Деррік Зіммерман: "Я не гравець, який грає сам на себе"

Капітаном БК "Говерла" Дерріком Зіммерманом який пригадує важливу домашню перемогу над "Донецьком", оцінює свої асистентські якості та ділиться враженнями від перебування в Івано-Франківську....




- На сьогоднішній день ти кращий асистент Суперліги, а нещодавно вставив рекорд сезону за кількістю передач в одному матчі. За рахунок чого тоді вдалося досягти таких показників?
- Я дивлюся на це з двох боків. Найперше та найголовніше – що ми перемагаємо. Для команди це дуже важливо, адже «Говерла» проводить свій другий в історії сезон у Суперлізі, а вже так високо знаходиться в турнірній таблиці. З іншого боку – я не гравець, який грає сам на себе. Якщо подивитися на останні матчі, то, коли мені віддавали передачі, я міг би й сам завершувати атаки, проте бачив, що партнери знаходилися у значно кращих позиціях на паркеті, тому й асистував їм.



- Як ти загалом почуваєш себе в «Говерлі» після двох хороших сезонів у столичному «Будівельнику»?
- Відверто кажучи, почуваю себе в «Говерлі» майже так само, як і у «Будівельнику». Так, Київ і Івано-Франківськ – дуже відмінні міста, проте баскетбол усюди однаковий. Ми всі друзі в команді як на паркеті, так і за межами майданчика.

- Наскільки важливою була остання домашня перемога над поточним лідером регулярного чемпіонату – «Донецьком»?
- Це була дуже важка гра, адже зустрічалися дві дуже хороші команди. Це була дуже важлива гра для обох клубів, які займають місця вгорі турнірної таблиці. Для нашої впевненості нам дуже потрібна була саме ця перемога, адже ми програли останні два поєдинки. Ми все довели до останнього кидка, і Віктор Герасимчук вдало його виконав, а я, у свою чергу, перехопивши подих, спостерігав, як він залітав у корзину. Це були неймовірні відчуття – відчуття перемоги!

Капітаном БК "Говерла" Дерріком Зіммерманом який пригадує важливу домашню перемогу над "Донецьком", оцінює свої асистентські якості та ділиться враженнями від перебування в Івано-Франківську.... - На сьогоднішній день ти кращий асистент Суперліги, а нещодавно вставив рекорд сезону за кількістю передач в одному матчі. За рахунок чого тоді вдалося досягти таких показників? - Я дивлюся на це з двох боків. Найперше та найголовніше – що ми перемагаємо. Для команди це дуже важливо, адже «Говерла» проводить свій другий в історії сезон у Суперлізі, а вже так високо знаходиться в турнірній таблиці. З іншого боку – я не гравець, який грає сам на себе. Якщо подивитися на останні матчі, то, коли мені віддавали передачі, я міг би й сам завершувати атаки, проте бачив, що партнери знаходилися у значно кращих позиціях на паркеті, тому й асистував їм. - Як ти загалом почуваєш себе в «Говерлі» після двох хороших сезонів у столичному «Будівельнику»? - Відверто кажучи, почуваю себе в «Говерлі» майже так само, як і у «Будівельнику». Так, Київ і Івано-Франківськ – дуже відмінні міста, проте баскетбол усюди однаковий. Ми всі друзі в команді як на паркеті, так і за межами майданчика. - Наскільки важливою була остання домашня перемога над поточним лідером регулярного чемпіонату – «Донецьком»? - Це була дуже важка гра, адже зустрічалися дві дуже хороші команди. Це була дуже важлива гра для обох клубів, які займають місця вгорі турнірної таблиці. Для нашої впевненості нам дуже потрібна була саме ця перемога, адже ми програли останні два поєдинки. Ми все довели до останнього кидка, і Віктор Герасимчук вдало його виконав, а я, у свою чергу, перехопивши подих, спостерігав, як він залітав у корзину. Це були неймовірні відчуття – відчуття перемоги!