроші Доцільність освоєння 5 мільярдів доларів на об’єкти "Євро-2012", які сплатили зі своєї кишені українські платники податків, спробували проконтролювати громадські активісти. «Аеропорти у Львові та Донецьку зараз залишаються незавантажені, пустують. Навіщо було будувати такі величезні термінали? Можна було обійтися значно скромнішими витратами», - зауважує активіст громадської ініціативи «Євро-патруль» Микола Воробйов. Він переконаний, що українці мають активніше цікавитися, куди влада витрачає їхні гроші і контролювати «апетити чиновників» на бюджетні витрати. «Потрібен громадянський тиск, аби такі спортивні проекти були більш економними», - сказав Воробйов. Відсутність суспільного контролю за витратами на підготовку масштабних заходів заохочує владу до участі у міжнародних відборах на право проведення в Україні спортивних змагань, переконаний журналіст, експерт з питань підготовки України до "Євро-2012" Андрій Капустін. «Поки українці не навчаться питати у влади за кожну витрачену копійку, то чиновники із задоволенням подаватимуть заявки на "Євро-2012", "Євробаскет-2015", Олімпійські ігри-2022 тощо. Це хороша нагода «розпиляти» бюджет», - вважає Капустін. На його думку, фінансувати підготовку спортивної інфраструктури на європейські баскетбольні змагання для українців самотужки надто обтяжливо. До речі, проблема фінансування масштабних спортивних заходів, схоже, близька не лише українським платникам податків. Так, приміром, президент УЄФА Мішель Платіні нещодавно запропонував з 2020 року проводити матчі європейської першості з футболу в різних країнах Європи. За його словами, це полегшить організацію турніру з точки зору фінансових витрат, аби одна країна-господар не надто витрачалася на аеропорти, готелі чи стадіони. От такі от реалії сьогодення!